Програма навчального курсу «Юридична техніка». ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема і.

Юридична техніка як сфера наукових знань і навчальна дисципліна

Доктринальні основи юридичної техніки. Понятійно-категоріальний апарат. Історія розвитку науковихуявлень про юридичнутехніку.

Місце теорії юридичної техніки в загальній теорії права. Співвідношення юридичної техніки як галузі наукових знань з іншими правовими й непра- вовими науками.

Предметі змістнавчальноїдисципліни «Юридичнатехніка». Значення комплексного вивчення курсу серед інших юридичних дисциплін. Мета і завдання навчальноїдисципліни «Юридичнатехніка».

Тема 2.

Історія розвитку юридичної техніки

Практика застосування юридичних технологій і наука юридичної техніки. Юридична техніка в стародавньому суспільстві. Стадії розвитку права: «право племінне», «народне», «звичаєве», «варварське», «примітивне», «вульгарне».

Архаїчне право та його казуїстичний характер. Перші правові письмові джерела. Закон XII таблиць. Казуальність норм « Руської Правди ». Юридична техніка у традиційному суспільстві (станове право).

Феодальне (помісне) право, маноріальне (кріпосне) право, канонічне (церковне) право, міське (поліцейське) право, гільдійське (цехове) право, торгове (купецьке) право.

Юридична техніка в індустріальному суспільстві (розвинене, зріле, загальнодержавне право). Звільнення розвинутого права від казуальних норм і перехід до використання норм загального характеру.

Тема з.

Поняття, види і значення юридичної техніки

Поняття юридичної техніки: широкий і вузький зміст. Значення юридичної техніки. Співвідношення понять «юридичнатехніка», «юридичнатактика» і «юридична технологія».

Співвідношення юридичної техніки із законодавчою технікою та законодавчою технологією. Засоби та способи юридичної техніки: загальні засоби юридичної техніки; спеціально-юридичні засоби юридичної техніки.

Види юридичної техніки. Загальна характеристика правотворчої, правореалізаційної та інтерпретаційної техніки. Специфіка використання засобів і прийомів юридичної техніки в різних правових системах. Загальна та галузева юридична техніка.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 4-

Поняття і сутність правотворчості

Правотворчість: поняття та види. Принципи правотворчості. Етапи правотворчого процесу: загальна характеристика. Концепція нормативно- правового акта. Основні правила підготовки концепцій нормативно-правових актів. Правова експертиза проектів нормативно-правових актів. Принципи проведення правових експертиз. Техніко-юридичні засоби, що використовуються в експертній діяльності.

Правила підготовки нормативно-правових актів. Вимоги до логіки, мови та стилю нормативно-правового акта. Вибір зовнішньої форми нормативно- правового акта. Правила структурування нормативно-правових актів. Зміст нормативно-правового акта.

Способи і прийоми викладу положень норм права в статтях нормативно- правового акта. Правила оформлення посилань у нормативно-правових актах. Правила внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів. Техніка опублікування нормативно-правових актів.

Поняття та види правотворчих помилок. Техніко-юридичні дефекти нормативно-правових актів. Техніко-юридичні правила вирішення правових колізій.

Тема 5-

Законодавча техніка

Поняття законодавчої техніки. Основні принципи законодавчої діяльності: прозорість; відповідальність; цілеспрямованість; послідовність; прогнозованість; пропорційність.

Законодавчий процес і його особливості. Формулювання законодавчої ідеї (законодавчої пропозиції) - визначення цілей та підходів до їх досягнення.

Підзаконна правотворчість. Пряма правотворчість. Локальна нормо- творчість. Діяльністьдержавних органів з прийняття нормативнихдоговорів.

Законодавство: три підходи до його розуміння. Вимоги до законодавства (критерії якості законодавства). Помилки у законотворчості. Експертиза проектів нормативно-правових актів.

Тема 6.

Правила формування змісту та внутрішнього оформлення нормативно-

правових актів

Вимоги до змісту нормативно-правових актів (змістовні правила). Основні способи та прийоми формування змісту нормативно-правових актів. Прийоми формулювання правил поведінки. Заборона. Припис. Дозвіл.

Логіка нормативно-правового акта. Встановлення завдань, вибір засобів, діалектичне співвідношення між цілями та засобами, ієрархія цінностей, змінність правил, еластичність норм права. Логіка формування законопроектута його норм права. Фактори, що впливають на правотворчу логіку.

Однакове розуміння термінів. Узгодженість різних частин правового документа. Узгодженість різних правових документів. Відсутність протиріч між частинами правового документа. Відсутність протиріч між різними правовими документами.

Послідовність розумових операцій, використовуваних при побудові нормативно-правових актів. Переконливість правовихдокументів. Обґрунтування мотивів прийняття нормативно-правового акта (правило мотивації). Відповідність нормативно-правового акта загальним принципам системи законодавства.

Тема 7·

Техніка створення корпоративних нормативно-правових актів

Поняття та ознаки корпоративного права. Рівні корпоративних актів у залежності від їх юридичної сили, нормативно-правові акти: загальних зборів акціонерів, вкладників, персоналу; корпоративних контролюючих органів (наприклад, ради директорів); представницьких органів (наприклад, ради персоналу); колективних виконавчих органів (правлінь); керівників корпорацій та ін.

Принципи створення корпоративних нормативних актів. Особливості корпоративних актів. Помилки при прийнятті корпоративних актів. Причини дефектності корпоративних нормативно-правових актів: невідповідність законодавству; внутрішня суперечність корпоративних актів; зовнішня суперечність, тобто суперечність корпоративних актів між собою; невідповідність змісту корпоративного нормативно-правового акта принципу добросовісності; порушення принципу відповідності положень корпоративних актів інтересам корпорації в цілому.

Тема 8.

Техніка документального вираження змісту нормативно-правового акта

Юридична мова. Формалізація, уніфікація засобів вираження, орієнтована на ясність та однозначність. Комунікативна функція мови НПА.

Структура та письмовий виклад нормативно-правового акта. Форма НПА (Закон, Указ, Постанова тощо); назва органу, що ухвалив акт (Верховна Рада, Кабінет Міністрів тощо); назва акта (заголовок); преамбула (за потреби); основна частина - розділи, глави, статті, частини, пункти, підпункти (розбивається в залежності від форми та обсягів НПА); санкції за недотримання норм акта та порядок відповідальності; положення про відміну раніше ухвалених нормативно-правових актів; дата (порядок) набуття чинності НПА; дата ухвалення НПА; підпис особи, що скріпила НПА.

Система лінгвістичних засобів. Синтаксична (вертикальна) структура юридичної мови: слово (юридичний термін), речення (нормативно-правовий припис), складне синтаксичне ціле (асоціація приписів). Функціональна (горизонтальна) структура, яка враховує можливі сфери застосування мови права, визначається поєднанням офіційно-ділового, наукового та публіцистичного стилів мовлення, що використовуються на різних рівнях існування права.

Юридичні помилки та способи їх розпізнавання.

Тема 9- Норми права

Поняття норми права. Властивості (якості, ознаки) норми права. Належність до соціальних норм. Якість норм права. Види норм права. За

суб’єктами правотворчості розрізняють норми, що виходять від держави і безпосередньо від громадянського суспільства.

За предметом правового регулювання (за галузями права): норми конституційного, адміністративного, фінансового, земельного, цивільного, трудового, кримінального та інших галузей права. За методом правового регулювання: імперативні, диспозитивні, заохочувальні, рекомендаційні норми. За мірою свободи волі адресатів на імперативні та диспозитивні. За формою вираження припису: правовстановлювальні, зобов’язувальні, заборонні норми. Зобов’язувальні норми закріплюють обов’язок вчинення певних позитивних дій. Заборонні норми забороняють названу в них поведінку, яка законом визнається правопорушенням. За сфероюдії (задією в просторі) виділяються норми загальної дії, норми обмеженої дії і локальні норми. Норми права класифікуються також за часом дії та за колом осіб.

Структура та конструкція норм права. Норми права та стаття нормативно-правового акта. Способи викладу норм права в нормативно-правових актах.

Тема 10.

Юридичне письмо

Понятійно-категоріальний апарат. Види юридичного письма. Стиль юридичного письма. Тональність юридичного письма.

Юридичне письмо як самостійний предметдослідження. Акти «писаного права» (закони, декрети і кодекси) як відправна точка юридичного мислення у всіх країнах романо-германської правової сім\'ї. До таких актів у минулому належали: тексти римського права та інші офіційні чи приватні компіляції. Компоненти техніки юридичного письма: юридична мова, структура, визначення термінів, логіка викладення норм права, чіткість, однозначність та грамотність використання формулювань.

Аналітичне юридичне письмо, арґументаційне юридичне письмо (процесуальнідокументи), правовстановлювальне юридичне письмо (право- встановлювальні документи). Властивості юридичного письма (документа). Принципи словесної організації нормативних висловлювань. Правила тональності, милозвучності юридичного письма.

Тема 11.

Юридична термінологія

Поняття юридичного терміна та термінології. Вимоги до юридичних термінів. Правила використання юридичних термінів. Правила формулювання юридичних термінів.

Знак, слово і термін. Письмо та текст як знакові комплекси. Поняття і види термінів, які використовуються в мові та текстах, які мають юридичне забарвлення. Поняття юридичного терміна. Вимоги до юридичних термінів. Уніфікація термінології в праві.

Використання багатозначних слів та іноземної юридичної термінології в юридичному процесі. Застарілі слова (архаїзми) в юридичних текстах і мові. Професіоналізми в праві. Використання шаблонів у мові юриста.

Поняття як категорія юридичної техніки. Юридичні поняття та їх роль у забезпеченні стабільності права. Правове поняття: основні риси і сутність. Класифікація понять. Функції правових понять. Проблеми формулювання, закріплення та використання понять в юридичному процесі. Стабільність понять у праві. Дефініції у праві. Юридичні дефініції: риси і сутність. Значення дефініювання понять.

Тема 12.

Юридичні конструкції

Доктринальне осмислення юридичної конструкції. Поняття юридичної конструкції. Значення юридичних конструкцій у праві. Види юридичних конструкцій. Юридична конструкція як результат діяльності учасників юридичного процесу.

Основні юридичні конструкції. Склад правовідносин - найважливіша юридична конструкція. Юридична особа, склад угоди як конструкції цивільного права. Склад правопорушення. Юридичні конструкції механізмуреалізації юридичної відповідальності. Конструкції в сімейному та трудовому праві.

Використання юридичних конструкцій при підготовці текстів юридичних документів.

Тема 13.

Юридичні презумпції: поняття, види, значення

Поняття презумпції у праві та її характерні риси. Презумпція як вид юридичного судження. Співвідношення юридичних презумпцій з принципами права та іншими суміжними юридичними явищами. Природа юридичної презумпції. Історичний аспект формування юридичних презумпцій.

Класифікація юридичних презумпцій. Презумпції загальноправові, міжгалузеві та галузеві. Презумпції фактичні та законодавчо закріплені. Презумпції оспорювані та незаперечні. Презумпції матеріально-правові та процесуальні. Специфіка презумпцій в різних правових сім’ях.

Значення юридичних презумпцій. Презумпція як основа конструювання текстунорми права. Роль юридичних презумпцій у процесі правозастосуван- ня. Презумпція як підстава звільнення віддоказування. Презумпції в галузях права. Презумпція невинуватостіукримінальномутаадміністративному праві.

Презумпція вини в цивільному праві. Презумпція батьківства в сімейному праві.

Тема 14.

Юридичні фікції

Поняття юридичної фікції. Ознаки юридичної фікції. Порівняння фікції з юридичною презумпцією. Класифікація юридичних фікцій. Значення юридичних фікцій. Співвідношення юридичних фікцій з суміжними правовими явищами. Фікція та юридичний факт. Реальність фікції. Законодавче оформлення фікції. Правові наслідки використання юридичних фікцій в сучасному праві.

Використання юридичних фікцій для усунення юридичного конфлікту. Фікція як фактор виразності в праві. Роль фікцій у подоланні формалізму. Значення юридичних фікцій як специфічних засобів юридичної техніки. Роль фікції у збереженні логіки подолання процесуальної недисциплінованості.

Тема 15.

Юридичні аксіоми та преюдиції

Поняття та ознаки юридичної аксіоми. Види юридичних аксіом. Співвідношення юридичних аксіом з іншими засобами юридичної техніки. Значення юридичних аксіом у законодавчій, правозастосовній та інтерпретаційній техніці.

Юридична преюдиція: сутність та основні риси. Законодавче закріплення юридичних преюдицій державно-владних рішень. Вимоги до використання преюдицій в юридичному процесі. Місце юридичних преюдицій в системі прийомів юридичної техніки.

Види юридичних преюдицій. Приватноправові та публічно-правові преюдиції. Значення юридичних преюдицій у механізмі правового регулювання. Преюдиція як засіб спрощення провадження в юридичній справі. Фактори неприпустимості юридичних преюдицій. Доцільність юридичних преюдицій.

Тема i6.

Юридичні символи

Знак, символ, емблема, церемонія, ритуал: співвідношення понять. Символ соціальний і правовий. Право як знаково-символічна система. Історія розвитку вчення про юридичні символи.

Поняття юридичного символу. Юридичний символ як умовний образ. Законодавче закріплення юридичних символів. Фактори, які обумовлюють використання символів у праві. Зміст і форма юридичних символів. Вимоги до юридичних символів.

Функції юридичних символів. Поняття функцій юридичних символів. Класифікація функцій юридичних символів. Форми реалізації функцій юридичних символів. Ефективність реалізації функцій юридичних символів. Проблеми реалізації функцій юридичних символів. Предмет правового регулювання як найважливіший критерій класифікації юридичних символів.

Проблеми практичного використання юридичних символів. Шляхи підвищення ефективності дії юридичних символів. Юридичні символи як засоби юридичного контролю.

Тема 17.

Юридичні застереження

Історія та теорія інституту юридичних застережень. Загальна характеристика юридичних застережень. Поняття і значення юридичних застережень. Основні форми нормативного вираження юридичних застережень. Види юридичних застережень.

Функціональна характеристика юридичних застережень. Особливості міжнародно-правових застережень та їх роль у механізмі юридичного регулювання. Застереження до міжнародних договорів. Характеристика основних міжнародно-правових застережень. Вплив юридичних застережень на ефективність правового регулювання в Україні.

Тема i8.

Техніка опублікування нормативно-правових актів

Значення опублікування нормативно-правових актів. Реквізити нормативно-правового акта, які вказуються при його публікації. Офіційні джерела опублікування. Порядок набуття чинності актами, виданими різними суб’єктами нормотворення.

Порядок набуття чинності іншими документами: міжнародні договори України, рішення, постанови господарського суду, ухвали, рішення і висновки Конституційного Суду України, податкові роз’яснення, розпорядчі та інші документи органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, що не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України та його територіальних органах.

Тема 19.

Систематизація нормативно-правових актів як вид юридичної роботи

Визначення поняття і причини систематизації. Об’єкти, предмети та суб’єкти систематизації. Загальні етапи проведення систематизації. Складання плану систематизації, складання переліку нормативно-правових

актів, які необхідно систематизувати, збір цих нормативно-правових актів, вилучення застарілих нормативно-правових актів, внесення в нормативно- правові акти змін і доповнень, аналіз нормативно-правових актів, ревізія нормативно-правових актів, вибір критеріїв систематизації, розміщення матеріалу в рубриках.

Причини та значення систематизації. Принципи систематизації: плановість, прагнення до мінімальної кількості нормативно-правових актів, повнота, доцільність оперативність, безперервність, економічність, доступність, демократичність, гласність, професіоналізм, науковість.

Тема 20.

Правила систематизації юридичних документів

Поняття та особливості кодифікації. Техніко-юридичні правила кодифікації. Поняття консолідації та її ознаки. Техніко-юридичні правила консолідації.

Поняття інкорпорації та правила її проведення. Предмет інкорпорації: нормативно-правові акти; акти тлумачення (наприклад, постанови судів вищих інстанцій); правореалізаційні акти (їх зразки), наприклад, договори; правозастосовні акти (наприклад, акти судів вищих інстанцій з конкретних справ). Техніко-юридичні правила інкорпорації. Облік нормативно-правових актів.

Комп’ютеризація роботи з систематизації. Правові інформаційно- пошукові системи (ІПС): «Ліга:Закон». Системи інформаційно-правового забезпечення: «Ліга:Закон Класик», «Ліга:Закон Юрист», «Ліга:Еліт», «Ліга:Бізнес», «Ліга:Бухгалтер».

Тема 21.

Правореалізаційна й правозастосовна техніка

Правореалізаційна техніка та правозастосовна техніка: поняття і значення. Поняття реалізації норм права. Форми реалізації норм права. Характеристика правозастосовної діяльності. Основні техніко-юридичні вимоги до правозастосовної діяльності.

Техніка створення правореалізаційних актів. Використання техніко- юридичних засобів у процесі підготовки правореалізаційних актів. Помилки правореалізаційної діяльності. Основні дефекти правореалізаційних актів.

Акт застосування норм права як різновид правореалізаційного акта. Композиція правозастосовного акта. Техніко-юридичні вимоги до актів застосування норм права. Техніка доведення до відома правозасгосовних актів.

Тема 22.

Техніка тлумачення норм права

Поняття та необхідність тлумачення норм права. Способи тлумачення норм права. Основні техніко-юридичні правила тлумачення. Техніко-юридичні особливості широкого й вузького тлумачення. Проблеми тлумачення понять.

Інтерпретаційний акт: поняття, види, значення в механізмі правового регулювання. Техніко-юридичні вимоги до структури та змісту актів тлумачення норм права. Використання прийомів і способів юридичної техніки при підготовці інтерпретаційних актів. Техніка опублікування актів тлумачення норм права.

Інтерпретаційні помилки: поняття та види. Прогалини в тлумаченні норм права. Техніко-юридичні та інші умови появи інтерпретаційних помилок. Шляхи усунення та недопущення інтерпретаційних помилок.

Тема 23.

Юридична техніка міжнародного права

Поняття юридичної техніки міжнародного права. Структура юридичної техніки міжнародного права. Статичні й динамічні елементи. Засоби зовнішнього оформлення нормативно-правових актів, раціональної організації структури, стилю, логіко-мовної побудови, забезпечення взаємозв’язку юридичних норм, викладу їх структурних елементів. Правила розробки і оформлення нормативно-правових, правозастосовних та інтерпретаційних актів, прийоми внесення змін, порядок і умови набуття чинності, опублікування, правила систематизації.

Функції юридичної техніки міжнародного права. Понятійні конструкції міжнародних нормативно-правових актів.

Загальнодоступні, стійкі (дефініції) та логічно інтерпретовані (визначення), абстрактні (невизначені), оцінні поняття, поняття юридичної та неюридичних сфер (економіки, екології, біології та ін.), первинні та похідні, власні та реципієнтні поняття.

24.2. Загальні рекомендації для підготовки до семінарських і практичних занять.

Семінарські та практичні заняття дозволяють студентам якнайкраще засвоїти матеріал найбільш важливих тем навчальної дисципліни « Юридична техніка». Вони відбуватимуться уформі обговорення найбільш спірних і проблемних питань, а також шляхом виконання завдань практичного характеру (наприклад, підготовки висновку правової експертизи). Для успішної підготовки до цих занять рекомендується:

1) мати конспект лекцій. У ньому необхідно виконати домашні завдання, обговорення яких буде здійснено на семінарських заняттях;

2) виписати в зошити основні терміни як наукового характеру, так і зафіксовані в чинних та у тих, що втратили чинність нормативно-правових актах. Проводити аналіз поняття та відповідного кожного терміна;

3) використовувати рекомендовану для кожної окремо взятої теми літературу, а також використовувати інші джерела, не наведені в списку як рекомендовані до вивчення;

4) самостійно виокремити спірні для юридичної науки та практики визначення понять, виділити ознаки, сформульовані вченими або які містяться в чинних нормативно-правових актах, виявляти прогалини та колізії в правовому регулюванні;

5) фіксувати питання, що викликають труднощі.

У процесі семінарських та практичних занять рекомендовано: проводити аналіз відповідей інших студентів, відображати найбільш дискусійні моменти в їхньому виступі; відстоювати власну точку зору з конкретного питання; доповнювати виступи колег з обговорення певної проблеми.

Ha семінарське заняття може бути підготовлено наукове повідомлення, тематикаякого дається в навчально-методичному комплексі, але не обмежує у виборі інших відповідних обговорюваних тем повідомлень.

При підготовці до семінарів студентам слід вивчити бібліотечні фонди для виявлення нових джерел наукового характеру з проблематики курсу «Юридична техніка», відстежувати опублікування нормативно-правових актів з можливістю їх якісного аналізу на предмет використання засобів і прийомів юридичної техніки.

24.3.