<<
>>

Недосконалість процедури та застарілість критеріїв для формування районів, віднесення населених пунктів до категорії сіл, селищ та міст.

Ha сьогоднішній день питання віднесеннй населених пунктів до відповідних адмінтеродиниць, зміни їх меж і перенесення адміністративних центрів, віднесення населених пунктів до відповідних категорій адміністративно-територіального підпорядкування регулюються Положенням про порядок розв’язання питань адміністративно-територіального устрою Української PCP, затвердженим Указом Президії Верховної Ради УРСР від 12 березня 1981 p.

(див. додаток 1). Відповідно до зазначеного указу рішення щодо адміністративно-територіального устрою приймаються уже неіснуючими сьогодні суб’єктами, наприклад, Президією Верховної Ради Української PCP, виконавчими комітетами відповідних обласних, міських (міст республіканського підпорядкування)

рад народних депутатів. Крім того, діє норма стосовно віднесення населених пунктів до категорії селищ міського типу, існування якої не передбачено Конституцією України.

До адміністративно-територіальних одиниць належатьтакі категорії: місто республіканського, цбласного, районного підпорядкування, селище міського типу (не передбачене Конституцією України), а в Бюджетному кодексі серед суб’єктів бюджетного процесу значаться міста обласного (республіканського) та районного значення (у вищезазначеному указі - підпорядкування). Це спричинює невідповідність норм законодавства щодо одних і тих самих суб’єктів адмінтерустрою.

Однією з проблем, породжених вищезгаданим указом 1981 p., є питання віднесення міст з населенням понад 1 млн жителів до категорії міст обласного значення (мал. 3.9).

Недосконалість критеріїв формування адмінтерустрою

3 1981 p. питання адмінтерустрою визначає Указ Президії Верховної Ради Української PCP иПро порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української PCP".

Встановлює порядок:

1) віднесення населених пунктів до адмінтеродиниць відповідних категорій;

Категорії адмінтеродиниць ________ (відповідно до указу)_____________ Вимоги щодо чисельності населення
місто республіканського підпорядкування понад 1 млн осіб
місто обласного підпорядкування понад 50 тис.
осіб
місто районного підпорядкування понад 10 тис. осіб
селище міського типу понад 2 тис. осіб, з яких 2/3 - робітники, службовці та члени їх сімей

2) зміни меж і підпорядкованості населених пунктів;

3) найменування і перейменування адмінтеродиниць і населених пунктів;

4) обліку і реєстрації адмінтеродиниць і населених пунктів.

Мал. 3.9

Так, відповідно до указу, такі міста повинні відноситися до міст республіканського підпорядкування, тобто сьогодні мати всеукраїнський статус. Але наразі до категорії республіканських належать міста, що територіально розташовані в Автономній Республіці Крим і прирівнюються до обласного значення відповідно до критеріїв віднесення. Це породжує ситуацію, коли в державі існують міста обласного значення з населенням 10 тис. та міста з населенням понад 1 млн жителів (мал. 3.10).

До чого це призводить. Наприклад, у м. Теплодар Одеської області мешкає 9 тис. жителів. Населений пункт має статус міста обласного значення. Чи можна його порівняти з іншим

м. Івано-Франківськ- 215 тис. жителів і м. Болехів - 10,59 тис. жителів м. Яремче - 7,543 тис. жителів Призводить до зростання диспропорційурівнях бюджетноїзабезпеченості Фінансова забезпеченість одного жителя м. Івано-Франківськ- 887 грн, м. Болехів - 1 926 грн, м. Яремча - 3 302 грн

Назва міста Чис. населення (осіб) Область, регіон
Судак 14 943 ~APK
Вугледар 15 785 Донецька
Жданівка 12 723 Донецька
Новогродівка 16168 Донецька
Чоп 8 776 Закарпатська
Яремче 7 543 Івано-Франківська
Ржищів 8 436 Київська
Березань 16 634 Київська
Моршин 6225 Львівська
Очаків 15 047 Миколаївська
Теплодар 9 808 Одеська
Острог 15 379 Рівненська
Ватутіне 18 400 Черкаська
Новодністровськ 10344__________ Чернівецька

Мал. 3.10

міста обласного значення

містом обласного значення - Одесою, що налічує 1 млн жителів? Зазначена ситуація під час формування міжбюджетних відносин спричинює диспропорції у фінансовій забезпеченості в розрахунку на 1 жителя адмінтеродиниці однієї категорії.

Так, при формуванні міжбюджетних відносин і до м. Одеси і до м. Теплодар застосовується один критерій - кількість жителів та єдиний показник обрахунку - фінансовий норматив бюджетної забезпеченості. Ta навіть при застосуванні додаткового коригуючого коефіцієнта, що має враховувати відмінність адмінтеродиниць, забезпеченість одного жителя Одеси становить 23,6 грн, тобто менша, ніж одного жителя Теплодара - 189 грн.

Аналогічна ситуація спостерігається і з містами районного значення (мал. 3.11). Зазначене породжує диспропорції в адміністративно-територіальному устрої, ускладнює можливості керування територіями, прогнозування та встановлення стратегічних завдань їх розвитку.

За кількістю міст обласного та республіканського значення на першому місці стоять промислові регіони: Донецька область (28 міст), Луганська(14), Дніпропетровська(ІЗ), а також регіони, що концентрують управлінські функції: Київська область (12), Автономна Республіка Крим (11) (мал. 3.12).

Існування міст районного значення з населенням < 8 тис. жителів (26 міст) та селищ міського типу з населенням >10 тис. жителів

ПРИКЛАД

M. Устилуг

Володимир-Волинський район Волинської області

2815

жителів

смт Нова Водолага Нововодолазький район Харківської області 13 000 жителів
м. Болехів

Івано-Франківської області

10 590 жителій смт Перегінське Рожнятівський район Івано-Франківської області 12 272 жителів
м. Яремча

Івано-Франківської області

7 573 жителів

Мал. 3.11

Мал.

3a критерієм “кількість населення” в існуючій системі адміністративно-територіального устрою країни 26 міст (або 8 % від їх загальної кількості) мають населення менше 8 тис. жителів, тоді як 81-не селище міського типу (або 10 %) мають населення понад 10 тис. жителів (мал. 3.13,3.14).

1.

<< | >>
Источник: Куйбіда В.С.та інші. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ. Історія. Сучасність. Перспективи. Київ - 2009. 2009

Еще по теме Недосконалість процедури та застарілість критеріїв для формування районів, віднесення населених пунктів до категорії сіл, селищ та міст.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -