Види юридичного письма.

Дослідницький інтересдо лінгво-юридичної проблематики активізував формування теорії юридичної техніки, в тому числі техніки юридичного письма як відносно самостійного наукового напрямку.

226 кількість правознавців розуміє під нею засоби підготовки та складання юридичних документів. Цей документаційний підхід фактично ототожнює професійну майстерність юриста з навичками писемної мови, багато в чому зводячи юридичнутехнікудо юридичноїлінгвістики. Протилежний підхід Сдіяльнісний) розглядає юридичну техніку як професійний інструментарій удосконалення будь-якої юридичної діяльності, як пов’язаної, так і не пов’язаної з підготовкою документів. Слід зазначити, правда, що і в цьому випадку лінгвістичні аспекти посідають дуже істотне місце у проблематиці теорії юридичної техніки. Більше того, сфера застосування філологічних знань при такому підході помітно розширюється, охоплюючи питання, пов’язані не тільки з письмовим, але і з усним мовленням юриста¹⁸⁵.

Оскільки юридичний текст - інструмент техніки юридичного письма, варто детально розглянути види юридичних текстів і загальну характеристику їх структури. 3 точки зору юридичного статусу одні документи є офіційними, інші - неофіційними. Юридичні тексти, в тому числі НПА, мають обов’язкові реквізити, оформлення та інші властивості. Згідно з дослідженням I. Федо- рової, юридичні тексти поділяються на: оригінал НПА, офіційно опублікований текст НПА, засвідчену копію НПА, неофіційно опублікований текст НПА, незавірену копію НПА, текст НПА на машинному носії (електронний текст), рукописний, друкований, фотографічний, оптичний, лазерний, електронний.

Г. Проценко класифікує юридичні тексти залежно від їхнього функціонального призначення та сфери їх застосування і виокремлює тексти законотворчої діяльності (нормативно-правовий акт), тексти правозасто- совної діяльності, тексти юридичної науки, тексти правотворчої лінгвістики¹⁸⁶.

Більш ґрунтовний поділ юридичних текстів подає P. Стефанчук, який поділяє тексти юридичних документів, враховуючи низку ознак:

1) за способом фіксації тексту (друковані, графічні, фото-, кіно-, відео- документи, аудіодокументи, електронні документи);

2) за способом найменування: заяви, скарги, пропозиції, листи, інструкції, телеграми, довідки, службові записки, протоколи та ін.;

3) за способом походження: службові, особисті, організаційні, розпорядчі, довідково-інформаційні, обліково-фінансові, господарсько-договірні, кадрово-контрактові, особові офіційні;

4) відповідно до місця виникнення: внутрішні, зовнішні;

5) за оригінальністю походження: типові, трафаретні, індивідуальні;

6) за складністю: прості, складні;

7) за терміном виконання: термінові, нетермінові;

8) за рівнем розголошення: звичайні, для службового користування, таємні;

\'⁸⁵ Давыдова M. Л. K вопросу о стиле языка права [Электронный ресурс] / M. Л. Давыдова. - Режимдоступа: http: //konference.siberia-expert.com/publ/dokIad_s_obsuzhdeniem_ na_sajte/davyd0va_m_l_k_v0pr0su_0_stile_jazyka_prava/2-1-0-70.

^,в6 Правнича лінгвістика. - C. 66-67.

9) за юридичною силою: справжні (істинні), фальшиві (підроблені);

10) за виготовленням: оригінали, копії (відтиск, витяг, дублікат);

її) за терміном зберігання: постійного зберігання, тривалого (понад io років) зберігання, тимчасового Сдо io років) зберігання;

12) за родом діяльності: організаційно-розпорядчі, стандартів та технічних умов, планові, звітно-статистичні, конструкторські, технологічні, розрахунково-грошові, документи з ціноутворення та ін.¹⁸⁷

Існують різні класифікації видів юридичного письма. Для осягнення цілей нашогодослідження особливо цікавою є класифікація, в якій критерієм розмежування є цільова спрямованістьдокумента і спосіб викладу матеріалу. Ціллю документа можуть бути аналіз питання, аргументація, регулювання.

Перший різновид - аналітичне юридичне письмо. Його головна особливість - нейтральний аналіз правової ситуації або проблеми.

1) листи до клієнтів;

2) меморандуми;

3) юридичні висновки;

4) аналітичні матеріали;

5) статті в юридичних журналах;

6) монографічні праці.

Хороший лист, як і виступ, має бути чітким і ясним. Необхідно уникати багатоскладових, незрозумілих (іноземних, суто спеціальних) слів і виразів. Це ж правило передбачає і складання листів короткими реченнями, в яких чітко і ясно сформульовані основні думки автора. Лаконічні листи, написані короткими словами, характеризують автора як хорошого співрозмовника, який володіє мистецтвом спілкування. У листах не повинно бути зайвих прикметників, прислівників, що часто робить стиль надмірно «квітчастим». Такий набір морфологічних одиниць найчастіше використовують у країнах Сходу.

Але навіть при такому, здавалося б, стандартному підході залишається великий простір для творчості. Насамперед, треба думати про адресата, дізнатися про його інтереси. Водночас необхідно докласти зусиль, щоб зацікавити його, донести до нього суть питання так, щоб лист запам’ятали. Лист, написаний із почуттям гумору, як правило, швидше читається і краще запам’ятовується. Він допоможе завоювати майбутнього клієнта. Такий лист показує одержувачу, що його готувала особистість¹⁸⁸.

Другий різновид - аргументаційне юридичне письмо (процесуальні документи). У ньому відстоюється якась визначена позиція, яка захищає інтереси котроїсь сторони. Тут важливо переконати адресата в своїй правоті, в правильності позиції автора тексту (або особи, яку автор тексту представляє). Основною складовою такого юридичного письма є аргументація

\'⁸⁷ Правове письмо. - C. 4-7.

¹⁸⁸ Психология и этика делового общения : [учебник для вузов] / В. Ю. Дорошенко, Л. И. Зотова, В. H. Лавриненко и др. / под ред. проф. В. H. Лавриненко. - 2-е изд., перераб. и доп. - M.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1997. - С. 170.

228 з приводу того чи іншого питання. Більшість таких документів - процесуальні.

До цього різновиду належать не тільки документи, які подаються до суду, але й листи, прохання, клопотання, які скеровуютьдо виконавчих органів влади. Тому такий різновид юридичного письма можна умовно назвати BpryMeHTaumHHM^l8v.

Так, ЦПК України в якості доказів у справі визнає отримані в передбаченому законом порядку відомості про факти, на основі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, що мають значення для правильного розгляду і вирішення справи. Ці відомості можуть бути отримані з пояснень сторін і третіх осіб, свідчень свідків, письмових і речових доказів, аудіо- та відеозаписів, висновків експертів. Докази, отримані з порушенням закону, не мають юридичної сили і не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Письмовими доказами є відомості про обставини, що мають значення для розгляду і вирішення справи, акти, договори, довідки, ділова кореспонденція, інші документи і матеріали, виконані у формі цифрового, графічного запису, в тому числі отримані за допомогою факсимільного, електронного чи іншого зв’язку, й дозволяють встановити достовірність документа. До письмових доказів належать вироки і рішення суду, інші судові постанови, протоколи вчинення процесуальних дій, протоколи судових засідань, додатки до протоколів вчинення процесуальних дій (схеми, карти, плани, креслення).

Юридичні документи бувають, водночас, аналітичними й арґумен- таційними. Наприклад, ту частину процесуального документа, яка містить аналіз правової проблеми, можна, як правило, віднести до аналітичного юридичного письма. A юридичний висновок у тій частині, до якої введено аргументацію певної позиції, обґрунтування підходудо проблеми з певною точкою зору, є прикладом арґументаційного юридичного тексту.

Третій різновид - правовстановлювальне юридичне письмо (правовстановлювальнг документи). Значно більше відособлений від двох попередніх з точки зору правил юридичного письма; їх складають правовсгановлювальні документи (наприклад, установчі документи юридичної особи), договори та нормативно-правові акти (закони і підзаконні нормативні акти).

Специфіка наукової методології техніки юридичного письма як сегмента юридичної техніки полягає, ймовірно, в меншій частці абстрактності й тео-

ретизування. У порівнянні із загальною теорією права, в техніці юридичного 2 29

письма ширше застосовуються конкретно-соціологічні методи. Частіше використовуються методи моделювання, експерименту, а також спеціальні методи, розроблені іншими науками: логічні, мовні тощо.

Загальне культурне розуміння техніки юридичного письма як юридичного мистецтва базується на онтологічній схемі. Позитивне право при такому розумінні постає, фактично, як «стихія», що існує за своїми внутрішніми законами. Ця «стихія» неминуче виражається в постійному кількісному зростанні масиву ситуативних юридичних норм, який з часом стає фактично незастосовним через свою «непорушність». Неможливі постанови розбиваються через їхню нездійсненність, а закони, що суперечать духові часу, можуть розраховувати на впертий опір. Придатність права, яку техніка права має за завдання створити, - суто формального роду. Її вичерпує запитання: яким чином право має бути влаштоване й утворене, незалежно від його змісту, щоб, завдяки своєму механізму, спростити, полегшити та забезпечити застосування норм права до конкретного випадку?

Отже, техніка юридичного письма — це складова юридичних технологій, що виступає як форма юридичного мислення та система професійних юридичних правил, засобів, прийомів і методів, які використовуються для забезпечення письмовоїпобудови, конструктивності та досконалості нормативно-правових актів; професійне вміння та майстерність написання, пов’язана зі стилем, манерою та способом документального вираження змісту офіційних та іниіих юридичних документів; соціально-правовий феномен і науково-правова категорія, якамаєтісний історичнийзв’язок із правом і проблемами праворозуміння.

10.3.