Розділ Звязки держав з не-державами

Коли мова про понад-державні звязки, ми маємо все до діла з відношеннєм держави до якоїсь области, що не нале­жить до области тої держави. Така область може бути облас- тию якоїсь другої держави, але не мусить.

Відносини до такого «фраґменту» є все відносинами нерів­ноправних сторін. «Державний фраґмент» все підчинений «пануючій» державі. Степені та форми цего підчинення можуть бути ріжні, і — залежно від них — можна розріжнити такі типи відносин.

1.) «Сфера впливів» або «інтересів» — це відношеннє, в якім признано «пануючій» державі виключне право господар­ського використовування якоїсь области. Розуміється, в звяз- ку з цим економічним використовуваннєм іде і признаннє пануючій державі права виконувати в межах тої «сфери впливів» власть у всіх напрямах, що потрібні для зреалізо- вання її «інтересів». Цего роду відношеннє є відношеннєм між-державного права. По своїй істоті воно представляється, як «dominium». Область, що представляє собою «сферу впли­вів» пануючої держави, є тільки «предметом» в цім відношен­ню, а право, що прислуговує пануючій державі, має характер річевого приватного права. Таку форму понад-державного звязку ми находимо тільки у відношенню «культурних» дер­жав до «не-культурних» частин земного ґльобу, себ то до областий, що з огляду на свою незорґанізованість та слабість є тільки предметом господарського використовування силь­ними «культурними» державами.

2) Кольонії, протекторати та окупації — це инший тип звязків, про які тут мова. їх становище дуже зближене до становища провінцій в державі, але вони не є провінціями. Від провінцій ріжняться вони тим, що їх територія не є части­ною території пануючої держави, ані їх горожани не мають горожанства пануючої держави. І державами не можна їх теж визнати, бо вони не мають власної державної влади, ані власного державного «народу», а в слід за тим і свого власно­го горожанства. Дехто з авторів висловлюється так, що люд­ність таких територій не має взагалі свого власного політич­ного «стану» («status»). Пануюча держава виконує всю власть на таких територіях через свої власні орґани, хоч поруч з ними можуть істнувати й окремі орґани для таких областий, навіть самоуправні (хоч це трапляється тільки виїмково). На такім становищи находиться переважна частина «кольоній» европейських держав, Філіпіни та Гаваї в відношенню до Сполучених Держав Північної Америки, в такім відношенню до б. Австро-Угорщини оставала Боснія та Герцеґовина після її окупації.

В міру цего, як правне становище таких областий скрі­пляється, росте теоретична трудність в означенню їх відно­шення до пануючої держави. Ця трудність особливо висту­пає там, де область визнана виразно власною областию такого «державного фраґменту», де є на цій области окреме державне горожанство, де істнують власні орґани влади, ріжні від орґанів влади пануючої держави. В таких випад­ках «державний» фраґмент дуже зближений своїм устроєм та правним характером до держави. На такім тлі повстають сумніви, чи ми маємо до діла з відношеннєм держави до не-держави, до «державного фраґменту», чи може це вже звязок двох держав, з підчиненнєм одної другій.

3.