Висновки до розділу 1
Таким чином, модернізація сучасного українського суспільства та супроводжуючі її кризові явища в суспільній свідомості і економіці стають визначальними факторами трансформації релігії як елемента духовної культури.
Релігія, претендуючи на роль державної ідеології, допомагає частині суспільства заповнити світоглядний вакуум. Однак у суспільстві існує чимало людей, для яких релігійні догмати й приписи не є визначальними. Нав’язування релігійних цінностей викликає у них процес прихованого або вираженого протистояння.
На сучасному етапі характер державно-церковних відносин - один з головних показників рівня розвитку держави та релігійного напряму, позаяк він засвідчує рівень реалізації принципу свободи совісті як одного з головних складових фундаментальних прав і свобод людини. Оскільки релігія має ґрунтовний вплив на соціальні структури й цінності, то свобода совісті є важливим чинником структуруючих зв’язків між частинами суспільства й усім суспільством.
Проведений аналіз основних джерел світових релігій і заснованих на них положень свідчить, що у вказаних віроджерелах містяться численні негативні оцінки суспільно небезпечної поведінки, передбаченої і в нормах чинного кримінального законодавства України. Окремі розбіжності в таких оцінках не носять принциповий характер і не викликають непримирені міжконфесійні суперечності.
В Україні діють норми різних релігійних вірувань і напрямів. У числі українських громадян є православні, католики, старообрядці, баптисти, мусульмани, буддисти, іудеї та ін. Українське законодавство відображає принципи “Загальної декларації прав людини” в аналізованому нами аспекті. У прийнятій “Декларації прав і свобод людини і громадянина" зазначено, що кожній людині гарантується свобода совісті, віросповідання, релігійної чи атеїстичної діяльності. Кожен має право вільно сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, вибирати, мати і поширювати релігійні або атеїстичні переконання і діяти відповідно до них за умови дотримання закону (ст.
14 “Декларації прав і свобод людини і громадянина”).Аналогії правових заборон сучасного законодавства з низкою положень основних джерел світових релігій свідчать про їх вплив на розвиток українського права. Крім того, подібні “збіги” є чинником, що зближає уявлення віруючих і представників іншої частини населення про зміст правослухняної поведінки
Попри певний «ренесанс» релігійної тематики, який спостерігається у сучасній кримінально-правовій та кримінологічній науках, у наукових працях українських учених майже відсутні спроби систематизації знань про злочинність на релігійному ґрунті. Наявні дослідження, проаналізовані нами, у цій царині досить часто характеризуються фрагментарністю. На монографічному рівні вони звернені або до соціології та філософії релігії, або до кримінально-правової характеристики окремих видів злочинів, що посягають на релігійні відносини, або до проблем, які тим чи іншим чином повязані з релігію, психологією особистості, або загальними проблемам запобігання злочинності. Майже поза увагою вчених знаходяться такі важливі питання, як відображення суспільно-небезпечної поведінки у світових релігіях, майже відсутні дослідження щодо злочинності на релігійному ґрунті як об’єкту кримінологічного дослідження, відсутня інформаця про кількісно-якісні показники злочинності на релігійному ґрунті, не досліджені її стан та динаміка. В контексті злочинності на релігійному ґрунті не досліджені особливості особистіної та групової мотивації релігійної ненависті або ворожнечі.