5. Правові вимоги щодо консервації земель

Згідно зі ст. 172 ЗК консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є еко­логічно небезпечним та економічно неефективним. Консерва­ції підлягають також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках небезпечно для їх здоров\'я.

Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений строк та залужен­ня або заліснення. Таким чином, консервація деградованих і малопродуктивних земель у більшості випадків веде до незворотної трансформації сільськогосподарських угідь, наприклад: зорані землі перетворюються у пасовища і косовиці. Це має привести до поступового відтворення ґрунтів під впливом при­родних екологічних процесів.

Консервація земель здійснюється за рішеннями органів ви­конавчої влади й органів місцевого самоврядування на підставі договорів із власниками земельних ділянок. Однак процедура законодавчо урегульована недостатньо, що може стати при­чиною відмови власників земельних ділянок від консервації земель. Адже вилучення земель з господарського використання для них невигідно. Тому заходи пов\'язані з консервацією земель, у нашій країні практично не проводяться. Для цього необхідно розробити законодавчий механізм, який дозволив би здій­снювати консервацію на умовах, вигідних для приватних влас­ників земельних ділянок, чи поза їх волею. Таким механізмом може бути вилучення (викуп) земельної ділянки і переведення її у категорію земель природно-заповідного та іншого природо­охоронного призначення.

Законодавством України передбачені фрагментарні заходи щодо консервації екологічно уражених земель державної і комунальної власності. Серед них можна назвати розроблення землевпорядними організаціями на замовлення місцевих держав­них адміністрацій чи органів місцевого самоврядування схеми консервації малопродуктивних, деградованих і непридатних для сільськогосподарського використання земель області (району).

Залежно від способу відновлення деградованих сільсько­господарських угідь і ступеню забруднення земель замість консервації може запроваджуватися спеціальний режим ви­користання або проводиться зміна їх цільового призначення. Згідно зі ст. 12 Закону "Про плату за землю" земельний пода­ток не стягується за землі, що перебувають під консервацією. Розрізняють консервацію-реабілітацію і консервацію-транс-формацію.

Консервація-реабштація — це захід, що має на меті понов­лення якісних властивостей ґрунтів шляхом їх залуження. Вона охоплює менш антропогенно пошкоджені ґрунти, які після певного періоду відновлення можуть використовуватися за цільовим призначенням.

Об\'єктами консервації-трансформації є найбільш деградо­вані і малородючі ґрунти (сильно змиті, піщані, скелетні, (вкриті шматками гірських порід), середньо та сильнозасолені, заболо­чені тощо). При консервації-трансформації такі ґрунти пере­водяться у кормові угіддя, під ліс або залишаються на само відтворення властивих їм природних екосистем.