Загальна характеристика службових розслідувань у Національній поліції

Діяльність поліцейських, як і будь-якої іншої особи, уповнова­женої здійснювати покладені на неї державою повноваження, ґрун­тується на чинному законодавстві України. Під час проходження служби поліцейські іноді вчиняють діяння, які протилежні вимогам законодавства, що призводить до зниження довіри населення до поліції, а іноді й до порушення прав і свобод людини.

У Дисциплінарному статуті Національної поліції України дис­циплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначе­них законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції^[289].

Так само у Статуті визначено механізм установлення істини в таких ситуаціях, тобто процедуру дослідження всіх обставин події, що може свідчити про проступок поліцейського. Таким механізмом є службове розслідування, яке варто розуміти як діяльність із зби­рання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінар­ний проступок поліцейського^[290]. Сутністю проведення службового розслідування є визначення наявності вини та складу проступку в діяннях службовця, стосовно якого воно проводилося щодо виконання його службових повноважень. Склад дисциплінарного проступку, як і взагалі правопорушення, включає об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону. Об'єктом дисциплінарного проступку є суспільні відносини, що регламентуються вимогами законодавства, яке регламентує діяльність поліції в тій чи іншій сфері. Деякі автори вважають, що наявність шкоди як складу об'єктивної сторони дис­циплінарного проступку не є обов'язковою, достатньо лише самого діяння, яке порушує вимоги чинного законодавства.

Варто не погодитися з цією думкою, адже будь-яке порушення вимог нормативно-правових актів або вказівок керівництва тягне за собою порушення порядку управління в державі або прав і сво­бод людини, а це і є шкодою, що настає у разі вчинення поліцейсь­ким дисциплінарного проступку. Тож наявність наслідків, які спри­чинені проступком, є обов'язковим елементом складу. Суб'єктом дисциплінарного проступку є поліцейський, який проходить службу в органах (підрозділах) Національної поліції України. Будь-які інші вимоги до суб'єкта не висуваються. Суб'єктивною стороною є вина особи, яка найчастіше виявляється у формі умислу.

Тобто службове розслідування - це діяльність уповноважених органів та працівників органів поліції щодо підтвердження/спрос- тування існування самого факту порушення, встановлення особи, яка його вчинила, ступеня винності особи, яка вчинила цей проступок.

Процедура проведення службового розслідування стосовно по­ліцейського визначена Порядком проведення службових розсліду­вань у Національній поліції України, затвердженим наказом Мініс­терства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893^[291].

Підставами для призначення службового розслідування є зая­ви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших полі­цейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення пору­шення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосеред­нє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріа­лів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об’єктивного з’ясування всіх об­ставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для під­готовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплі­нарних проступків.

Службове розслідування призначається виключно за письмо­вим наказом керівника, якому надано повноваження із застосуван­ня до поліцейського дисциплінарного стягнення, за наявності да­них про:

- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відо­мостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

- повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі попереднього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

- надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо прове­дення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

- ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

- недотримання підстав та порядку застосування або вико­ристання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізи­чного впливу;

- недотримання норм кримінального процесуального зако­нодавства України під час проведення досудового розслідування;

- втрату поліцейським службового посвідчення та спеціаль­ного нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона збері­галася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підроз­ділі, закладі, установі) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, устано­ві) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативно­го обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових

доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінально­го провадження;

- розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

- порушення законодавства України у сфері фінансово-госпо­дарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

- перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алко­гольного сп'яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських пре­паратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

Службове розслідування не призначається, якщо до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку полі­цейських, надійшли матеріали про вчинення поліцейським адмініс­тративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Проєкт наказу про призначення службового розслідування та пропозиції щодо складу дисциплінарної комісії готує уповноваже­ний структурний підрозділ, яким установлено наявність підстав для проведення службового розслідування. За рішенням уповнова­женого керівника в межах повноважень підготовку проєкту наказу про призначення службового розслідування може бути доручено іншому органу (підрозділу) поліції.

У наказі про призначення службового розслідування та утво­рення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисци­плінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада полі­цейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо). Крім того, до проєкту наказу додається документ, який є підставою проведен­ня розслідування.

10.2.