Загальна характеристика діяльності органів Національної поліції щодо їровадження у сїравах їро адміністративні їравоїорушення, їов’язаних з коруїцією

Одним із напрямків юрисдикційної діяльності органів Націона­льної поліції є посилення захисту прав і свобод особи у сфері розг­ляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з коруп­цією.

Слушною є позиція С. Ф. Константінова, що хоча адміністратив- но-юрисдикційна діяльність, у тому числі поліції, щодо адміністра­тивних правопорушень, пов’язаних з корупцією, здійснюється за

загальними правилами провадження у справах про адміністративні правопорушення, є певні особливості адміністративної відповіда­льності за правопорушення, пов'язані з корупцією^[344].

1. Суб'єктами відповідальності за адміністративні правопору­шення, пов'язані з корупцією, є спеціальні суб'єкти, визначені від­повідними статтями КУпАП із посиланням на ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»^[345], в якій наведено перелік суб'єктів, котрі несуть відповідальність за вчинення правопорушень, пов'я­заних з корупцією.

2. За загальним правилом, передбаченим ст. 38 КУпАП, адмініс­тративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 міся­ці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопору­шенні - не пізніш як через 2 місяці з дня його виявлення, за винят­ком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді)^[346].

У той же час адміністративне стягнення за вчинення правопо­рушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом 3 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення^[347].

Отже, для обчислення строків накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, пов'я­заного з корупцією, слід чітко встановити як час учинення правопо­рушення, так і час його виявлення.

3. Аналіз глави 13-А КУпАП надає можливість констатувати, що за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаче­но такі види стягнень: штраф, конфіскацію, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік.

4. Провадження у справі про адміністративне корупційне пра­вопорушення може бути розпочате лише за наявності відповідних приводів і підстав. Проти в КУпАП вони не визначені. Аналіз поло­жень чинного законодавства та практики його застосування засвід­чує, що законними приводами для порушення адміністративного провадження можуть бути: заяви і повідомлення підприємств, ус­танов, організацій, посадових осіб, представників влади, громадсь­кості, громадян; повідомлення, опубліковані у пресі; безпосереднє виявлення уповноваженим суб’єктом ознак корупційного правопо- рушення^[349].

Поряд із цим перелік суб’єктів, посадові особи яких уповнова­жені на складання протоколів про адміністративні корупційні пра­вопорушення, визначено у ст. 255 КУпАП, а саме: посадові особи органів Національної поліції України; посадові особи органів Служ­би безпеки України; посадові особи Національного агентства з пи­тань запобігання корупції; прокурор^[350].

Слід зауважити, що законодавством також не передбачено, протягом якого строку після виявлення адміністративного право­порушення, пов’язаного з корупцією, уповноважений суб’єкт пови­нен скласти відповідний протокол. Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення (3 місяці з дня його вияв­лення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення), такий протокол має бути складений невідкладно після встановлення достатніх даних, що вказують на вчинення особою адміністративного правопорушен­ня, пов’язаного з корупцією.

Адміністративно-юрисдикційна діяльність Національної поліції України накладення адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням передбачених законом строків (п. 7 ст. 247 КУпАП)^[351].

5. відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України «Про запобігання ко­рупції» особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від ви­конання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до за­кінчення розгляду справи судом^[352].

Якщо під час вирішення питання про складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особа звільниться за власним бажанням із посади, пов'язаної з виконанням функцій дер­жави чи місцевого самоврядування, то вона не може бути звільнена у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення чи правопорушення, пов'язане з кору­пцією. Своєчасне складення відповідного протоколу про адмініст­ративне правопорушення, пов'язане з корупцією, дозволяє запобіг­ти наведеній ситуації, оскільки згідно з ч. 4 ст. 257 КУпАП особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, одночасно з надісланням його до суду над­силає прокурору, органу державної влади, органу місцевого само­врядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого пра­вопорушення та норми закону, яку порушено^[353].

6. Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне пра­вопорушення, пов'язане з корупцією, розглядається у 5-денний строк з дня одержання судом протоколу про адміністративне правопору­шення та інших матеріалів справи.

Глава 11. Адміністративно-юрисдикційна діяльність щодо адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією правопорушення, пов'язане з корупцією, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хворо­ба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо). Однак законодавець не визначив, чи зупиняється при цьому також і строк накладення адміністративного стягнення. Вказане має важ­ливе практичне значення, оскільки удавана хвороба, вихід у відпус­тку та інші обставини можуть використовуватись правопорушни­ком з метою затягування розгляду адміністративної справи аж до закінчення строків накладення адміністративного стягнення^[354].

7. Частиною 2 ст. 268 КУпАП встановлена обов'язкова присут­ність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 172⁴ - 172⁹ КУпАП. У разі ухилення від явки на виклик органу Національної поліції або судді районного, районного у місті, місько­го чи міськрайонного суду цю особу може бути органом Національ­ної поліції піддано приводу^[355].

8. Відповідно до ч. 2 ст. 250 КУпАП під час провадження у спра­вах про адміністративні правопорушення, передбачені ста. 172⁴ - 172⁹ КУпАП, участь прокурора у розгляді справи судом є обов'яз­ковою^[356].

9. Актуальним питанням удосконалення механізму проваджен­ня у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з ко­рупцією, є порядок збирання уповноваженими суб'єктами відповід­них доказів, оскільки чинним КУпАП він практично не врегульова­ний. У ст. 251 КУпАП визначено джерела доказів, до яких належать протокол про адміністративне корупційне правопорушення, пояс­нення особи, яка притягається до адміністративної відповідальнос­ті, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи^[357].

У зв'язку з цим у КУпАП необхідно передбачити порядок приз­начення експертизи, порядок визнання певних предметів речовими доказами, критерії визначення належності, допустимості та достат­ності доказів у справі.

про адміністративні правопорушення є виявлення причин та умов, що сприяють їх учиненню, запобігання правопорушенням. Із цією метою ст. 282 КУпАП надає право судді, який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адмініст­ративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, внести у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи суд­дя має бути повідомлений протягом місяця. Водночас у чинному законодавстві не передбачено відповідальність за невжиття захо­дів, необхідних для реалізації внесеної судом пропозиції, що істот­но знижує ефективність запобіжної діяльності суду під час розг­ляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з ко- рупцією^[358].

10. Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону України «Про запобігання коруп­ції» особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопо­рушення, пов’язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у вигляді позбавлен­ня права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого само­врядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підля­гає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановле­ному законом порядку^[359].

Отже, для оцінки результатів юрисдикційної діяльності органів Національної поліції щодо порушення вимог антикорупційного законодавства необхідно аналізувати динаміку загальної кількості адміністративних порушень; поширеність різних видів правопору­шень; категорії посадових осіб, які частіше їх вчиняють; кількість осіб, підданих адміністративним стягненням, а також структуру цих стягнень за видами; ефективність адміністративної практики, її вплив на загальні результати з профілактики правопорушень; до­тримання законності під час здійснення адміністративно-юрисдик- ційної діяльності.

Питання для самоконтролю

1. Загальнотеоретичні уявлення про корупцію як соціально- правовий феномен.

2. Запобігання та протидія корупції як специфічний вид дія­льності у сфері соціального управління.

3. Категоріально-правова характеристика корупції відповідно до чинного законодавства.

4. Суб'єкти, на яких поширюється дія Закону України «Про за­побігання корупції».

5. Адміністративно-правовий статус «спеціально уповноваже­ний суб'єкт у сфері протидії корупції».

6. Національне антикорупційне бюро України як спеціальний суб'єкт протидії корупції.

7. Національне агентство з питань запобігання корупції як спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.

8. Органи Національної поліції як спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.

9. Система заходів, спрямованих на запобігання та протидію корупції в Україні.

10. Загальна характеристика юридичної відповідальності за корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення.

11. Адміністративна відповідальність за правопорушення, пов'язані з корупцією.

12. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.

13. Дисциплінарна відповідальність у разі порушення норм Закону України «Про запобігання корупції».

Тестові завдання

1. Обмеження сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на такі з перелічених видів діяльності: не поширюється:

а) суддівську практику із спорту;

б) адвокатську діяльність;

в) аудиторську діяльність;

д) професійну оціночну діяльність;

г) всі відповіді правильні;.

2. Близьким особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які опинились в умо­вах прямого підпорядкування, для самостійного усунення такої ситуації надається строк:

а) 30 днів;

б) такого строку не надається;

в) 60 днів;

г) 45 днів;

д) 15 днів.

3. Правильний повний перелік спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції:

а) Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;

б) органи прокуратури, органи Національної поліції, Націона­льне антикорупційне бюро України, Національне агентство з пи­тань запобігання корупції;

в) органи прокуратури, органи внутрішніх справ України, На­ціональне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;

г) немає правильної відповіді.

4. Терміном «корупція» не охоплюється такі з указаних си­туацій:

а) використання особою, уповноваженою на виконання функ­цій держави, службових повноважень з метою одержання неправо­мірної вигоди;

б) порушення службовою особою обов'язку повідомити про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів;

в) обіцянка неправомірної вигоди службовій особі з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй слу­жбових повноважень;

г) немає правильної відповіді;

ґ) надання неправомірної вигоди третім особам на вимогу слу­жбової особи з метою схилити цю особу до використання пов'язаних з її службовими повноваженнями можливостями.

5. Дія Закону України «Про запобігання корупції» не поши­рюється на таку з указаних категорій суб'єктів:

а) депутатів місцевих рад;

б) посадових осіб органів виконавчої влади іноземних держав;

в) членів Кабінету Міністрів України;

г) посадових осіб юридичних осіб публічного права, що не є державними органами;

ґ) немає правильної відповіді.

6. Статус Національного антикорупційного бюро України:

а) національний правоохоронний орган спеціального призна­чення;

б) центральний орган виконавчої влади зі спеціальним ста­тусом;

в) державний озброєний орган виконавчої влади;

г) державний правоохоронний орган;

ґ) немає правильної відповіді.

7. Національне антикорупційне бюро України утворюється:

а) Кабінетом Міністрів України;

б) Верховною Радою України;

в) Президентом України;

г) немає правильної відповіді;

ґ) Радою Національної безпеки та оборони.

8. Особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, заборонено одержувати неза­лежно від розміру такі подарунки

а) подарунки зв'язку зі здійсненням такими особами діяльно­сті, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого само­врядування, а також подарунки від підпорядкованих осіб;

б) будь-які подарунки;

в) подарунки державі, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям;

г) немає правильної відповіді;

ґ) загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодо­ступні виграші, призи, премії, бонуси.

9. Термін «реальний конфлікт інтересів» означає:

а) неузгодженість між різними повноваженнями особи, що впливає на ефективність їх виконання;

б) суперечність між приватним інтересом особи та її службо­вими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчи­нення чи невчинення дій під час виконання повноважень;

в) суперечність між приватними інтересами громадян та фун­кціями держави;

г) ситуація, за якої складається враження суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями;

ґ) всі відповіді правильні.

10. Згідно із Законом України «Про запобігання корупції» до осіб за корупційні правопорушення застосовуються такі з пере­лічених видів відповідальності:

а) кримінальна, дисциплінарна, цивільно-правова;

б) кримінальна, адміністративна, дисциплінарна; цивільно- правова

в) кримінальна, адміністративна;

г) немає правильної відповіді;

ґ) адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова.