§ 5. Територіальна юрисдикція (підсудність) ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ. ПЕРЕДАЧА СПРАВ З ОДНОГО СУДУ ДО ІНШОГО

Слід звернути увагу, що в чинному ГПК підсудність розгляда­ється як різновид юрисдикції господарських судів.

Територіальна юрисдикція (підсудність) - розмежування ком­петенції щодо розгляду справ між окремими господарськими судами.

За загальним правилом позов пред’являється до господар­ського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відпові­дача (загальна підсудність). Для цілей визначення підсудності міс­цезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У свою чергу, місцем проживання фізичної особи, яка не є під­приємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Згідно зі ст. 28 ГПК України підсудність господарської справи, в якій однією із сторін є господарський суд або суддя господар­ського суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальни­ми правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, поста­новленою без повідомлення сторін.

Підсудність справ, у яких однією із сторін є Верховний Суд, ви­значається за загальними правилами підсудності.

Альтернативною вважається підсудність, згідно з якою справа мо­же розглядатися одним із декількох зазначених у законі судів. Це піль­гова для позивача підсудність. Вона дозволяє йому вибирати один із двох або кількох судів. Право вибору між господарськими судами, яким підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудно­сті, встановленої ст. 30 ГПК України. Зокрема, процесуальним законом визначено такі правила підсудності справ за вибором позивача:

- позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред’являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів;

- позови у спорах, що виникають з діяльності філії або пред­ставництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням;

- позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотарі­уса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого

за виконавчим написом нотаріуса можуть пред’являтися також за місцем його виконання;

- позови у спорах, що виникають з договорів, у яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем ви­конання цих договорів;

- позови до відповідача, місце реєстрації проживання або пе­ребування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності;

- позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забез­печення позову, можуть пред’являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи);

- позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди;

- позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням су­ден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть пред’являтися також за місцезнаходженням судна відпові­дача або порту реєстрації судна;

- позови до відповідача, який не має в Україні місцезнахо­дження чи місця проживання, можуть пред’являтися за місцезна­ходженням його майна.

Виключною є підсудність, що допускає розгляд певних категорій справ лише судами, точно зазначеними в законі. Виключна підсуд­ність сформульована у ст. 30 ГПК України і охоплює такі правила:

- спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника;

- справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезна­ходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна;

- спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розгляда­ються господарським судом за місцезнаходженням майна або основ­ної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’яв­лені одночасно щодо кількох об’єктів нерухомого майна, спір розгля­дається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою;

- спори про права на морські і повітряні судна, судна внутріш­нього плавання, космічні об’єкти вирішуються господарським су­дом за місцем їх державної реєстрації;

- спори, в яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерс­тво чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київ­ська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севасто­польська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим госпо­дарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ;

- спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (за­сновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або при­пиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи;

- спори між юридичною особою та її посадовою особою (в тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відш­кодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльні­стю) її посадової особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи;

- спори, пов'язані з емісією, розміщенням або погашенням цін­них паперів, розглядаються господарським судом за місцезнахо­дженням емітента;

- зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самос­тійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли такий позов має розг­лядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов;

- у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, змі­ни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання;

- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєс­траційних дій, якщо розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду, розглядаються господарським судом, визна­ченим за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсуднос­ті) іншого суду;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підс­тав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли у процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою під­судністю у зв'язку з порушенням правил територіальної юрисдик­ції (підсудності) здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших пі­дстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, на підставі розпорядження голови суду здійснюється передача справи на розгляд господарського суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебу­вали у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначе­ного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено, - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Справа, у якій однією із сторін є суд, до підсудності якого від­несена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п'яти днів із дня надходження позовної заяви переда­ється на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстан­ції для визначення підсудності.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягають особливості господарських процесуаль­них правовідносин?

2. Які підстави відводу (самовідводу) судді господарського суду визначено процесуальним законом?

3. Які справи розглядає господарський суд?

4. Назвіть правила виключної підсудності справ.

5. Хто визначає підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя?

6. У чому виявляється особливе становище господарського суду як суб'єкта господарських процесуальних правовідносин?