Забезпечення доказів

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Так, досить важко використати електронний доказ, як скажімо переписку в мобільному додатку Viber, Telegram або Whatsapp, якщо не забезпечити такий доказ в судовому порядку. Очевидно, що відповідач одразу ж після отримання позову видалить дані, які свідчитимуть про спілкування саме з ним та переписку в мобільних додатках. Для використання таких доказів та для забезпечення переконливості у їх достовірності варто забезпечити такі докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є:

- допит свідків,

- призначення експертизи,

- витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням,

- заборона вчиняти певні дії щодо доказів,

- зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів.

У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.

У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, спричинені у зв'язку із забезпеченням доказів, у разі неподання позовної заяви у строк, зазначений в частині п'ятій цієї статті, а також у разі відмови у позові.

За заявою міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду або заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення доказів у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

Заява про забезпечення доказів у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням боржника або доказів, щодо яких сторона просить вжити заходів забезпечення, або майна боржника, або за місцем арбітражу, третейського розгляду.

Наприклад, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулось до суду із заявою про забезпечення доказів до подання до суду позовної заяви шляхом витребування інформації у ПАТ «Приватбанк» щодо особи, яка отримувала пенсію померлої особи Фесенко К. (прізвище вигадане). Заява обґрунтована тим, що Управлінню Пенсійного фонду України в Приморському районі м.

Таким чином, управлінню була завдана матеріальна шкода, яка повинна бути відшкодована. Управлінню невідомо, ким була отримана пенсія померлого, тобто невідомо, до кого повинен бути поданий позов про стягнення суми пенсійних переплат. Оскільки банк не має права розголошувати банківську таємницю органам Пенсійного фонду України, з метою встановлення особи, яка отримала пенсію померлої Фесенко К., та до якої в подальшому буде подано позов про стягнення переплати пенсії, в управління є необхідність звернутися до суду із заявою про витребування доказів до подачі позову.

Оскільки із заяви вбачалося, що УПФУ в Приморському районі м. Одеси може набути статус позивача, разом з тим, в силу об'єктивних причин встановити достеменно особу до якої буде пред'явлено позов неможливо без отримання від банку запитуваних документів, суд прийшов про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення.

Витребувати з Публічного акціонерного товариства

«Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, відомості щодо карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період з 01.01.2016 по 31.01.2016, а саме: - чи є кошти на вказаному рахунку, відомості щодо нарахування та списання коштів з рахунку, розмір відсотків, нарахованих по вкладу; - у разі відсутності коштів на рахунку, повідомити, хто та на яких підставах отримував пенсію померлої ОСОБА_1 з його рахунку № НОМЕР_2 за період з 01.01.2016 по 31.01.2016; - у разі відсутності інформації про те, хто та на яких підставах отримував пенсію померлої ОСОБА_1, - надати

відеозаписи із систем відеоспостереження, зроблені під час видачі готівки банкоматами по рахунку № 4627087831616083^[26].

Питання для самоконтролю:

1. Що таке доказ?

2. Що таке належність та допустимість доказу?

3. Що є предметом доказування в цивільній справі?

4. Як можна визначити обов'язок доказування в цивільній справі?

5. Хто здійснює оцінку доказів в цивільному процесі?

6. Що таке правова презумпція?

7. Що є підставою для забезпечення доказів?