§ 8. Порядок голосування
Акціонер має право голосувати з усіх питань порядку денного "за" або "проти", а також може не брати участі у голосуванні. Для підрахунку голосів та виконання інших функцій, пов\'язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, слід обирати (призначати) лічильну комісію у порядку та складі, що визначаються у внутрішніх документах товариства.
Члени лічильної комісії повинні обиратися/призначатися наглядовою радою з осіб, які можуть добросовісно та належним чином виконувати свої обов\'язки. До складу лічильної комісії доцільно включати членів наглядової ради, представників дрібних акціонерів та незалежного реєстратора. До складу лічильної комісії не можуть входити особи, які є кандидатами на обрання до органів товариства.Кожний акціонер має під час голосування кількість голосів, що дорівнюють кількості акцій, які у нього є. Будь-яка акція, крім привілейованих, надає акціонерові один голос. Відхилення від цього правила у вигляді встановлення мінімальної кількості акцій, які надають право голосу, або існування “багатоголосих” акцій не допускаються. Статутом товариства може передбачатися участь у голосуванні власників привілейованих акцій.
Новелою Цивільного кодексу є закріплене у ч. 3 ст. 98 положення щодо позбавлення учасника товариства права голосу при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення правочину з цим учасником та щодо спору між ним і товариством. Згадана стаття міститься у главі 7 “Загальних положень про юридичну особу” і поширюється на всі види товариств, у тому числі на акціонерні товариства.
Неврегульованість процедурних питань проведення голосування може створити ситуацію “керованості” загальних зборів з боку його організаторів. Справді, як ставитися, наприклад, до пропозиції проголосувати з усіх питань порядку денного один раз наприкінці зборів після обговорення всіх цих питань? З одного боку, це дасть можливість зекономити час, з другого ж, одна справа — голосувати одразу “по гарячих слідах” щойно після обговорення питання, і зовсім інша справа — визначатися ввечері щодо рішення з питання, яке обговорювалося вранці.
Навіть не маючи великого досвіду проведення загальних зборів, легко передбачити, що такий порядок буде до вподоби тим, хто зацікавлений у мінімізації “наслідків” обговорення того чи іншого питання безпосередньо на зборах. Запобіганню створення таких сумнівних ситуацій могла би слугувати норма, яка б передбачала необхідність проведення голосування з кожного питання порядку денного зборів безпосередньо після його обговорення. Така норма могла би міститися в положенні про загальні збори.З другого боку, у разі застосування бюлетенів для голосування цілком розумною була би така процедура голосування, яка б дозволяла проголосувати учаснику зборів в будь-який момент з початку зборів до початку підрахунку голосів з питань порядку денного загальних зборів. Загальні збори — це в першу чергу процедура висловлення думок акціонерів шляхом голосування. Акціонер може сформувати та висловити свою позицію з питань, поставлених на голосування, як беручи участь в їх обговоренні, так і без участі в ньому. З цієї точки зору процедура голосування та підрахунку голосів, яка забезпечує можливість акціонеру проголосувати у будь-який момент загальних зборів, є більш гнучкою та спрямованою на реалізацію акціонером своїх прав.
З метою підвищення ефективності процедури голосування та підрахунку голосів слід використовувати бюлетені, типова форма яких повинна бути затверджена наглядовою радою. Результати голосування та прийняті рішення повинні бути вчасно доведені до відома акціонерів, тобто до закриття загальних зборів. Результати голосування мають бути зафіксовані у протоколі загальних зборів, який належним чином оформляється і зберігається у товаристві.
Наступний момент, на який варто звернути увагу, — це визначення форми голосування з того чи іншого питання порядку денного не під час проведення зборів, а до їх проведення.
Голосування може бути відкритим — здійснюватися шляхом підняття рук з картками.
При цьому голова або лічильна комісія підраховують не кількість карток, а кількість голосів, яка встановлюється за даними карток.Таємне голосування здійснюється за допомогою бюлетенів. Саме така форма голосування є найбільш ефективною та такою, що сприяє повній реалізації акціонером свого права на участь в управлінні товариством. Застосування бюлетенів дозволяє:
• забезпечити таємність голосування, коли акціонер впевнений, що процес висловлення ним думок щодо питань порядку денного здійснюється без “візуального” контролю з боку посадовців та інших акціонерів товариства;
• забезпечити конфіденційність інформації щодо кількості акцій, які має акціонер;
• полегшити процедуру підрахунку голосів та мінімізувати можливість навмисної чи ненавмисної помилки під час підрахунку голосів;
• запровадити процедуру голосування в будь-який момент протягом проведення загальних зборів;
• отримати письмові докази, котрі підтверджують результати голосування.
Розробка єдиної форми бюлетеню, яка б забезпечувала принаймні мінімальний захист його від підробки, визначення переліку даних, що мають бути в бюлетені для голосування, має велике значення. Розробка форми бюлетеню має здійснюватися відразу після прийняття рішення про скликання загальних зборів.
Можливе використання одного загального бюлетеню для голосування з усіх питань порядку денного та декількох бланків бюлетенів для голосування. Бюлетень може містити одне чи декілька питань, поставлених на голосування.
Серед реквізитів, які має містити бюлетень для голосування, варто визначити:
повне найменування товариства; місцезнаходження товариства; дата, місце, час проведення загальних зборів; питання, поставлене на голосування;
формулювання рішення (рішень) з питання, поставленого на голосування;
варіанти голосування щодо кожного запропонованого рішення питання, що поставлене на голосування.
Чи має бути бюлетень для голосування іменним?
На практиці відомі випадки використання так званих "простих", "закритих простих" та "закритих таємних" бюлетенів.
У простих бюлетенях міститься інформація, яка дозволяє ідентифікувати акціонера. З таких бюлетенів відомо, як проголосував кожний акціонер. У закритих простих бюлетенях міститься інформація про питання порядку денного та кількість голосів. Для таємного голосування використовуються головним чином закриті бюлетені. Але оскільки кількість голосів розподіляється серед акціонерів неоднаково, а до інформації про пакети акцій мають доступ посадові особи товариства, іноді в товариствах використовують закриті таємні бюлетені — учасникам голосування надається не один бюлетень, а певна кількість бюлетенів, пропорційна числу їх голосів. Завдяки цьому неможливо встановити, як проголосував учасник зборів з унікальною кількістю голосів.На наш погляд, відсутність у бюлетені для голосування прізвища, імені, по батькові акціонера або іншої ідентифікаційної ознаки (номер особового рахунку в системі ведення реєстрів, наприклад) створює можливість для зловживань. Тому варто, щоб бюлетень містив ознаки, які б дозволяли ідентифікувати особу, яка ним проголосувала.
Зразки бюлетенів для голосування на загальних зборах вміщено на стор. 132-133.