Дисциплінарні комісії

Проведення службових розслідувань за фактом порушення полі­цейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Порядок утворення дисциплінарних комісій та ЇХ повноваження ви­значено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ Украї­ни від 07.11.2018 № 89 3 ^[292].

Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше трьох осіб, з яких визначається голова дисциплінарної комісії. У разі при­значення службового розслідування за відомостями про скоєння поліцейським дисциплінарного проступку, що потребує значного обсягу дій, зокрема опитування великої кількості поліцейських та інших осіб, витребування та аналізу значного обсягу матеріалів, уповноважений керівник може призначати заступника голови дис­циплінарної комісії. Головою дисциплінарної комісії, утвореної в поліції, може бути лише поліцейський.

Дисциплінарна комісія створюється з числа працівників органу, де призначено службове розслідування. У випадку необхідності залучення до проведення службового розслідування поліцейських або працівників іншого органу чи підрозділу поліції включення їх до складу комісії відбувається лише за згоди їх керівника. Додатко­вим критерієм є відповідні знання і досвід служби (роботи) в поліції та відповідна фахова підготовка щодо предмета проведення служ­бового розслідування.

Повноваження дисциплінарної комісії розпочинаються з моме­нту видання наказу про проведення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії. Закінчуються - в день затвер­дження уповноваженим керівником висновку службового розсліду­вання. У разі продовження строків службового розслідування пов­новаження дисциплінарної комісії продовжуються тим самим нака­зом і на той самий строк.

До складу комісії можуть включатися:

- працівники Міністерства внутрішніх справ України із числа кандидатур, запропонованих міністром внутрішніх справ України, у випадках проведення службових розслідувань щодо заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіаль­ного органу Національної поліції України;

- представники громадськості, які мають бездоганну репута­цію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет у випадках проведення службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини та громадянина (загальна кількість представників громадськості не може перевищувати 3 осіб);

- працівники підрозділу забезпечення прав людини Націона­льної поліції України у випадках проведення службових розсліду­вань за фактами надходження до органів та підрозділів поліції по­відомлень про порушення поліцейськими під час виконання служ­бових обов’язків прав і свобод людини та громадянина;

- працівники служби професійної підготовки підрозділів кад­рового забезпечення Національної поліції України у випадках прове­дення службових розслідувань за відомостями про порушення по­рядку та підстав застосування поліцейських заходів примусу, внаслі­док чого особі було заподіяно тілесні ушкодження або ці дії призве­ли до її смерті, а також скоєння діяння, що містить ознаки дисцип­лінарного проступку та призвело до загибелі або поранення (трав­мування) поліцейських під час виконання службових обов’язків;

- представники служби психологічного забезпечення підроз­ділів кадрового забезпечення Національної поліції України у випад­ках проведення службових розслідувань за відомостями про ско­єння поліцейським діяння, що містить ознаки дисциплінарного проступку та призвело до самогубства або спроби самогубства по­ліцейського;

- представники підрозділів організаційно-аналітичного забез­печення та оперативного реагування, а також управління майном Національної поліції України у випадках проведення службових розс­лідувань за фактами втрати поліцейським зброї та спеціальних засо­бів або викрадення їх у поліцейського чи з органу (підрозділу) поліції;

- представники підрозділів документального забезпечення Національної поліції України у випадках проведення службових розслідувань за фактами розголошення службової інформації, крім інформації, яка не пов’язана з охороною державної таємниці, та спеціальної інформації, втрати (викрадення), пошкодження вида­них поліцейському печаток, штампів і бланків;

- представники підрозділів режиму та технічного захисту ін­формації Національної поліції України у випадках проведення службових розслідувань за фактами розголошення таємної або ін­шої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, порушення режиму секретності;

- представники підрозділів внутрішнього аудиту Національ­ної поліції України у випадках проведення службових розслідувань за фактами порушень фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Націона­льної поліції України, виявлених під час ревізій або перевірок, внут­рішніх аудитів;

- представники підрозділів кіберполіції Національної поліції України та підрозділів інформаційно-аналітичної підтримки Націо­нальної поліції України у випадках проведення службових розсліду­вань за фактом порушення поліцейським порядку доступу до дер­жавних інформаційних ресурсів, порушення порядку доступу до баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Мініс­терства внутрішніх справ України та інформаційно-телекомуніка­ційної системи «Інформаційний портал Національної поліції Украї­ни», а також порушення встановленого порядку роботи з електрон­но-обчислювальними машинами, комп’ютерною мережею Націона­льної поліції України;

- представники підрозділів організаційно-аналітичного за­безпечення та оперативного реагування Національної поліції Укра­їни в разі виявлення факту невнесення слідчими органу (підрозді­лу) поліції відомостей за заявами та повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розс­лідувань або їх приховування;

- представники підрозділів «Корпусу оперативно-раптової дії» Національної поліції України, якщо порушення сталося під час планування, підготовки та проведення спеціальних поліцейських операцій;

- представники підрозділів спеціального зв’язку Національ­ної поліції України у випадках проведення службових розслідувань за фактами порушення вимог нормативно-правових актів з питань організації та забезпечення безпеки спеціальних видів зв’язку.

Метою залучення працівників інших підрозділів є поглиблене вивчення причин і умов, що передували порушенню службової дис­ципліни.

Обов’язкові вимоги до персонального складу комісії:

1. Персональний склад дисциплінарних комісій із проведення службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейсь­ким посадових (функціональних) обов’язків, наказів безпосереднього керівника, втрату службового посвідчення та (або) спеціального жетона (знака) формується із числа поліцейських та працівників органу (підрозділу) поліції, в якому проходить службу зазначений поліцейський.

2. Персональний склад дисциплінарних комісій із проведення службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейсь­ким норм кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування в кримінальному проваджен­ні формується із числа працівників органів досудового розсліду­вання Національної поліції України.

3. У випадку проведення службових розслідувань за відомос­тями про порушення поліцейським службової дисципліни, що приз­вело до поранення (контузії, травми чи каліцтва) або загибелі полі­цейського, до складу дисциплінарної комісії включаються праців­ники підрозділів з охорони праці.

4. Для проведення службових розслідувань щодо реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне поліцейським кримінальне правопорушення, повідомлення полі­цейському про підозру в учиненні ним кримінального правопору­шення, скоєння діяння, що містить ознаки дисциплінарного про­ступку та призвело до загибелі або травмування (поранення) полі­цейського під час здійснення службових повноважень, самогубства або спроби самогубства поліцейського, порушення поліцейським вимог законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої загинув(ли) чи отримав(ли) тілесні ушкодження поліцейський(і) чи інші особи, а також за повідомленнями про по­рушення порядку і правил застосування поліцейським поліцейсь­ких заходів примусу, що призвело до загибелі або поранення полі­цейського чи загибелі іншої особи, до складу дисциплінарних комі­сій включаються працівники управління (відділу) інспекції з особо­вого складу підрозділів кадрового забезпечення, а де такі підрозді­ли відсутні, - працівники підрозділів моніторингу або внутрішніх розслідувань Національної поліції України.

Також, за листом керівника Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України чи його заступника, а також керівника територіального (відокремленого) підрозділу цього органу, до складу дисциплінарної комісії може бути включено одного або кі­лькох представників підрозділу внутрішньої безпеки.

Забороняється включати до складу дисциплінарної комісії осо­бу, яка (щодо якої):

- визнана недієздатною або обмежено дієздатною;

- засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжко­го злочину, в тому числі судимість якої погашена чи знята у визна­ченому законом порядку;

- має непогашену або незняту судимість за вчинення злочи­ну, крім реабілітованої;

- було припинено кримінальне провадження з нереабілітую- чих підстав;

- притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з кору­пцією;

- є підлеглою поліцейського, щодо якого призначено службо­ве розслідування;

- сприяла вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку;

- заінтересованих у результатах розслідування.

Дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право:

1) відвідувати місце скоєння можливого дисциплінарного про­ступку, при цьому не перешкоджати здійсненню правоохоронними органами огляду місця події в межах кримінального процесуально­го чи адміністративного законодавства;

2) викликати поліцейського, стосовно якого проводиться слу­жбове розслідування, а також запрошувати інших працівників ор­ганів (підрозділів) поліції, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або причетні до обставин, що стали підставою для призначення служ­бового розслідування, й одержувати від них усні або письмові пояс­нення, здійснювати фіксацію технічними засобами за згодою особи, з якою проводиться бесіда, її усних пояснень, а також одержувати документи, що стосуються службового розслідування;

3) проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини дисциплінарного проступку є суттєві розбіжності.

4) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їх під­розділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та до­лучати до матеріалів службового розслідування;

5) вивчати документи, що стосуються до службового розсліду­вання, у разі потреби знімати з них копії і долучати до матеріалів службового розслідування;

6) користуватися в установленому порядку базами (банками) даних Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та інших органів державної влади;

7) залучати в разі потреби відповідних фахівців і отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розс­лідування;

8) у разі перешкоджання посадовими особами поліції прове­денню службового розслідування шляхом подання письмового ра­порту (заяви) доповідати про це уповноваженому керівнику, який його призначив, для ініціювання питання призначення службового розслідування щодо такої особи;

9) у разі необхідності проведення значного обсягу дій звертатися з рапортом до керівника, який призначив службове розслідування, про продовження строку службового розслідування та (або) додат­кове залучення працівників з метою своєчасного його завершення.

Голова дисциплінарної комісії:

1) забезпечує організацію роботи дисциплінарної комісії;

2) організовує та веде засідання дисциплінарної комісії;

3) підписує висновок службового розслідування, протоколи за­сідань дисциплінарної комісії (в разі розгляду справи у формі відк­ритого засідання);

4) готує пропозиції керівнику, який призначив службове розс­лідування, про залучення фахівців для з’ясування питань, що мають значення для встановлення обставин дисциплінарного проступку;

5) формує завдання для спеціалістів, залучених для надання практичної і методичної допомоги дисциплінарній комісії на час проведення службового розслідування;

6) інформує свого заступника та членів дисциплінарної комісії про документи та інші матеріали, що надійшли до дисциплінарної комісії;

7) у разі систематичного невиконання обов’язків членом дис­циплінарної комісії інформує про це керівника, який призначив службове розслідування, а також подає йому пропозиції про вне­сення змін до персонального складу комісії;

8) забезпечує виклик поліцейських та інших осіб для отриман­ня пояснень, організовує їх опитування, у тому числі з використан­ням технічних засобів;

9) інформує членів дисциплінарної комісії та запрошених осіб про проведення засідання дисциплінарної комісії;

10) у встановлений строк готує та подає на розгляд і затверджен­ня керівнику, який призначив службове розслідування, підписаний особисто та членами дисциплінарної комісії висновок службового розслідування та проєкт наказу про накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення;

11) за необхідності організовує прибуття та огляд дисципліна­рною комісією місця скоєння дисциплінарного проступку;

12) уживає заходів із забезпечення доступу членів дисципліна­рної комісії до баз (банків) даних Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та інших органів державної влади;

13) звертається до керівника, який призначив службове розслі­дування, з умотивованим рапортом про продовження строків його проведення, а також забезпечує підготовку проєкту наказу про про­довження строків проведення службового розслідування;

14) після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим волевиявленням поліцейського, стосовно якого проводилося службове розслідування, забезпечує ознайом­лення його із затвердженим висновком службового розслідування, а також із матеріалами, зібраними у процесі його проведення, з до­триманням вимог законодавства України.

Факт ознайомлення із затвердженим висновком службового розслідування або отримання його копії оформлюється відповід­ним записом на останньому аркуші (за відсутності вільного місця - на його звороті) цього висновку із проставленням підпису, зазна­ченням прізвища та ініціалів поліцейського, який з ним ознайомив­ся, а також дати ознайомлення;

15) забезпечує належне збереження, облік та передання до служби діловодства (канцелярії) після затвердження висновку слу­жбового розслідування матеріалів цього розслідування (справи).

У разі передання матеріалів службового розслідування (спра­ви) до органів досудового розслідування забезпечує передання їх засвідчених копій до служби діловодства (канцелярії) органу (під­розділу) поліції, в якому проходить службу;

16) користується іншими повноваженнями члена дисциплінар­ної комісії.

Член дисциплінарної комісії:

1) бере участь у роботі дисциплінарної комісії та її засіданнях;

2) для з’ясування питань, пов’язаних зі службовим розсліду­ванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або, за погодженням з адмініст­рацією, інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи і матеріали, що стосуються предмета службового розслідування;

3) готує та надсилає за підписами уповноважених посадових осіб поліції запити для отримання інформації, яка має значення для проведення службового розслідування, збирає інформацію, пояс­нення, документи і матеріали, здійснює їх дослідження;

4) у разі необхідності подає пропозиції щодо організації роботи дисциплінарної комісії, залучення до участі в її роботі фахівців, за­прошення відповідних осіб для отримання пояснень, а також опра­цювання матеріалів та висновку службового розслідування;

5) у разі незгоди з висновками і пропозиціями за результатами службового розслідування викладає в письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання або долучається до висновку службового розслідування;

6) інформує голову дисциплінарної комісії про факти перешко­джання з боку поліцейських та інших працівників Національної поліції України проведенню службового розслідування, діяльності комісії, а також про виявлені порушення законодавства, вимог нор­мативно-правових актів, інші недоліки;

7) у межах компетенції виявляє та досліджує причини та умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готує пропозиції щодо їх усунення;

8) зобов’язаний зберігати інформацію, що стала йому відома під час проведення службового розслідування, а також не викорис­товувати її у своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб;

9) зобов’язаний заявити про самовідвід у випадках, передбаче­них цим Положенням;

10) у разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться слу­жбове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шля­хом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови.

У разі складання акта про відмову поліцейського надати пояс­нення у триденний строк з моменту складання в установленому законодавством порядку реєструє цей акт у підрозділах документа­льного забезпечення за місцем свого проходження служби, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) поліції, працівник якого допус­тив порушення, після чого зазначений акт долучає до матеріалів службового розслідування;

11) у разі відмови іншої опитуваної особи надати пояснення обов’язково документально засвідчує таку відмову складанням акта;

12) у разі встановлення під час проведення службового розслі­дування ознак кримінального чи адміністративного правопору­шення негайно доповідає про це відповідному керівнику для вирі­шення питання про передання матеріалів до правоохоронних орга­нів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства;

13) у разі виявлення в поліцейського, службових приміщеннях, у службовому автотранспорті предметів, речей, лікарських препа­ратів тощо, обіг яких згідно із законодавством заборонено або об­межено, а також предметів та речей, які надалі можуть стати речо­вими доказами, інформує про це компетентні органи для докумен­тування та подальшого збереження слідів і доказів скоєного право­порушення з одночасним повідомленням про це керівника, який призначив службове розслідування;

14) виконує в межах повноважень доручення голови дисциплі­нарної комісії, пов'язані з проведенням службового розслідування, та за дорученням голови дисциплінарної комісії веде протокол засі­дання дисциплінарної комісії.

10.3.