Функції юридичних символів.
Проблема значення юридичних символів у науковій літературі часто розглядається через аналіз їх функцій. Можна виділити основні функції юридичних символів:
і. Регулятивна функція.
Юридичний символ - це специфічна форма вираження правових велінь. У ситуації, коли необхідно швидко і зрозуміло донести вимогу до великої кількості суб’єктів. Символічна форма служить для забезпечення стислості, уніфікованості, доступності, економії мовних засобів і, отже, ефективності дії правового веління. Дорожні знаки, жести регулювальника, звукові та світлові сигнали на водному та залізничному транспорті несуть у собі конкретні владні приписи, обов’язкові для виконання, тобто регулюють соціальні відносини. [163]Правовсгановлювальна функція правових символів обумовлена тим, що значній їх частині надається значення юридичних фактів. H авіть ті символи, які не виходять від владного суб’єкта і не несуть в собі прямого припису, часто виступають підставою виникнення, зміни або припинення правовідносин. Підпис, печатка, видачасвідоцтва продержавнуреєстрацію, проголошення судового рішення - всі ці правові символи тягнуть за собою конкретні юридичні наслідки, забезпечують рух правових відносин.
2. реологічна функція. Багато символів не містять в собі певних владних велінь, але покликані спричинити емоційний, психологічний вплив на суб’єкта, передати «дух» права, донести до адресата норми права елементи офіційної державної ідеології. Ця функція ріднить правові символи з таким різновидом нормативно-правових приписів як правові декларації. Саме таку роль передусім відіграють офіційні державні символи, символіка державних органів та інші символи, що виражають цінності, пов’язані з державною владою (суддівська мантія, державні нагороди). У даному контексті, державно-правові символи - засоби легітимації публічної влади.
3· Інформаційна функція.
Символи, як правило, служать засобом передачі інформації як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівні.Зрозумілість, загальновідомість символів дозволяють використовувати їх як надзвичайно зручне джерело інформації, розрахованої на широке коло суб’єктів, розділених мовними та територіальними кордонами. При цьому, завдяки юридичним символам, дана інформація нетільки ефективно акумулюється і транслюється, а й набуває офіційного характеру.
4. Функція соціальної і політико-правової орієнтації також обумовлена широкою поширеністю тих знаків, яким надається значення правових символів. Роль останніх полягає і в тому, щоб зробити навколишній світ Cy тому числі правовий) більш зрозумілим для адресатів правових велінь. Юридичні символи забезпечують зв’язок загальної та правової культури, переносять в право образи, близькі та зрозумілі людям. Світ права не сприймається суспільною свідомістю як відокремлений, відірваний від соціальної дійсності. Він інтегрується в суспільне життя, в масову культуру і, як наслідок, не сприймається людиною як чужий або небезпечний.
5. Ідентифікаційна функція тісно пов’язана з попередньою. Дійсно, за допомогою юридичних символів суб’єкти права не тільки можуть орієнтуватися у світі правових явищ, а й отримують можливість ідентифікувати себе, визначити власне місце в колі цих явищ. Пред’являючи паспорт або службове посвідчення, надягаючи військову форму, завіряючи документ печаткою своєї організації, суб’єкти самоідентифікуються в сфері права, демонструють власний правовий статус. Це відноситься і до державних символів, що виступають атрибутами державного суверенітету.
6. Охоронна функція правових символів може бути виділена з певною часткою умовності. Справа в тому, що сам по собі символ в абсолютній більшості випадків юридичну відповідальність не встановлює, тому повинен бути віднесений до числа регулятивних приписів. Крім
320 того, що символи самі по собі охороняються державою, вони досить часто використовуються в якості свідоцтва охорони певного правового явища чи інституту.
Наявність печатки або пломби на приміщенні не означає, що його фізично неможливо відкрити, але повідомляє, що це спричинить юридичну відповідальність.7· Економічна функція дозволяє розглядати юридичні символи як засіб економії мовних і юридичних засобів. Використання бланків, документів, формулярів, офіційних реквізитів дозволяє раціоналізувати юридичну діяльність, домогтися точності та компактності викладу інформації.
Навряд чи окремий юридичний символ здатний одночасно виконувати всі названі функції. Кожен з них має власне призначення та функціональну спеціалізацію. Загальний перелік функцій найкращим чином демонструє ту роль, яку відіграють юридичні символи (не тільки в нормативному, а й у широкому їх розумінні) у правовій системі сучасного суспільства.
16.3. Співвідношення юридичних СИМВОЛІВ 3 іншими категоріями.
У ряді засобів юридичної техніки юридичні символи найбільш співвіднесені з юридичними аксіомами. До числа загальних рис необхідно віднести наступні.
1) . Визначальною ознакою юридичної аксіоми є її загальновідомість. Аксіоми не потребують доказів саме тому, що їхній зміст відомий і зрозумілий усім. Аналогічним чином, для юридичного символу обов’язковою вимогою вважається пізнаваність, зрозумілість оточуючим людям. Таким чином, обидва ці поняття позначають явища, які надійно вкоренилися в суспільній свідомості, прийняті та зрозумілі усіма.
2) . Юридичні символи зазвичай довго зберігають своє значення, тому символ можна віднести до догм права. Без сумніву, те ж саме може бути сказано і про юридичні аксіоми, що складаються в ході багатовікової практики.
Основна відмінність, що існує між цими правовими явищами, зводиться до наступного. Юридичні аксіоми, висловлюючи моральну сутність права, характеризують, перш за все, його внутрішню, змістовну сторону. Порівнюючи за цією ознакою аксіоми та юридичні конструкції, можна прийти до висновку про те, що перші опосередковані змістом права, а другі - його формою. Ha відміну від обох названих явищ, правові символи можуть розглядатися виключно в єдності форми і змісту.
Сутність юридичного символу полягає саме в тому, що певній формі надається певний, здавалося б, ніяк із самою цією формою не пов’язаний сенс282.м*Давыдова M. Л. Юридическая техника: проблемы теории и методологии. - С. 297.
Ti символи, які висловлюють загальнозначущі моральні цінності, можуть розглядатися в якості аксіом. Для аксіоми це буде лише однією з можливих форм зовнішнього вираження. Для символу ж «іншої» форми, так само як і «іншого» змісту, бути просто не може.
Наприклад, зав’язані очі Феміди символізують аксіоматичну вимогу неупередженості суду. Ця ж вимога може бути виражена в прислів’ях («закон єдиний для всіх», «ніхто не може бути суддею у власній справі» і т. n.).
Серед юридичних символів достатньо велике число таких, які не виражають певного нормативного веління або юридичного факту, а покликані лише впливати на емоційну сферу сприйняття, донести до суб’єкта інформацію про якісь цінності. Найбільш важливе місце серед них займають офіційні державні символи (герб, прапор, державні нагороди, паспорт, відзнаки, посвідчення державних службовців і т. д.).
Досить явним виглядає схожість подібних правових символів з таким специфічним типом НПА як правова декларація. Дійсно, не маючи явно вираженого регулятивного значення, декларативний НПА орієнтований насамперед на правосвідомість суб’єкта, що реалізує право, спрямоване на формування у нього певного ставлення до предмета правового регулювання, відповідної офіційної державної ідеології.
Таким чином, аналізовані правові явища характеризуються наступними загальними рисами:
1) відсутність конкретних правил поведінки, які мають власне регулятивне значення. У зображенні державного герба, так само як і в тексті преамбули Конституції України, відсутня модальність. їх мета не у встановленні обов’язкового варіанта поведінки, а в тому, щоб констатувати певні ідеї та цінності, значущі для держави;
2) орієнтація не лише на раціональне, а й на емоційне сприйняття відповідних положень.
Як правило, інформація, що впливає одночасно на різні рівні й сторони людської свідомості, запам’ятовується і засвоюється значно краще;3) перш за все подібний вплив досягається за допомогою специфічних способів викладу інформації. Якщо для символів характерне використання художніх образів, чуттєвих утворень, то специфіка правових декларацій виражається у відхиленні від офіційно-ділового стилю мови, вживанні експресивно-забарвленихсліві виразів. «Пишномовність», «лозунговість» нормативних текстів багатьма авторами оцінюється негативно. B преамбулі її використання виправдовується необхідністю впливу на емоції суб’єкта;
4) ідеологічна насиченість властива правовим явищам, тому що ідеї, які вони покликані висловлювати, не тільки визнаються державою, але, в більшості своїй, є частиною офіційної державної ідеології.
Відмінності, наявні між правовими деклараціями і символами, зводяться до того, що декларації викладаються за допомогою мовних засобів, для символів ж більш характерна невербальна форма вираження. Різниця, яку слід зауважити, не торкається сутності досліджуваних феноменів (не випадково в числі видів юридичних символів значне місце приділяється
322 мовним або словесним). Тому видається можливим говорити не стільки про
схожість, скільки про єдність нормативно-правових декларацій та офіційних державних символів.
Преамбула нормативно-правового акта (містить більшість правових декларацій чинного законодавства) сама по собі може розглядатися як своєрідний юридичний символ, виражений в нетиповій текстовій формі.
Наявнісгьу структурі нормативно-правового акта преамбули символізує його важливість, значущість. He випадково даним структурним елементом забезпечуються далеко не всі, а лише найбільш значущі закони.
Правова природа та символічне значення преамбули не отримали поки свого нормативного підтвердження. Це дозволяє зробити висновок про те, що преамбула нормативно-правового акта юридичним символом у вузькому, власному значенні цього терміна не є.
Можемо розглядати її як юридичний символ лише в широкому сенсі.Позначення юридичних символів як не мовних засобів юридичної техніки досить умовне. He викликає сумнівів той факт, що символи, як і будь- які соціальні явища, існують виключно в мовному середовищі, породжуються ним. Графічне та будь-яке інше зображення права неможливе без мови, бо в основі так званої символічної системи лежить звичайна, природна мова. Специфічна невербальна форма існування неминуче привертає увагу дослідників до юридичних символів і обумовлює їх особливе положення в системі засобів юридичної техніки.
3 усіх символів, пов’язаних з юриспруденцією, вирішальну роль у процесі здійснення юридичної діяльності відіграють символи, які отримали нормативно-правове закріплення. Саме тому юридичні символи в цілому розглядаються як нормативні засоби юридичної техніки.
Слід визнати, що, незважаючи на юридичне закріплення, культурологічна, загальносоціальна складові символу зберігають вирішальне значення в його природі. Hi форма закріплення, ні механізм дії нормативно-правових символів не є уніфікованими. Існують НПА, що містять символи в своїй структурі, і НПА, повністю виражені в символічній формі («символічні НПА»). Правова символіка сумісна при цьомузрізними функціональними типами НПА: допоміжними, регулятивними, охоронними.
16.4.