Поняття юридичної презумпції.

Юридична²⁵⁴ (правова) презумпція традиційно визначається в науці як закріплене в правовій нормі припущення про наявність чи відсутність певних юридичних фактів, побудоване на зв’язку між ними й наявними фактами та підтверджене попереднім досвідом²⁵⁵.

Ha даному етапі у загальній теорії права сформувалося два підходи до поняття правової презумпції - класичний і юридичний.

Класичний підхід найбільш детально розроблений В. Бабаєвим²⁵⁶. У юридичній літературі його називають філософським (статичним). Прихильники цього підходу розглядають презумпцію якуніверсальну категорію, яка використовується в різних сферах людського знання. B основі презумпції лежить попередній досвід.

Презумпція - це не достовірне, а ймовірне припущення, яке полягає в тому, що в подібній ситуації зазвичай подібні відносини виглядають однаково. Правова презумпція розглядається як різновид загальних презумпцій і насамперед являє собою логічний прийом (висновок з індуктивного узагальнення). Критерієм ефективності правової презумпції виступає в даному випадкуїї достовірність, здатність правильно відображати правову реальність, служити ефективним засобом пізнання.

Юридичний (динамічний) підхід розглядає презумпцію як правове явище. Прихильники цього підходу бачать в презумпції не логічний прийом, а засіб регулювання суспільних відносин, інструмент вирішення правових задач. Критерієм п ефективності є ступінь корисності в правовому регулюванні.

^,5