Висновки:
Упродовж XIV-XVIII ст. на українських землях діяли адміністративні установи й інституції Великого князівства Литовського, Польського королівства, з 1569 р. — об’єднаної Польсько-Литовської держави (Речі Посполитої двох народів).
Урядуючі інституції першої держави багато в чому ввібрали державну спадщину Давньої Русі-України, зокрема, виникнення і роль Панів-Ради; функції великого князя та удільних князів ВКЛ були певною мірою продовженням традиції давньоруського інституціоналізму. Разом з тим подальший розвиток обох східноєвропейських держав, що поділили між собою українські землі, пішов у напрямку формування станово-представницьких органів влади та управління, які й набули основного значення на останньому етапі існування Речі Посполитої. Це була унікальна держава, яка поєднувала республіканські інститути представницького правління з монархічним керівництвом держави. Причому королю належала лише виконавча влада, а законодавча перебувала у Сеймі, який формально представляв увесь народ-шляхту Речі Посполитої. Інші стани суспільства були обмежені в правах, не мали представництва на загальнодержавному рівні, хоча отримали достатньо широкі права місцевого (насамперед міського) самоуправління. Українська еліта стала частиною народу-шляхти цієї держави, хоча й не мала, на відміну від етнічних поляків та литовців, свого окремого представництва в ній. Система земських урядів сприяла широкому залученню всієї шляхти до участі в державному управлінні. Форми та повноваження польсько-литовських державних інституцій, що склались у цей час, були використані для розбудови урядуючих органів Української козацько-гетьманської держави наступної доби.Завдання для самостійної роботи
1. Скласти хронологію входження українських земель до Великого князівства Литовського.
2. Визначити роль “ранніх маєтків” Литви як центрів державного управління.
3. Назвати основні джерела формування системи урядуючих інституцій Великого князівства Литовського.
4. Сформулювати права і функції Панів-Ради в XIV, XV та XVI ст.
5. Виявити основні ознаки перетворення Великого князівства Литовського на станову державу.
6. На основі аналізу статей Люблінської унії 1569 р. з’ясувати формат державного устрою українських земель у Речі Посполитої
7. Дати характеристику структури державного управління Речі Посполитої.
8. Сформулювати ознаки станово-представницької системи управління Речі Посполитої та її державних органів.
9. Скласти перелік земських урядовців Речі Посполитою за ієрархічною ознакою.
10. Визначити роль судових органів в управлінні Річчю Посполитою.