Поняття банку та банківської діяльності. Вимоги до діяльності банків

Відповідно до законодавства банк - це:

✓ юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги (Закон України «Про банки і банківську діяльність»);

✓ фінансова установа, функціями якої є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб (Господарський Кодекс України).

Участь в органах управління банків забороняється посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування, якщо інше не передбаченозаконом.

Банки не відповідають за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями банків, крім випадків, передбачених законом, та випадків, коли дер жава відповідно до закону бер е на себе таку відповідальність.

На теперішній час існують різні класифікації комерційних банків. У світовій практиці існує дві моделі сегментації банківської діяльності:

> модель сегментування, коли банківська діяльність обмежена певним видом опер ацій чи сектором грошового ринку. Т ак звані спеціалізовані банки - ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові);

> модель універсальності, коли банки не обмежують свою сферу діяльності певними сегментами та працюють в різних напрямках фінансового ринку.

Також банки розрізняються за низкою критеріїв, а саме:

> за формою власності:

• державні банки;

• приватні банки;

• коопер ативні банки;

> за масштабами операцій:

• роздрібні - акумулюють невеликі за обсягом кошти численних клієнтів. Для ефективного функціонування такої моделі потрібна розвинена платіжна інфраструктура;

• корпоративні (оптові) — обслуговують невелику кількість великих клієнтів, в основному юридичних осіб (корпоративні клієнти);

> за територіальним охопленням:

• міжнародні;

• регіональні;

• банки, що діють у національному масштабі.

Спеціалізовані банки обмежують свою діяльність невеликим колом операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують окремі галузі економіки (ощадні, іпотечні, інвестиційні, банки споживчого кредитування, гарантійні, розрахункові (клірингові) банки). Універсальні банки виконують широкий спектр банківських операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки. В Україні більшість банків є універсальними. Крім функціональної, виділяють галузеву й регіональну спеціалізації банків.

Раніше в Україні були поширені кишенькові (кептивні) банки. Такий банк, як частина фінансово -промислової групи, є кліринговим центром для опер ацій групи, а також залучає кошти для групи на фінансовому ринку. Після запровадження НБУ ефективних заходів щодо розкриття структури власності банків, запровадження ефективного ризик-менеджменту, кишенькові банки, як фінансового додатку до фінансово -промислових груп, фактично перестали існувати.

Врегулюванню цього питання сприяло також запровадження НБУ поняття «банківська група».

Банківська група - група юридичних осіб:

> які мають спільного контролера, що складається з материнського банку, його однієї чи кількох українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, або

> що складається з материнського банку, який є контролером, його однієї чи кількох українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, або

> які мають спільного контролера, що складається з двох або більше українських фінансових установ та/або компаній, для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, їх українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, в якій банківська діяльність є переважною, або

> що складається з небанківської фінансової установи або компанії, для якої надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, яка є контролером, її однієї або декількох українських та/або іноземних дочірніх та/або асоційованих компаній, які є фінансовими установами або для яких надання фінансових послуг є переважним видом діяльності, в якій банківська діяльність є переважною.

Банківська холдингова компанія та компанія з надання допоміжних послуг, яка має спільного контролера з учасниками банківської групи, належить до складу цієї банківської групи.

Переважна діяльність у групі є банківською, якщо сукупне середньоарифметичне значення активів банків (банку) - учасників (учасника) банківської групи за останні чотири звітні квартали становить 50 і більше відсотків сукупного розміру середньоарифметичних значень активів усіх фінансових установ, що належать до цієї групи, за зазначений період. Розрахунок переважної діяльності банківської групи здійснюється щороку станом на 1 січня.

Після того, як групу було визначено банківською на підставі пер еважної діяльності та частка сукупних активів банків (банку) у сукупному розмірі активів установ, що належать до цієї групи, зменшилася і становить від 40 до 50 відсотків, група продовжує вважатися банківською протягом трьох років з моменту такого зменшення.

Питання банківських груп врегульовано Постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок регулювання діяльності банківських груп» від 20.06.2012 № 254.

В Україні існують банки з національним, іноземним та державним капіталом (державні банки).

Банк з іноземним капіталом - банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків.

Державний банк - це банк, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі. Державний банк може існувати лише у формі акціонерного товариства. Єдиним акціонером державного банку є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у державному банку здійснює Кабінет Міністрів України.

Важливим поняттям в банківському регулюванні є визначення Національним банком системно важливих банків.

Системно важливий банк (далі - СВБ) - це банк, діяльність якого впливає на стабільність усієї банківської системи. Національний банк щороку визначає системно важливі банки 1 та здійснює посилений нагляд за ними. Підвищена увага регулятора до діяльності системно важливих установ необхідна для збереження фінансової стабільності.

Визначання системно важливого банку відбувається у декілька етапів.

На першому етапі визначення системно важливого банку розраховується показник системної важливості банку з урахуванням трьох критеріїв: розмір банку, ступінь фінансових взаємозв’язків та напрями діяльності, до яких входять індикатори з різною вагою. Якщо два чи більше банків входять до однієї банківської групи, то індикатори обчислюються на груповій основі за агрегованими даними.

1 Офіційний сайт Національного банку України. URL : https://bank.gov.ua/ua/supervision/about/sib.

Індикатори для розрахунку показника системної важливості

Розраховується частка банку в системі за кожним із показників, потім зважується на відповідний коефіцієнт (вагу) і підсумовується.

На другому етапі перелік системно важливих банків доповнюються тими, що не були відібрані на першому етапі, якщо їх частка в загальній сумі гар антованих вкладів населення в банківському сектор і пер евищує 1 %.

У березні 2023 року 15 банків було визначено системно важливими і для них було встановлено відповідні буфери капіталу

* буфер зараз не активовано.

Регулятор здійснює посилений нагляд за СВБ та встановлює для них додаткові вимоги, щоб знизити ймовірності їхнього банкрутства.

Законодавство гарантує економічну незалежність банків.

В Україні банки створюються у формі акціонерного товариства або кооперативного банку. Законодавство про акціонерні товариства застосовується до банків з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність». У разі суперечності норм цього Закону нормам інших законодавчих актів (включаючи кодекси) норми цього Закону мають перевагу.

Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Здійснюючи діяльність банк має відповідати певними вимогам.

Види діяльності банку. Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в Законі «Про банки і банківську діяльність», як у національній, так і в іноземній валюті.

Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. Банк здійснює пр офесійну діяльність на р инках капіталу на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

До банківських послуг належать:

> залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

> відкр иття та ведення поточних (р озрахункових, кор еспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного збер ігання (ескр оу);

> розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку 2.

2 Ця норма Закону зокрема доповнюється адміністративною відповідальністю ст. 166 -8 КУпАП «Порушення порядку зайняття діяльністю з надання фінансових послуго за здійснення банківської діяльності, банківських операцій або іншої діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення зазначених видів діяльності, або з порушенням порядку надання фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Банк має право надавати своїм клієнтам (крім банків) фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з комерційними агентами агентських договорів. Перелік фінансових послуг, які банк має право надавати своїм клієнтам (кр ім банків) шляхом укладення агентських договорів, визначається Національним банком України. Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори у порядку, встановленому законодавством України. Національний банк України веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Комерційний агент має право надавати фінансові послуги від імені банку після внесення відомостей про такого комерційного агента до відповідного реєстру, який веде Національний банк України. Національний банк України встановлює вимоги до комерційних агентів. Банк має право укладати агентський договір з особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам.

Банк надає фізичним та юридичним особам послуги з торгівлі валютними цінностями у готівковій фор мі та безготівковій фор мі з одночасним зарахуванням валютних цінностей на їхні рахунки відповідно до Закону України "Про валюту і валютні опер ації".

Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо:

> інвестицій;

> випуску власних цінних папер ів;

> зберігання цінностей (у тому числі щодо обліку і зберігання цінних паперів та інших коштовностей, конфіскованих (заарештованих) на користь держави та/або визнаних безхазяйними) або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;

> інкасації коштів та пер евезення валютних цінностей;

> надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг;

> надання послуг адміністр атора за випуском облігацій відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Банк має право надавати платіжні послуги відповідно до Закону України "Про платіжні послуги" з урахуванням вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно -правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність банків.

Банк має право вчиняти будь -які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) за умови виконання встановлених Національним банком України вимог щодо цього виду діяльності або послуги.

Банк не пізніш як за місяць до початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг (крім банківських) зобов'язаний повідомити пр о це Національний банк України згідно з вимогами та в порядку, встановленими Національним банком України.

Національний банк України з метою захисту прав вкладників та інших кредиторів має право встановлювати додаткові вимоги, включаючи вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, щодо певного виду діяльності та надання фінансових послуг, які має право здійснювати банк. Банк зобов’язаний під час розкриття інформації про процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги споживачам фінансових послуг дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Обмеження щодо діяльності банків. Банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку. Перелік ознак, наявність яких є підставою для висновку Національного банку України про провадження банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, визначається нормативно- правовим актом Національного банку України та оприлюднюється у встановленому законом порядку.

Банкам забороняється діяльність у сфер і матер іального вир обництва, тор гівлі (за винятком р еалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.

Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків власного капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:

✓ приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;

✓ майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;

✓ майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття пр ава власності на нього;

✓ майно, належне банку на праві довірчої власності.

Банкам забороняється здійснювати без відображення в зобов’язаннях та активах банку операції шляхом залучення коштів фізичних осіб з метою їх прямого розміщення в кредити.

Обмеження щодо участі банків у юридичних особах. Банк має право придбати акції (частки, паї) юридичної особи, що становлять або у сукупності становитимуть 10 і більше відсотків її статутного капіталу, за умови попереднього отримання письмового дозволу Національного банку України на таке придбання у визначеному ним порядку.

Банк має право придбати акції (частки, паї) юридичної особи, що становлять або у сукупності становитимуть 10 і більше відсотків її статутного капіталу, без отримання письмового дозволу Національного банку України у разі, якщо:

✓ акції (частки, паї) у юридичній особі набуваються у зв’язку з реалізацією банком права заставодержателя та/або в рахунок погашення заборгованості пер ед банком за здійсненими банківськими опер аціями, наданими фінансовими послугами, за умови що банк не утр имуватиме їх більше одного року;

✓ акції набуваються банком за договором андеррайтингу, за умови що банк не утримуватиме їх більше одного року.

Банк зобов’язаний відчужити акції (частки, паї), набуті відповідно до частини другої цієї статті, протягом одного року з дня набуття права власності на них або до закінчення цього строку звернутися до Національного банку України за отриманням письмового дозволу на подальше їх утримання у власності банку.

Банку забороняється набувати участь у юридичній особі, якщо законом або статутом цієї особи передбачена повна відповідальність учасника за зобов’язаннями такої юридичної особи.

Пряма та/або опосередкована участь банку у статутному капіталі будь- якої юридичної особи не може перевищувати 15 відсотків регулятивного капіталу банку. Сукупні інвестиції банку у статутні капітали юридичних осіб не можуть перевищувати 60 відсотків розміру регулятивного капіталу банку.

Для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб у гривнях та іноземній валюті.

Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Обмеження, щодо пов Язанихз банком осіб.

Пов’язаними з банком особами є:

> контролери банку;

> особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;

> керівники банку, керівник підрозділу внутрішнього аудиту, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер, керівники та члени комітетів ради банку та правління банку;

> споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;

> власники істотної участі у споріднених та афілійованих особах банку;

> керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;

> асоційовані особи фізичних осіб;

> юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;

> будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених вище.

Пов’язана з банком особа несе цивільно -правову, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення р изикових опер ацій, які загр ожують інтер есам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності.

Пов’язана з банком особа, дії або бездіяльність якої пр извели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов’язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов’язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду. 3

Банк зобов’язаний з’ясовувати пов’язаність особи до встановлення договірних відносин та (або) проведення з такою особою операції, яка може змінити обсяг операцій банку з пов’язаними особами та (або) може бути здійснена не на поточних ринкових умовах. Банк зобов’язаний здійснювати

3 Дана норма Закону розкривається запровадженням кримінальної відповідальності в статті 218^-1 Кримінального Кодексу України «Доведення банку до неплатоспроможності» - Доведення банку до неплатоспроможності, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення пов’язаною з банком особою будь-яких дій, що призвели до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі або кредитору постійний моніторинг проведених банком операцій, що можуть змінити обсяг операцій банку з пов’язаними особами.

Банк зобов’язаний визначати пов’язаних осіб із застосуванням ознак, встановлених нормативно -правовими актами Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій і наявності інших в’язків із банком. Банк зобов’язаний враховувати у своїй діяльності визначення особи пов’язаною з банком з наступного робочого дня після такого визначення.

Крім того, банк зобов’язаний подавати Національному банку України інформацію про зазначених осіб у порядку, встановленому нормативно - правовими актами Національного банку України.

Особа, визначена рішенням Національного банку України пов’язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов’язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов’язаною з банком особою.

Угоди, що здійснюються з пов’язаними з банком особами, не можуть пер едбачати умови, що не є поточними р инковими умовами. Угоди, укладені банком із пов’язаними з банком особами на умовах, що не є поточними ринковими умовами, визнаються недійсними з моменту їх укладення.

Поточними ринковими умовами не вважаються, зокрема:

✓ прийняття меншого забезпечення виконання зобов’язань, ніж вимагається від інших клієнтів;

✓ придбання у пов’язаної з банком особи майна низької якості чи за завищеною ціною;

✓ здійснення інвестиції в цінні папери пов’язаної з банком особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство;

✓ оплата товарів і послуг пов’язаної з банком особи за цінами вищими, ніж звичайні, або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані;

✓ продаж пов’язаній з банком особі майна за вартістю, що є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від продажу такого майна іншій особі;

✓ нарахування відсотків та комісійних за послугами, наданими банком пов’язаним із банком особам, які є меншими, ніж звичайні;

✓ нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від пов’язаних із банком осіб, які є більшими, ніж звичайні;

✓ передача у користування пов’язаній з банком особі майна, плата за яке є нижчою, ніж та, яку банк отримав би від особи, яка не є пов’язаною, або отримання від пов’язаної з банком особи майна у користування за завищеною платою.

Національний банк України здійснює контроль за операціями банків із пов’язаними з банком особами та має право встановлювати обмеження на операції банків з такими особами.

Обмеження, пов’язані із забезпеченням конкуренції у банківській системі. Банкам забороняється укладати договори з метою обмеження конкуренції та монополізації умов надання кредитів, інших банківських послуг, встановлення процентних ставок та комісійної винагороди.

Банку забороняється вчиняти будь-які дії щодо впровадження у своїй практиці недобросовісної конкуренції. Факти недобросовісної конкуренції щодо надання банком тих чи інших банківських послуг або здійснення опер ацій є підставою для заборони цьому банку подальшого надання таких послуг або здійснення операцій.

Обмеження, пов’язані із поширенням реклами. Банкам забороняється поширення реклами у будь-якій формі, що містить неправдиву інформацію про їх діяльність у сфері банківських послуг.

Обмеження, пов’язані з відносинами банк -клієнт. Банк та клієнт пер ебувають у певних, вр егульованих пр авом, суспільних відносинах. Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нор мативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтер есів пр ацівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.

Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Національний банк України має право застосувати заходи впливу до банків та інших осіб, які порушують перераховані вище обмеження.

У відносинах банк-клієнт клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку. Відповідно до законодавства банк зобов'язаний на вимогу клієнта надати:

✓ відомості, які підлягають обов'язковій публікації, про фінансові показники діяльності банку та його економічний стан;

✓ пер елік кер івників банку та його відокр емлених підр озділів, а також фізичних та юридичних осіб, які мають істотну участь у банку;

✓ пер елік послуг, що надаються банком;

✓ ціну банківських послуг;

✓ іншу інформацію та консультації з питань надання банківських послуг;

✓ інформацію щодо кількості акцій (паїв) банку, які знаходяться у власності членів виконавчого органу банку, та інформацію в обсязі, визначеному Національним банком України, про осіб, частки яких у статутному капіталі банку перевищують 5 відсотків.

Банк зобов’язаний мати власний веб-сайт та розміщувати на ньому інформацію, визначену законами, нормативно -правовими актами

Національного банку України, а також нормативно -правовими актами Національної комісії з цінних папер ів та фондового ринку. Банк несе відповідальність за актуальність та достовір ність інфор мації, р озміщеної на його веб-сайті.

Банк розміщує на своєму веб-сайті відомості про боржників, які є пов’язаними з банком особами, що пр остр очили виконання зобов’язань (за основною сумою та процентами) перед таким банком на строк понад 180 днів, а також вимоги банку до таких боржників.

Національний банк України має право визначати мінімальний обсяг інформації, яка повинна надаватися споживачу фінансових послуг щодо кожного виду банківської послуги, якщо такий мінімальний обсяг інформації не встановлений законом.

Банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства. Водночас він не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі прийняття Національним банком України р ішення пр о запр овадження обмежень на діяльність банків, зупинення опер ацій по р ахунках. Учасники банку відповідають за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку.

Власники істотної участі зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.

Обмеження, пов’язані з інформацією, що стосується клієнта. Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у пр оцесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом є банківською таємницею.

До банківської таємниці відносяться:

✓ відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

✓ інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним пр авочини;

✓ відомості про фінансово-економічний стан клієнтів;

✓ інформація про організацію та здійснення охорони банку та осіб, які перебувають у приміщеннях банку;

✓ інформація про організаційно -правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

✓ відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

✓ інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

✓ коди, що використовуються банками для захисту інформації;

✓ інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності;

✓ інформація про організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей;

✓ інформація про банки чи клієнтів банків, що збирається від банків під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду (овер сайту) платіжних систем та систем розрахунків, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

✓ інформація про банки чи клієнтів банків, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави;

✓ рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, кр ім р ішень пр о накладення штр афів, пр о віднесення банку до категор ії неплатоспр оможних, пр о відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Не є банківською таємницею:

✓ інформація, що підлягає обов’язковому опублікуванню, перелік якої встановлюється Національним банком України;

✓ відомості про боржників, які є пов’язаними з банком особами, що прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та процентами) перед банком на строк понад 180 днів, а також про вимоги банків до таких боржників, а щодо банку, процедура ліквідації якого розпочата відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", - на відомості про всіх боржників, які, за даними бухгалтерського обліку банку, прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та процентами) перед таким банком незалежно від строку прострочення;

✓ інформація з системи депозитарного обліку, що знаходиться у володінні Національного банку України та банків як учасників депозитарної системи України. Розкриття та захист інформації, що міститься в системі депозитарного обліку, здійснюється Національним банком України та банками на підставі та в порядку, встановлених законом пр о депозитарну систему України.

Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань збер ігання, захисту, викор истання та р озкриття інфор мації, що становить банківську таємницю, та надає р оз'яснення щодо застосування таких актів.

Положення інших законів України щодо обсягу та порядку розкриття інформації, що становить банківську таємницю, діють у частині, що не суперечить галузевому законодавству.

Банки та Національний банк України зобов’язані забезпечувати збереження банківської таємниці шляхом:

> обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;

> організації спеціального діловодства з документами, що містять банківську таємницю;

> застосування технічних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації;

> застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.

Керівники та службовці банку, Національного банку України при вступі на посаду підписують зобов’язання щодо збереження банківської таємниці. Вони зобов’язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб інформацію, що становить банківську таємницю, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Органи державної влади, юридичні та фізичні особи, які при виконанні своїх функцій, визначених законом, або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали в установленому законом порядку інформацію, що становить банківську таємницю, зобов’язані забезпечувати збереження такої інфор мації, не р озголошувати її та не викор истовувати її на свою кор исть чи на користь третіх осіб.

Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що становить банківську таємницю, несуть кримінальну та іншу відповідальність згідно з законом4. Особи, винні в розголошенні інформації, що становить банківську таємницю, або її використанні на свою користь чи на користь третіх осіб, що заподіяло банку чи його клієнту збитки, зобов’язані відшкодувати заподіяні збитки та моральну шкоду відповідно до закону.

Порядокрозкриття інформації, що містить банківську таємницю.

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками:

✓ на запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи. Інформація щодо рахунку умовного зберігання (ескроу) та операцій за ним розкривається також на письмовий запит бенефіціара. Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на кошти на якому є предметом обтяження, операції за ним, обтяження, щодо яких до банку надійшли повідомлення, у тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпоряджання рахунком розкривається також на письмовий запит обтяжувача, якщо пр аво обтяжувача на отр имання відповідної інфор мації передбачено правочином, на підставі якого виникає таке обтяження;

✓ за рішенням суду;

✓ ор ганам прокуратури України, Служби безпеки України, Державному бюро розслідувань, органам Національної поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Бюро економічної безпеки України, Антимонопольному комітету України, Національному агентству з питань запобігання кор упції, Національному агентству України з питань виявлення, р озшуку та упр авління активами, одер жаними від кор упційних та інших злочинів, - на їхні запити щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, пр оведених на кор исть чи за дор ученням клієнта, у тому числі опер ацій без відкр иття р ахунків, а саме відомості на конкр етно визначену дату або за конкр етний пр оміжок часу та стосовно конкр етної юр идичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента (для фізичних осіб - пр ізвище, ім’я та по батькові, ідентифікаційний номер 4 Дана норма Закону розкривається запровадженням кримінальної відповідальності в ст. 232 Кримінального Кодексу України «Розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках» - умисне розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності.

платника податку; для юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), номер рахунку контрагента та код банку контрагента;

✓ центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику:

а) на його запит щодо наявності банківських рахунків;

б) у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України;

в) на його запит щодо дотримання резидентами встановлених Національним банком України гр аничних стр оків р озрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;

✓ центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфер і запобігання та пр отидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит у випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одер жаних злочинним шляхом, фінансуванню тер оризму та фінансуванню р озповсюдження збр ої масового знищення";

✓ ор ганам державної виконавчої служби, пр иватним виконавцям - на їхні запити з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", - щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, проведених на користь чи за дорученням клієнта, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про: наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків або зарахування на рахунки, призначення платежу, а також щодо договорів боржника про збер ігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

✓ Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі самостійного подання банком інформації про банк як емітент та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок;

✓ іншим банкам - на їхні запити у випадках, передбачених Законом «Про банки і банківську діяльність» та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

✓ центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з метою здійснення верифікації та моніторингу державних виплат - на його запит щодо банківських рахунків фізичних осіб, яким призначено, нараховано та/або здійснено дер жавні виплати, а також фізичних осіб, які звер нулися за призначенням дер жавних виплат, опер ацій списання з р ахунків або зарахування на рахунки і залишки за такими рахунками на визначену дату або за конкр етний пр оміжок часу;

✓ особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) у відповідному розпорядженні банку, у разі смерті такого власника рахунку (вкладу) - на їхній запит щодо наявності рахунків (вкладів) померлого власника та залишку коштів на рахунках (вкладах);

✓ державним нотаріальним конторам, приватним нотаріусам, посадовим особам ор ганів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, іноземним консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів) та залишку коштів на рахунках (вкладах) померлих власників цих р ахунків або щодо залишку коштів, які належать померлим фізичним особам та зберігаються на будь-яких рахунках у банках, або щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на збереженні або у заставі банку як заклад, щодо наявності індивідуального банківського сейфа або договорів про надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, або щодо наявності р ахунків умовного збер ігання (ескр оу) та гр ошових коштів на цих р ахунках, призначених для пер ерахування померлим бенефіціарам;

✓ держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тер ор изму та фінансуванню р озповсюдження зброї масового знищення";

✓ юридичним та фізичним особам для забезпечення виконання ними своїх функцій або для надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови що передбачені договорами функції або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

✓ суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу, нотаріусу, посадовим особам органів місцевого самоврядування та іноземним консульським установам, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником у яких він є, в Україні або за кордоном;

✓ іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій, а також при здійсненні валютного нагляду, у тому числі в разі запровадження Національним банком України заходів захисту відповідно до Закону України "Про валюту і валютні операції";

✓ особі (у тому числі уповноваженій діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов’язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації.

Вимоги до форми та змісту запиту на отримання інформації, що становить банківську таємницю, у тому числі до запитів ор ганів дер жавної влади, їх посадових і службових осіб, встановлюються Національним банком України.

Державний банк надає інформацію, що становить банківську таємницю, членам наглядової ради такого державного банку, а також центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, в обсязі, необхідному для здійснення моніторингу діяльності державного банку та стану виконання стратегії розвитку державного банку.

3.