Сучасний розподіл адміністративно-територіальних одиниць (міст обласного значення та районів) відповідно до кількості їх населення
Профілі модельних громад
Визначення ознак модельних громад необхідне для вироблення оптимальної трансфертної політики. Як зазначалося вище, яскравою групою виділяються сільські громади, де немає урбані- зованих центрів, яких усього близько 30 % від загальної кількості громад.
Інші громади можна об’єднати в другу групу - міські громади. Можна застосовувати також розрахунок для проміжної групи - селищні громади, однак з огляду на наявний статистичний поділ та виходячи з рівня урбанізму поняття “селище” швидше підходить для сільської місцевості. Зрештою, кожна громада має частину населення, що проживає у сільській місцевості, тому залежно від кількості населення у громаді частка міського населення зростає досить плавно. Таким чином, можливе застосування вищенаведеної формули для двох точок - модельної сільської та модельної міської громад. Це, до речі, дозволяє відмовитися від штучних міжгрупових коефіцієнтів, що зараз застосовуються для міст обласного значення та районів.При виборі модельної громади варто дотримуватися вимоги типовості моделі. Фактори, що враховуються при визначенні типовості адміністративно-територіальної одиниці, є величина територіальної одиниці залежно від кількості її населення та середня кількість населення у відповідній групі адміністративно- територіальних одиниць. Кількість поселень у групі не відіграє суттєвої ролі. Практично в діапазоні між максимумом у кількості адміністративно-територіальних одиниць та середнім значенням кількості населення і потрібно вибирати модельну громаду.
Для сільських громад середнє значення кількості населення в громаді відповідає 9 000 мешканців. Пік кількості громад теж попадає на значення 9 000 осіб. Таким чином, ознаки сільської громади такі:
- кількість населення - 9 000;
- кількість поселень, що формують громаду як адміністративно-територіальну одиницю, -14 (при цьому середня кількість поселень по групі - 16,7).
Деякі кількісні показники соціально-інфраструктурної забезпеченості громади демонструє табл. 9.1.
Таблиця 9.J
| 1 | 25 | 3 | _J__ | 2 | ||||
| 2 | 25 | 3 | 1 | 2 | ||||
| 3 | 60 | 8 | 3 | 5 | ||||
| 4 | 120 | 16 | 5 | 11 | ||||
| 5 | 180 | 23 | 8 | 15 | 2 | 4 | ||
| 6 | 180 | 23 | 8 | 15 | 2 | 4 | ||
| 7 | 310 | 40 | 13 | 27 | 2 | 7 | ||
| 8 | 310 | 40 | 13 | 27 | 2 | 7 | ||
| 9 | 450 | 59 | 20 | 39 | 4 | 5 |
| 10 | 580 | 75 | 25 | 50 | 4 | 6 | ||
| 11 | 760 | 99 | 33 | 66 | 4 | 8 | ||
| 12 | 1030 | 134 | 45 | 89 | 200 | 12 | 11 | 25,0 |
| 13 | 1 480 | 192 | 64 | 128 | 200 | 12 | 16 | 25,0 |
| 14 | 3 490 | 454 | 151 | 303 | 380 | 24 | 19 | 23,8 |
| Разом | 9 000 | 1 170 | 390 | 780 | 780 | 68 |
Беручи до уваги такий профіль громади, можна визначити, які бюджетні установи мають бути в даній громаді, виходячи з галузевих норм.
Варіант розрахунку бюджетних установ у сфері освіти[1] і для формування міської громади подано нижче.
Громада має три школи у найбільших селах, причому в найбільшому селі у школі повинно бути по два паралельних класи. У чотирьох найменших селах школи не створюються. B інших селах функціонують лише початкові школи. Решта учнів 5-12-х класів доїжджають до найближчих шкіл І-ІІІступеня. Такихучнів приблизно 260 осіб. Також необхідно довезти до середньої школи 10 учнів молодших класів із сіл, де школи не утворені. Для підвезення учнів потрібно три автобуси, що здійснюють по два рейси на день. Середня відстань до школи 8 км.
Кількість класів у цілому в громаді 68, середня наповнюваність яких - 17>2 учня у класі, що відповідає середньостатистичному показнику по Україні. Наповнюваність з 5-го по 12-й клас відповідає галузевому стандарту наповнюваності в 25 учнів.
Таким чином, модель розташування шкіл у громаді відповідає стандарту доступності до освіти і може бути прийнята до розгляду при розрахунку міжбюджетних трансфертів.
Для формування міської громади середній показник кількості населення - 41 тис., оскільки найбільше значення кількості жителів адміністративно-територіальної одиниці для міських громад лежать у діапазоні від 27 до 40 тис. Тому для розрахунку моделі міської громади доцільно взяти громаду з кількістю жителів 31 тис. осіб.
Деякі показники соціально-інфраструктурної забезпеченості міської громади відображено у табл. 9.2. У такій громаді 26 посе
лень.
Таблиця 9.2
Як і в попередньому випадку, в дуже малих селах (менше як 150 жителів) початкові школи не створюються. У 12-ти селах створюються початкові малокомплектні школи. У 5-ти більших селах створюються школи всіх трьох ступенів, причому в найбільшому з них - по два паралельних класи. I нарешті, у місті створюється 4 школи по два паралельних класи з нормальною наповнюваністю в 25 учнів. Доїжджає до найближчих шкіл518 учнів 5-12-х класів та 22 учні l-4-x класів. Середня наповнюваність класів - 20,5 учня.
Профілі модельних громад, необхідні для визначення бюджетних нормативів забезпеченості, що базуються на стандартах надання суспільних послуг, описано далі.
Основна формула для розрахунку:
де V- обсяг видатків на окремі галузеві програми;#- бюджетний норматив забезпеченості; N - кількість населення; C - постійна складова, що відповідає мінімальному обсягу видатків.
Для визначення #та C необхідно розв’язати систему двох рівнянь:
де V1 N1 - значення видатків, розрахованих відповідно до законодавства згідно з кошторисами видатків бюджетних установ у модельній громаді з кількістю населення 9 тис.; V2N2 - те саме для кількості населення в 31 тисяч:
Значення Я та C надалі будуть застосовуватися під час розрахунку нормативних видатків для всіх інших громад.
3 практичної точки зору при розрахунку профілю модельної громади узагальнення статистичних даних використовується не цілі показники наявності відповідних бюджетних установ, що, однак, не зашкодить застосуванню методології, оскільки розрахунок здійснюється на кошторисі видатків усередненої бюджетної установи (середньої чи початкової школи, дитсадка, ФАПу, амбулаторії, клубу, спорткомплексу). Для отримання значення нормативних видатків на галузь кошторис бюджетної установи множиться на значення їх кількості в громаді, навіть якщо число нормативних видатків дробове. Хоча, звичайно, профільне міністерство може прийняти рішення щодо розрахунку не з огляду на наявну мережу, а виходячи з вимог створення бюджетних установ у профільній громаді.
У наведеному прикладі якраз і проявляється активна позиція міністерства. Розрахунки із застосуванням профілю модельної громади зумовлює подальшу поведінку органів місцевого самоврядування щодо раціонального розташування бюджетних установ для ефективного використання бюджетних коштів.
9.9.