Порядок та вимоги щодо здійснення перестрахування

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про страхування» (далі — Закон) від 07.03.96 перестрахування — це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених до­говором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резиден­та або нерезидента, який має статус страховика або перестрахо- вика згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з пере- страховиком договір про перестрахування, залишається відпові­дальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з дого­вором страхування.

Порядок та вимоги щодо здійснення перестрахування у стра­ховика (перестраховика) нерезидента (далі — Порядок та вимо­ги) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.04 № 124 і спрямовані на посилення захисту інтересів стра­хувальників, забезпечення платоспроможності страховиків, на­дійності, безпечності та диверсифікованості розміщення страхо­вих резервів.

Укладання страховиками (цедентами, перестрахувальника­ми) договорів перестрахування за межами України зі страхови­ками (перестраховиками) нерезидентами дозволяється тільки в разі, коли:

1)  законодавством країни, в якій зареєстрований страховик (перестраховик) нерезидент, передбачений державний нагляд за страховою і перестраховою діяльністю;

2)   страховик (перестраховик) нерезидент провадить безперерв­ну страхову (перестрахову) діяльність не менше ніж три роки до дати укладення договору перестрахування;

3)   відсутні факти порушення страховиком (перестраховиком) нерезидентом законодавства про страхову та перестрахову діяль­ність і з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з терориз­мом країни його реєстрації.

Додержання зазначених вимог підтверджує інформація в письмовій формі або у вигляді електронних даних, надана на звернення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (далі — Держфінпослуг) органом, який виконує функції нагляду за страховою і перестраховою діяльністю у країні реєст­рації страховика (перестраховика) нерезидента, або Міжнарод­ною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю (IAIS).

За інформацією Держфінпослуг звертається, якщо немає (не­достатньо) відомостей про діяльність страховика (перестрахови- ка) нерезидента, що підтверджують додержання передбачених вимог, виявленої за результатами аналізу інформації, що пода­ється Держфінпослуг відповідно до п.

У разі потреби страховики (цеденти, перестрахувальники) звертаються до Комісії із запитом щодо відповідності страхови­ків (перестраховиків) нерезидентів п. 2 Порядку та вимог, з яки­ми передбачається укладання договорів перестрахування, яка на­дає необхідну інформацію у визначеному нею порядку.

Страховики (цеденти, перестрахувальники) не пізніше ніж у десятиденний строк після укладання договорів перестрахування зі страховиками (перестраховиками) нерезидентами інформують Комісію про їх укладення в порядку, визначеному Комісією.

Страховики (цеденти, перестрахувальники) можуть укладати договори перестрахування за участі перестрахових брокерів- нерезидентів лише через їхні постійні представництва в Україні, зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або пере- страхових брокерів.

Для укладення договору перестрахування зі страховиками (перестраховиками) нерезидентами за участі перестрахових бро- керів-нерезидентів їхні постійні представництва подають страхо­викам (цедентам, перестрахувальникам) засвідчені в установле­ному порядку копії таких документів:

1)  свідоцтва про державну реєстрацію постійного представни­цтва перестрахового брокера-нерезидента в Україні як платника податку;

2)  документа, що підтверджує взяття на облік в органі держав­ної податкової служби;

3)   свідоцтва про включення до державного реєстру страхових і перестрахових брокерів.

Вимоги до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів

Вимоги до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страхо­виків та перестраховиків-нерезидентів (далі — Вимоги) затвер­джено розпорядженням Держфінпослуг від 03.12.04 № 9І4.

На момент укладення договорів перестрахування рейтинг фі­нансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків- нерезидентів має відповідати одній з таких вимог:

1)      платоспроможність страховиків та перестраховиків-не- резидентів відповідає рівню, не нижчому від високої надійності, за класифікацією таких міжнародних рейтингових агентств: «A.M.Best» (США) — «В+»; «Moody’s Investors Service» (США) — «Ваа»; «Standard & Poor’s» (США) — «ВВВ»; «itch Ratings» (Великобританія) — «ВВВ»;

2)      платоспроможність страховиків та перестраховиків- нерезидентів країн — членів єдиного економічного простору від­повідає рівню рейтингів не нижчому, ніж за класифікацією таких міжнародних рейтингових агентств: «A.M.Best» (США) — «В»; «Moody’s Investors Service» (США) — «Ва»; «Standard & Poor’s» (США) — «ВВ»; «Fitch Ratings» (Великобританія) — «ВВ», крім випадків негативного прогнозу таких рейтингів.

Рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховиків та пере- страховиків-нерезидентів визнається в Україні в разі, коли він оприлюднений у бюлетенях міжнародних рейтингових агентств, зазначених у п.

Якщо страховики та перестраховики-нерезиденти мають від­повідну реєстрацію та (або) місцезнаходження в офшорній зоні чи країні (на території), яка не бере участі в міжнародному спів­робітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відми­ванню) доходів, одержаних злочинним способом, та фінансуван­ню тероризму, рейтинги фінансової надійності (стійкості) цих страховиків та перестраховиків-нерезидентів уважаються такими, що не відповідають п. 1 Вимог.

У разі якщо хоча б одна зі сторін договору перестрахування є зазначеним страховиком або перестраховиком-нерезидентом, ін­формація, пов’язана зі здійсненням цього договору, надається страховиками-резидентами Державному департаменту фінансо­вого моніторингу відповідно до законодавства у сфері запобіган­ня та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних зло­чинним способом.

Якщо під час дії договору страхування (перестрахування) ри­зиків рейтинг страховиків та перестраховиків-нерезидентів зни­зився, то до закінчення строку договору їхній рейтинг уважається таким, як і на час укладення цього договору.

У разі внесення змін або подовження строку (пролонгації) до­говору страхування (перестрахування) ризиків ураховується рей­тинг страховиків та перестраховиків-нерезидентів, установлений на момент унесення цих змін.

Рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховиків та пере- страховиків-нерезидентів підтверджується страховиками-рези­дентами за допомогою подання до Держфінпослуг декларації, а до податкових органів — відповідно до вимог законодавства. До Декларації про рейтинг фінансової надійності (стійкості) страхо­виків та перестраховиків-нерезидентів додається копія джерела інформації (веб-сторінки з офіційного сайта та (або) сторінки з бюлетеня рейтингового агентства), де міститься інформація про рейтинг.

Погодження договорів перестрахування

Порядок погодження в Держфінпослуг договорів перестраху­вання з перестраховиками-нерезидентами для перерахування (купівлі) іноземної валюти страховиками-резидентами та страхо­вими (перестраховими) брокерами-резидентами (далі — Поря­док) затверджено розпорядженням Держфінпослуг від 03.06.05 № 4123.

Для погодження договорів перестрахування страховики- резиденти та страхові (перестрахові) брокери-резиденти подають до територіальних управлінь Держфінпослуг за місцем їх держав­ної реєстрації разом із супровідним листом три примірники за­свідчених копій договорів перестрахування та документів, які є невід’ємною частиною таких договорів (далі — договори пере­страхування). Один примірник має бути засвідчений нотаріально, два інших засвідчені печаткою страховика, прошиті й пронуме­ровані.

Територіальні управління Держфінпослуг протягом п’яти ро­бочих днів розглядають договори перестрахування на їх відпо­відність законодавству, а саме: договори перестрахування мають відповідати загальним вимогам до договорів, установленим Ци­вільним кодексом України, та вимогам до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), передбаченим законодавством про зовні­шньоекономічну діяльність з урахуванням установлених іншим законодавством особливостей, зокрема щодо: об’єкта перестра­хування; розміру страхової суми за договором перестрахування; переліку страхових випадків; розміру перестрахових внесків і строків їх сплати; перестрахового тарифу; умов здійснення пере- страхової виплати та причин відмови в перестраховій виплаті.

Поняття «погодження» означає встановлення відповідності договорів перестрахування підп.

У разі відповідності договорів перестрахування вимогам підп. 2.1 та 2.2 п. 2 Порядку голова територіального управління (виконувач обов’язків) на титульному аркуші нотаріально завіре­ної копії договору перестрахування робить напис «Погоджено», а також зазначає свою посаду, прізвище та ініціали, ставить підпис, проставляє печатку територіального управління та повертає стра­ховику або страховому (перестраховому) брокеру-резиденту, став­лячи відмітку в журналі реєстрації вихідної кореспонденції. Пе­чатка також ставиться в кінці кожної, починаючи з наступної, сторінки нотаріально завіреної копії договору.

У разі невідповідності договорів перестрахування вимогам, указаним у підп. 2.1 та 2.2 п. 2 Порядку, голова територіального управління (виконувач обов’язків) погоджує договори із заува­женнями. У цьому разі на титульному аркуші нотаріально завіре­ної копії договору перестрахування замість слова «Погоджено» пишеться «Погоджено із зауваженнями», і договір повертається страховику або страховому (перестраховому) брокеру-резиденту. Про повернення договору перестрахування робиться відмітка в журналі реєстрації вихідної кореспонденції. Зауваження викла­даються на окремому аркуші за підписом голови територіального управління (виконувача обов’язків). Лист із зауваженнями разом із примірником договору з написом «Погоджено із зауваження­ми» повертається страховику-резиденту або страховому (пере- страховому) брокеру-резиденту.

У разі якщо зі змісту таких документів не випливає їх відпові­дності підп. 2.1 та 2.2 п. 2 Порядку через відсутність документів, що підтверджують узяття ризику в перестрахування [ковер-нота (cover note)], або звіту перед нерезидентом [бордеро (bordereau)], або іншого документа, який оформляється страховиком, терито­ріальне управління готує лист-відповідь страховику-резиденту або страховому (перестраховому) брокеру-резиденту про зали­шення без розгляду поданих документів з наведенням відповід­них підстав.

У разі відмови страховика-резидента або страхового (пере- страхового) брокера-резидента подати необхідні документи та (або) основний договір перестрахування, що мають підтвердити відповідність підп. 2.1 та 2.2 п. 2 Порядку, такі договори пере­страхування погоджуються із зауваженнями.

Після усунення причин, які стали підставою для погодження із зауваженнями або залишення без розгляду, страховик-резидент або страховий (перестраховий) брокер-резидент можуть повтор­но звернутися за погодженням договорів перестрахування.

Надання страховиками (цедентами, перестрахувальниками) інформації про укладені договори перестрахування зі страховиками (перестраховиками) нерезидентами до Держфінпослуг

Порядок надання страховиками (цедентами, перестрахуваль­никами) інформації про укладені договори перестрахування зі страховиками (перестраховиками) нерезидентами до Держфінпо­слуг (далі — Порядок) затверджено розпорядженням Держфінпо­слуг від 04.06.04 № 914.

Порядок спрямований на здійснення Держфінпослуг своєчас­ного контролю за додержанням страховиками (цедентами, пере­страхувальниками) вимог щодо укладання договорів перестраху­вання зі страховиками (перестраховиками) нерезидентами. Інформація, що подається Держфінпослуг у десятиденний строк після укладання договорів перестрахування зі страховиками (пе- рестраховиками) нерезидентами, має містити: повну назву стра­ховика (перестраховика) нерезидента англійською мовою і мо­вою оригіналу, скорочену назву (у разі наявності), країну реєстрації, поштову адресу, номери телефонів, електронну адре­су, безперервний термін здійснення страхової (перестрахової) ді­яльності (за роками); дату видачі та номер ліцензії або іншого документа, що дає право на здійснення страхової (перестрахової) діяльності, повну назву установи, яка здійснює державний нагляд за страховою і перестраховою діяльністю у країні реєстрації страховика (перестраховика) нерезидента англійською мовою та мовою оригіналу; дату укладення та номер договору перестраху­вання, термін дії, вид договору відповідно до класифікації, ви­значеної ст.

Зазначена інформація подається на паперових носіях і у ви­гляді електронних даних. Вона має бути підписана керівником та головним бухгалтером страховика (цедента, перестрахувальника) і завірена печаткою.

Підтвердження перестраховими брокерами здійснення за їхньої участі перестрахування

Порядок підтвердження перестраховими брокерами здійснен­ня за їхньої участі перестрахування у перестраховика-нере- зидента, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відпові­дає встановленим вимогам (далі — Порядок), затверджено роз­порядженням Держфінпослуг від 01.02.07 № 6736.

Чинність Порядку поширюється на перестрахових брокерів, у тому числі на постійні представництва брокерів-нерезидентів (далі — перестрахові брокери), через або за посередництва яких страховики-резиденти укладають договори перестрахування з перестраховиками-нерезидентами у частині подання перестрахо- вими брокерами інформації про перестрахування у перестрахо- вика-нерезидента, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яко­го відповідає Вимогам до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів.

Договори перестрахування, укладені через або за посередниц­тва перестрахових брокерів, мають відповідати вимогам щодо здійснення перестрахування в перестраховика-нерезидента, які визначені законодавством.

Рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховиків- нерезидентів підтверджується перестраховими брокерами за до­помогою подання до Держфінпослуг декларації (далі — Декла­рація) разом з документами, що до неї додаються, а до податко­вих органів — відповідно до вимог законодавства.

До Декларації додаються копія джерела інформації (веб- сторінки з офіційного сайта та (або) сторінки з бюлетеня рейтин­гового агентства), де міститься інформація про рейтинг, а також копія брокерського документа (ковернота, поліса, сертифіката тощо), що підтверджує перестрахування (розміщення) ризиків у перестраховиків-нерезидентів (далі — копія брокерського доку­мента). Усі додатки до Декларації засвідчуються печаткою пере- страхового брокера.

Копія брокерського документа, що складається перестраховим брокером на підтвердження розміщення ризиків страховика- резидента в перестраховиків-нерезидентів та підписується пере- страховим брокером, також має бути засвідчена страховиком- резидентом (перестрахувальником) проставленням підпису та печатки.

Перелік перестраховиків-нерезидентів у Декларації має відпо­відати переліку, наведеному в брокерському документі.

Перестраховий брокер подає Декларацію, копію брокерського документа та копію джерела інформації про рейтинг фінансової надійності (стійкості) перестраховика-нерезидента на дату укла­дення договору перестрахування до Держфінпослуг не пізніше ніж у тридцятиденний строк після підписання брокерського до­кумента.