ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ АДМІНІСТРАТИВНО- ЮРИСДИКЦІЙНОЇ діяльності органів Національної ПОЛІЦІЇ ЩОДО НЕДОТРИМАННЯ вимог антикорупційного законодавства

Статус органів Національної поліції України значно змінився в наслідок численних реформацій суспільно-політичного характеру. Розглядаючи розвиток демократично-правових засад як головний напрямок розбудови держави, українська громада поступово тран­сформує власне ставлення до силових структур та розуміння їх фу­нкцій у сучасному житті.

На початку зазначимо, що перше наукове обґрунтування сутно­сті поняття «адміністративна юрисдикція» можемо знайти в моног­рафії Н. Г. Саліщевої. На її думку, адміністративна юрисдикція - це окремий вид виконавчої та розпорядчої діяльності, що пов'язана з можливістю реалізації у примусовому порядку відповідних адмініс­тративно-правових актів, які визначають права та обов'язки учас­ників матеріальних адміністративних правовідносин. Особливості

такого підходу сформували вузьке тлумачення змісту адміністрати­вної юрисдикції^[330].

На думку Н. Ю. Хаманевої, адміністративна юрисдикція є по­рядком вирішення адміністративного спору, що виникає між гро­мадянином та органом державного управління^[331]. У своєму дослі­дженні автор розрізняє адміністративну юрисдикцію, правосуддя в адміністративних справах у адміністративній юстиції.

У навчальному посібнику «Адміністративна юрисдикція в АПК України» за редакцією В. К. Шкарупи адміністративна юрисдикція - це встановлена законодавча діяльність органів державного управ­ління і окремих посадових осіб (наділених відповідними повнова­женнями) щодо розв’язання індивідуальних адміністративних справ та застосування відповідних юридичних санкцій до правопорушни­ків в адміністративному порядку^[332].

У свою чергу, А. Б. Калюта виділяє три підходи щодо визначен­ня юрисдикційної діяльності, які представлені в юридичній літера­турі: а) адміністративно-юрисдикційна діяльність пов’язана виклю­чно із застосуванням адміністративних стягнень; б) адміністратив- но-юрисдикційна діяльність пов’язана не тільки із застосуванням адміністративних стягнень. Під час здійснення такої діяльності також виявляються і фіксуються факти скоєння адміністративних проступків; в) адміністративно-юрисдикційна діяльність здійсню­ється не тільки в межах провадження у справах про адміністративні правопорушення. Вона може реалізовуватись і в межах інших видів адміністративних проваджень (наприклад, у межах адміністратив­ного судочинства) ^[333].

У той же час О. І. Миколенко та В. С. Бердник адміністративно- юрисдикційну діяльність визначають як регламентовану адмініс­тративно-процесуальним законодавством роботу (функціонуван­ня) органів державної влади чи органів місцевого самоврядування (їх посадових осіб), спрямовану на розгляд юридичних конфліктів на підставі правової оцінки поведінки сторін, які знаходяться у

Глава 11. Адміністративно-юрисдикційна діяльність щодо адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією конфліктній ситуації, та пов'язану з можливістю накладати, за ре­зультатами розгляду конфлікту, адміністративні санкції або прий­мати інші правозастосовні акти, які свідчать про прийняте у справі рішення^[334].

У цьому випадку спостерігаємо визначення адміністративно- юрисдикційної діяльності через призму вирішення юридичного конфлікту.

Серед праць, які були присвячені дослідженню адміністратив­но-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ, слід назвати монографічне дослідження С. М. Гусарова. Ученим подано авторське визначення адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ: це різновид їх адміністративної діяльності щодо розгляду та вирішення адміністративно-правових спорів, справ про адміністративні правопорушення у встановлених законом порядку та формах, а також стосовно здійснення інших адміністративно- юрисдикційних дій забезпечувального характеру в межах повнова­жень цих органів із забезпечення громадської безпеки, наданих їм Конституцією України, законами України, КУпАП України та інши­ми законодавчими актами^[335].

Виходячи з вищенаведеного, під юрисдикційною діяльністю ор­ганів Національної поліції слід розуміти одну з важливих складових частин їх адміністративної діяльності в цілому.

У свою чергу, слід погодитись із С. М. Гусаровим, що кожний з видів юрисдикції характеризується властивими йому специфічни­ми особливостями, зберігаючи водночас спільні основні ознаки. Це насамперед державно-владна специфіка (юрисдикційний захист суспільних відносин є перш за все прерогативою компетентних

державних органів), підзаконність (юрисдикційна діяльність зав­жди здійснюється в чітко регламентованих законом рамках), право- застосовний та правоохоронний характер (у процесі здійснення юрисдикційної діяльності не встановлюються нові норми права, а лише використовуються та застосовуються відповідні чинні норми права, які характеризуються своїм правоохоронним спрямуван- ням)^[337].

Варто вказати позицію А.Т. Комзюка, який зазначає, що адміні­стративно-юрисдикційна діяльність органів внутршніх справ спря­мована на реалізацію визначених законодавством повноважень щодо боротьби з адміністративними правопорушеннями і полягає, зокрема, у виявленні цих правопорушень, збиранні та перевірці доказів, оформленні необхідних процесуальних документів, розгля­ді підвідомчих справ та винесенні у них відповідних постанов, наді­сланні окремих справ для розгляду за підвідомчістю, а також у ви­конавчому провадженні в таких справах^[338].

Отже, на думку А. Т. Комзюка, адміністративно-юрисдикційна діяльність органів внутрішніх справ - це врегульована адміністра­тивним законодавством діяльність її посадових осіб, спрямована на виявлення адміністративних проступків і здійснення провадження у справах про них, яке включає оформлення матеріалів про ці про­ступки, розгляд і вирішення справ про них, у тому числі застосуван­ня адміністративних стягнень, перегляд постанов у справах внаслі­док оскарження, а також їх виконання^[339].

На підставі викладеного слід зробити проміжний висновок, що в науковій літературі використовуються поняття «адміністративно- юрисдикційна діяльність» та «адміністративна юрисдикція». У той же час основна різниця між зазначеним поняттями полягає в тому, що перше свідчить про існування динаміки, а друге - про статику. І дійсно, коли йдеться про юрисдикційну діяльність, то звертається увага, в першу чергу, на особливості «функціонування» відповідних організацій, установ і органів. Коли ж йдеться про адміністративну юрисдикцію, то звертається увага, в першу чергу, на обсяг повнова­жень відповідних організацій та на сферу, на яку розповсюджується

Глава 11. Адміністративно-юрисдикційна діяльність щодо адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією дія цих організацій^[340]. Отже, в юридичній літературі можемо спос­терігати, що поняття «юрисдикція» використовується для характе­ристики більш широкого спектру діяльності організацій, ніж по­няття «юрисдикційна діяльність»^[341].

Враховуючи викладене, юрисдикційну діяльність органів Наці­ональної поліції щодо недотримання вимог антикорупційного за­конодавства будемо розуміти як врегульовану нормами адміністра­тивного права специфічну, державно-владну, підзаконну, виконав­чо-розпорядчу діяльність, яка реалізується шляхом окреслення в законодавстві обсягу повноважень органів поліції щодо розв’язання індивідуальних адміністративних справ і застосування відповідних санкцій до правопорушників в адміністративному порядку^[342].

11.4.