Висновки:

Упродовж другої половини XVII — кінця XVIII ст. в Україні склалася власна система урядуючих інституцій, що базувалася на традиційній козацькій системі управління, але одночасно ввібрала в себе певні ознаки попереднього (польсько-литовського) періоду функціонування державних установ на українських теренах.

Заміна станової організації суспільства того часу (народ-шляхта) на більш широку нову (народ-військо) призвела до виняткової ролі військових установ у житті України. Власне, і вся структура урядових інституцій, і сама назва держави (Військо Запорозьке) носила мілітарний характер, а адміністраторами були виключно носії військових звань. Управління некозацьким населенням здійснювалося або органами місцевого самоврядування (у містах та містечках), або козацькими адміністраторами (по селах). Така структура організації урядуючих інституцій існувала впродовж XVII- XVIII ст. (з деякими особливостями) практично по всій території — як на Лівобережній, так і на Правобережній Україні, Слобожанщині, і лише поступово, фактично — з середини XVIII ст., почала поступатися іноземним (російським, польським та австрійським) державним установам. Згадана система у цілому забезпечила ефективне державне управління в умовах постійних військових дій на українських теренах, періодичного захоплення їх різними загарбниками, політичної та економічної кризи (Руїни).

<< | >>

↑

Источник: ГЕОРГІЙ ПАПАКІН. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ УКРАЇНИ: Урядуючі інституцп та державні установи IX — початку ХХ ст. ЛЕКЦІЇ. Київ - 2010. 2010

Еще по теме Висновки::

- История государства и права Великобритании - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Казахстана - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права России - История государства и права США - Історія держави і права України - Римское право -