Висновки

У монографії представлені теоретичні узагальнення і нові підходи в аспекті вирішення проблем організації фінансів домогосподарсгв в Україні на нинішньому етапі становлення ринкових відносин, що знайшло свій прояв у наступних одержаних автором результатам:

По-перше, задоволення потреб домогосподарства у матеріальних та нематеріальних благах виступає природною метою виробництва.

По-друге, домогосподарства як власники виробничих факторів передають їх діловим одиницям (підприємствам), які мають здійснювати їхнє ефективне поєднання.

По-третє, частина доходу, що не використовується домогосподарством впродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і може за певних обставин стати потужним джерелом економічного зростання країни. Можна констатувати, що домогосподарство виконує в економіці три основні функції: споживання, постачання факторів виробництва та заощадження.

Обираючи план споживання, домогосподарство прагне реалізувати той фінансово можливий план, якому воно віддає перевагу перед іншими, оскільки він означає для нього найвищу корисність. План споживання, який при цьому бюджетному обмеженні дає індивіду максимум корисності, називають оптимальним планом споживання. Вироблення оптимального плану споживання зводиться до зіставлення бажань індивіда, представлених його перевагами, та можливостей, передбачених бюджетним обмеженням. На попит домогосподарства впливає сукупність факторів, серед яких найвагомішими є переваги: розмір доходу, рівень цін, обсяг майна домогосподарства.

Дослідження домогосподарства як споживача виходить з того, що домогосподарство має певний дохід, за рахунок якого задовольняє свої потреби. В свою чергу, розмір отримуваного доходу залежить від того, за якою ціною і в якому обсязі домогосподарство продає належні йому виробничі фактори.

Використовуючи досвід іноземних держав у розвитку домашнього господарювання, можна значно покращити питання зайнятості в Україні, що є вагомою складовою у соціально - економічній політиці держави. Оскільки, така організація праці є вигідною як для безробітних, так й для держави в цілому.

До переваг зайнятості в домашньому господарстві, ми можемо віднести: економію часу доїзду гга роботу і з роботи; відсутність транспортних проблем; зменшення ризику простудних та інших захворювань; зменшення витрат на одяг, взуття, транспорт; покращення догляду за дітьми тощо.

Для покращення становища домогосподарств на даному етапі, ми рекомендуємо:

• проводити державі як економічну, гак й соціальну політику. Оскільки домогосподарство є важливою ланкою у відтворенні людського капіталу, тому державне сприяння й підтримка є вагомим чинником у ефективності даного процесу;
• держава повніша сприяти легалізації діяльності домогосподарств, оскільки не принесе їй певні вигоди (поповнення бюджету за рахунок податків; вирішення транспортної проблеми (зменшення людей, які добираються на роботу комунальним транспортом); зменшення витрат комунального господарства (економія енергоносіїв); зменшується соціальна напруга);
• окремим міністерствам та відомствам варто більшу увагу приділяти моніторингу та аналізу окремих економічних показників, наприклад індексу споживчих цін. Це дасть можливість більш реально та повніше оцінювати процеси, що відбуваються. Оскільки, це безпосередньо впливає на добробут домогосподарств;

разом з тим, кожному окремо взятому домогосиодарству варто ефективно використовувати отримуваний дохід, тобто інвестувати у певні об’єкти або раціонально витрачати.