<<
>>

Ознаки юридичних презумпцій.

М. Давидова виділяє наступні ознаки юридичних презумпцій257.

1. Презумпція - це ймовірне припущення. За своєю природою вона побудована на зв’язку явищ у формі статичної закономірності та є індуктивним умовиводом, який наближає до істини, але не гарантує її досягнення.

Ступінь ймовірності припущення може бути при цьому різним.

2. Презумпція - правове становище, яке в обов’язковому порядку має бути закріплене в тексті нормативно-правового акта. Правильним видається твердження тих авторів, які в якості правової презумпції розглядають тільки положення, закріплені в законі у вигляді самостійного нормативно-правового припису.

3. Презумпція вказує на наявність або відсутність обставин, що мають юридичне значення і тягнуть юридичні наслідки, тобто закріплює певні юридичні факти.

4- Презумпція регулює суспільні відносини, бо передбачає необхідність визнання відповідних обставин встановленими без спеціальних доказів.

5. Презумпція є юридичним припущенням, тобто діє остільки, оскільки не доведено (не встановлено) інше.

Проблема співвідношення презумпції з інтими категоріями також є досить традиційною, однак, багато її аспектів залишаються дискусійними, інші - ще не отримали достатньо ґрунтовного висвітлення в теоретико- правовій літературі.

Найбільш близькі до юридичних презумпцій за соціальною природою є фактичні презумпції. Під фактичною презумпцією розуміють презумпцію, не закріплену в нормах права. її достовірність підтверджується здоровим глуздом і практичним досвідом. Юридичного значення така презумпція не

2Ъ7Давыдова M. Л. Юридическая техника : проблемы теории и методологии. - С. 241.

має і використовується в якості мотиву або для закріплення норми права, або для логічного обґрунтування правозастосовного акта.

Залежно від способу формування фактичні презумпції поділяються на:

1) сформульовані на основі здорового глузду та життєвого досвіду (наприклад, презумпція неправильного сприйняття інформації внаслідок несприятливих погодних умов, використовувана при оцінці достовірності показань свідків);

2) сформульовані на основі наукових досліджень (презумпція високого ступеня ймовірності наявності в акцентації особистості істероїдно-демон- стративного типу психологічної установки на брехню і приховування інформації).

За ступенем достовірності фактичні презумпції класифікують на обґрунтовані та необґрунтовані ^явні).

Уявного характеру презумпція може набувати у випадках, коли певні узагальнення абсолютизуються, або розглядаються окремо від інших доказів (наприклад, якщо людина хвилюється під час допиту, це далеко не завжди свідчить про те, що вона щось приховує; присутність на місці злочину ще не доводить, що людина його вчинила).

Щоб визначити співвідношення правових і фактичних презумпцій, необхідно виділити їх спільні та відмінні ознаки. Головною рисою, яка об’єднує аналізовані категорії, є їх соціальна сторона, тобто узагальнення попереднього досвіду розвитку суспільних відносин, що дозволяє з певною часткою ймовірності припустити, які факти, обставини, події будуть мати місце в даному конкретному випадку. Логічною підставою всіх презумпцій є метод неповної індукції. Об’єднує юридичні та фактичні презумпції і те, що вони необхідні в процесі правового регулювання - у правотворчості та правореалізації. Презумпції дозволяють компенсувати недолік фактичної інформації тоді, коли достовірні знання про певну подію чи явище отримати неможливо[149].

Досить великі при цьому відмінності, які існують між розглянутими видами презумпції.

По-перше, якщо структура правової презумпції характеризується наявністю двох сторін: соціальної і юридичної, то у фактичної презумпції юридична сторона відсутня. Фактична презумпція не отримує нормативного закріплення, існує лише у свідомості законодавця або правозастосовувача, в наукових дослідженнях та інших неофіційних джерелах.

По-друге, фактична презумпція характеризується більшим ступенем імовірності, тому єдиним критерієм її оцінки є істинність, достовірність. Для юридичної презумпції обґрунтованість і відповідність фактичним відносинам менш суттєві, у порівнянні з юридичною значущістю та ефективністю.

По-третє, відмінність можна провести за способом спростування. Юридичні презумпції спростовуються в установленому законом порядку, відповідно до процесуальної форми.

Процес спростування або підтвердження фактичних презумпцій відбувається «автоматично» в результаті виявлення

284 нових фактів, з’ясування тієї чи іншої достовірної інформації. Часто цей процес не виходить за рамки свідомості правозастосовувача.

По-четверте, значення презумпцій в правовому регулюванні розрізняється таким чином, що правова презумпція має безпосереднє значення, тобто регулює суспільні відносини: законодавець з її допомогою встановлює загальне правило регулювання, а правозастосовувач визначає розвиток конкретних правовідносин. Значення фактичних презумпцій - опосередковане. Законодавець не закріплює їх у правових приписах, а лише використовує як підставу для формулювання правила поведінки (наприклад, презумпція нерозуміння малолітньою особою суспільної небезпеки своїх дій є підставою для нормативного закріплення віку, з якого може наставати юридична відповідальність).

Правозастосовувач використовує фактичну презумпцію лише як логічний прийом мислення при формуванні свого переконання, не надаючи юридичного значення презюмованому факту (наприклад, протиріччя вербальної і невербальної інформації, отриманої під час допиту, дозволяють засумніватися в правдивості показань, але не дають для цього юридичних підстав).

13.3.

<< | >>
Источник: Шутак І.Д.,Онищук І.І.. Юридичнатехніка: навчальний посібник для вищих навчальних закладів /1. Д. Шутак, I. І.Онищук. - Івано- Франківськ,2013. - 496 c.. 2013

Еще по теме Ознаки юридичних презумпцій.:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -