Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є

їх генеральні плани та проекти планування і забудови, матеріали економічної оцінки території, а методика і порядок оцінювання регламентуються відповідними нормами [1; 2]. Оцінка проводиться за формулою:

Цн = (В *Нп/Нк) *Кф *Км, (11:7)

де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);

В - витрати на освоєння та облаштування території в розрахун­ку на квадратний метр (у гривнях);

Нп — норма прибутку (6 %);

Нк — норма капіталізації (3 %);

Кф — коефіцієнт, який характеризує функціональне викорис­тання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);

Км — коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Витрати на освоєння та облаштування території включають відновну вартість (як первісну вартість, що змінюється після проведення переоцінки) інженерної підготовки головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопоста­чання, електропостачання, слабкострумових пристроїв, газопоста­чання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту. Ці витрати визначаються по кожному населеному пункту за даними статистичної звітності відповідних органів державної статистики.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності. Його укрупнені значення подано у табл.11.1.

Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки (Км), обчислюється за формулою:

Км = Км1 *Км2 *КмЗ, (11:8)

де Км1 — коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки, зокрема:

— чисельність населення, географічне положення, адміністра­тивний статус населеного пункту та його господарські функції;

— входження в приміську зону міст з чисельністю населення 100 тис. ос.

— наявність у населеного пункту статусу курорту;

— входження до зон радіаційного забруднення.

Км2 - коефіцієнт, який характеризує місцеположення земель­ної ділянки в межах населених пунктів. Він диференціюється за економіко-планувальними зонами, що встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту з урахуванням таких факторів:

- неоднорідності функціонально-планувальних якостей території;

- доступності до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку;

- рівня інженерного забезпечення та благоустрою території;

- рівня розвитку сфери обслуговування населення;

- екологічної якості території;

- привабливості середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам\'яток тощо.

КмЗ — коефіцієнт, який характеризує локальні рентоутворю-вальні фактори місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони за територіально-планувальними, інженерно-геологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

Конкретні значення коефіцієнтів Кф, Км1, Км2, КмЗ встанов­лені в таблицях 1.1-1.7 додатка 1 [2].