<<
>>

Використання ІКТ у судовій діяльності Китайської Народної Республіки

Перш ніж розпочати виклад основного матеріалу за темою цього підроз­ділу, зауважимо, що оскільки основна частина монографії була написана в 2017 році, але не видана, то «сівши за завершення монографії» наприкінці 2019 року, ми були здивовані ривком у впровадженні ІТ в судочинство Ки­таю.

Це щось вражаюче. За два роки ця країна еволюціонувала так, що важко сучасних технологічних рішень є дуже важливим для підвищення ефектив­ності судової системи в цілому.

навести приклади подібних змін.

Дуже цікавим є китайський досвід впровадження ІТ у судочинство, з огляду не тільки на технологічні рішення, а й з точки зору досвіду такого провадження в досить масштабну судову діяльність КНР. Так, щороку в КНР розглядається близько 20 млн справ, тож використання

З 2013 року в Китаї з’явилася перша єдина державна відкрита база судо­вих рішень (China Judgements Online)1.

Рис. 28. Скриншот головної сторінки China Judgements Online із машинним перекладом (http://wenshu.court.gov.cn/)

На головній сторінці сайту цієї пошукової системи зазначено, що на день звернення (18.12.2019 р.) її відвідало більше 38 млрд користувачів. Вона містить 84 млн судових актів - це вражає.

В Китайській Народній Республіці прийнято Закон про електронні підпи­си, Закон про цивільний процес, Закон про кібербезпеку.

Перші кроки дистанційного розгляду судових справ почались у 2016 році. Суд міста Чженчжоу провінції Хенань уперше провів судовий про­цес з використанням популярного в країні інтернет-месенджера WeChat. Суддя і адвокати зв’язувалися через додаток з різних точок країни і за­писували голосові повідомлення для матеріалів справи. За допомогою цього месенджера китайська влада збиралася прискорити розгляд адмі­ністративних справ і знизити завантаженість судів - перший «віддале­ний» процес потребував у суду замість традиційного робочого дня всього півгодини [109] [110].

Тобто тоді йшлося лише про нескладні адміністративні спра­ви за участі адвокатів.

Цей експеримент виріс у масштабний проєкт «Мобільний мікросуд», про який нижче.

Більш масштабним проектом є запущений у 2017 році «перший в світі онлайн-суд» (саме так презентували його китайські ЗМІ). Інтернет-суд Хан­чжоу було офіційно створено 18 серпня 2017 року. Він спирався на досвід пілотних онлайн-судів електронної комерції, ініційованих у 2015 році Вищим народним судом провінції Чжецзян у судах, що належать до його юрисдик­ції, зосередившись на розгляді справ щодо онлайн грошових вимог, порушен­ня авторських прав, спорів про угоди тощо.

План зі створення першого інтернет-суду було схвалено 28 червня 2017 року в ході 36-ї сесії Центрального комітету Комуністичної партії Китаю щодо всебічного поглиблення реформ.

У цьому «віртуальному» суді всі судові процедури відбуваються через інтернет. Слухання й оголошення рішення також транслюються онлайн на спеціальному сайті в режимі реального часу. Сторони вважаються присутні­ми на засіданні шляхом участі у відеотрансляції.

Процедура подання позову:

1. На сайті онлайн-суду заявник створює особистий аккаунт, за допомо­гою якого може направити в суд в електронній формі свою позовну заяву або скаргу, електронні форми всіх документів, що додаються. Письмові докази слід заздалегідь сканувати. На сайті зазначено, що позивач подає позов до суду, заповнивши форму відповідно до формату, після того як він потрапляє в реєстраційну зону та після перевірки його справжнього імені.

2. Судячи з опису процедури звернення до онлайн-суду, наступним обов’язковим етапом є медіація. Зазначено, що після подання позову відбува­ється досудове посередництво. Протягом п’ятнадцяти (15) календарних днів медіатор контактує із сторонами та здійснює посередництво у справі через інтернет, телефон або відеоконференцію. Розроблено професійну та надійну онлайн-платформу посередництва [111].

Рис. 29. Інтернет-суд Ханчжоу. Вигляд головної сторінки сайті онлайн-суду,

сайт функціонує на китайській мові та в англомовній версії 1

3. Якщо посередництво не було успішним, позов буде офіційно по­дано у відділ подання справ до суду. Після підтвердження подання справи позивач сплачує судове мито онлайн.

Якщо у людини немає доступу до мережі, вона може оформити позов через термінал у приміщенні суду.

Відповідач, отримавши інформацію електронної служби, входить до сво­го «судового позову», вводить код запиту та читає інформацію про скаргу. Потім бере участь у процедурі медіації. Якщо суд затвердить подання заяви після невдалого посередництва, він негайно надає відповідачу повідомлення про можливість надання відповіді на скаргу позивача.

Певну технічну проблему становить ідентифікація в режимі онлайн учас­ників судових слухань, але вона вирішується адміністративним персоналом онлайн-суду, від допомоги якого неможливо відмовитися навіть у віртуаль­ному світі. Перевірка осіб здійснюється за допомогою співставлення їх паро­лів і демонстрації документів, знову ж таки, в режимі віддаленого доступу. За необхідності проводяться телефонні переговори. Система дозволяє здійс­нювати відеозв’язок у режимі телеконференції («всі з усіма»), що важливо для проведення судових дебатів, а також в режимі приватних телеканалів («один з деякими»), що важливо для проведення опитування свідків, уча­сті в судовому засіданні неповнолітніх громадян, збереження комерційних і державних секретів 1 [112] [113].

Рис. 30. Інтернет-суд Ханчжоу (скриншот, машинний переклад сторінки на українську мову)

Спори, які розглядає суд 1:

1. Договірний спір з онлайн-магазином. На сайті навіть пояснюєть­ся, які відносини можуть спричинити такий спір (продавець демонструє свою продукцію в Інтернеті та робить пропозицію; покупець здійснює пошук інформації в Інтернеті та приймає пропозицію; обидві сторони складають договір.

Їх спір виникає з моменту підписання чи виконання договору).

2. Спір щодо відповідальності за завдану шкоду товарами, що виникає в результаті купівлі онлайн (виробники (продавці продукту) несуть відпові­дальність перед споживачами (покупцями продукту) або третіми особами, які зазнають травми, майнової шкоди чи існує ризик їх настання).

3. Спір щодо контракту на інтернет-послуги (інтернет-провайдер ISP). ISP надає послуги в Інтернеті, спори виникають щодо підписання чи вико­нання договору про інтернет-послуги, який підписано та виконується в ме­режі).

4. Спори, що виникають з договору фінансового кредиту (між позичаль­ником і фінансовою установою, яка підписує та виконує кредитний договір в Інтернеті, але позичальник не повертає позику з відсотками за графіком; у зв’язку з невеликим кредитним договором між позичальником і фінансовою установою). Зокрема йдеться про кредитні договори з фінансовими устано-

1 На сайті Інтернет-суду міститься як наочна інформація щодо юрисдикції суду, так і більш докладний офіційний документ. Керівні принципи юрисдикціїІнтернет-суду Ханчжоу. 2018 р. URL: https://www.netcourt.gov.cn/portal/indexRpc/viewProcedure.json?fileIdStr=45qVse- 3KUTMdxczZpwEfJA вами та невеликими кредитними компаніями, за винятком спорів з кредиту­вання P2P.

5. Спір щодо порушення авторських прав у Інтернеті. Стосуються спорів, що виникають у зв’язку з авторськими правами на твори, опубліковані впер­ше в Інтернеті, спори щодо суміжних прав.

6. Спори щодо права власності на доменні імена, що виникають зазвичай унаслідок несанкціонованого використання доменних імен, зареєстрованих правовласниками.

7. Спори з приводу цивільних прав та інтересів, таких як особисті права і майнові права в Інтернеті, стосуються спорів про деліктну відповідальність, що виникають у зв’язку з порушенням особистих і майнових прав інших осіб в Інтернеті (здебільшого, порушення прав на зображення фізичних осіб, ре­путацію та приватне життя фізичних осіб).

8. Спори, порушені органами прокуратури в суспільних інтересах проти використання Інтернету для порушення національних і суспільних інтересів.

9. Адміністративні спори за участі Управління послугами Інтернету, Управління інформаційним вмістом в Інтернеті, Управління безпекою Інтер- нету.

10. Інші цивільні та адміністративні справи, призначені судом вищої ін­станції.

Як видно, справи, що віднесені до підвідомчості цього суду, пов’язані з відносинами, які виникли в Інтернеті. Дві перші категорії справ пов’язані з ін- тернет-торгівлею та захистом прав споживачів. Цікаво, що в м. Ханчжоу, яке є місцем розташування суду, також розташована штаб-квартира китайського гіганта інтернет-торгівлі Alibaba.

Ринкова вартість торгової інтернет-платформи Alibaba - $ 472,1 млрд.

Чисельність аудиторії Alibaba становить біля 500 млн активних користу­вачів. Щорічний приріст активних користувачів складає 10-12%. В 2016 г. - в «День холостяка», Alibaba продала товарів на $ 17,8 млрд., а в 2017 г. - на $ 1 млрд за 2 хвилини, на $ 25 млрд - за добу.

Звісно, що при такому обсязі правочинів виникає і багато спорів. Але вар­то згадати, що не всі спори, котрі виникають у зв’язку із купівлею-продажом на платформі Alibaba, вирішуються у державному суді. У Alibaba, як і у його головного суперника за лідерство в інтернет-торгівлі, американської компа­нії Amazon, розроблено онлайн-процедури примирення між виробниками/ продавцями та покупцями.

Крім того, правила використання того чи іншого онлайн-магазину, як правило, містять обов’язки всіх користувачів пройти досудову онлайн-про­цедуру примирення у разі виникнення конфлікту щодо продукції, послуг.

Судовий розгляд. Всі дії щодо підготовки до судового розгляду і щодо участі в ньому здійснюються тільки в онлайн-режимі.

Першим віртуальним позивачем стала відома китайської новелістка Ву Цзілянь, яка звинуватила китайського онлайн ритейлера Tencent у тому, що він без її дозволу почав продавати книгу своїм клієнтам.

У залі суду був присутній лише суддя, численні журналісти та гості, які спостерігали за онлайн-розглядом.

Рис.

31. Фрагмент новин про відкриття онлайн-суду

Перше засідання суду тривало всього 30 хвилин. Учасники процесу зна­ходилися в різних частинах країни (у містах Ханчжоу і Пекіні) і спілкувалися за допомогою відео-чату.

Рис. 32. Фрагмент новин про відкриття онлайн-суду

Запис матеріалів справи відбувався за допомогою комп’ютерної програ­ми для розпізнавання мови.

У вересні 2018 року почали роботу інтернет-суди м. Пекіна та м. Гуан­чжоу.

Три інтернет-суди створили вісім спеціалізованих підрозділів, в яких працює загалом 84 судді [114].

Рис. 33. Інтернет-суд Ханчжоу. На сайті онлайн-суду можна дізнатися про справи, які він розглядає (скриншот, машинний переклад сторінки на українську мову)

Рис. 34. Інтернет-суд Ханчжоу. Скриншоти (рис. 33-34) зроблені 01.03.2018 р. та 20.12.2019 р. При цьому бачимо, що станом на кінець лютого, за пів року роботи інтернет-суду, було подано приблизно 61 тис. позовів, а вже наприкінці 2019 р. - 350 тис. позовів

Інтернет-суди розроблено як первинні суди з визначеною юрисдикцією, що охоплює 11 типів справ, пов’язаних з Інтернетом.

Згідно зі статистикою, станом на 31.10.2019 р. інтернет-суди в Хан­чжоу, Пекіні та Гуанчжоу розглянули 118 764 справ. Середній судовий розгляд в Інтернеті тривав 45 хвилин. Середній період судового розгля­ду справи становить близько 38 днів, що заощаджує приблизно полови­ну часу порівняно з традиційним судовим процесом. До 98% рішень не оскаржується 1 (такий показник підтверджує ефективність процедури та довіру до неї).

У вересні 2018 року Верховний Суд сформулював та видав «Положення про деякі питання у справах Інтернет-судів», в якому роз’яснено правила судових процесів, такі як автентифікація особи, подання в Інтернеті, елек­тронні докази, судові засідання в Інтернеті, доставка електронних матеріалів та електронне досьє.

Також інтернет-суд Ханчжоу запроваджує «асинхронний процес», який не вимагає одночасної присутності сторін. Беручи до уваги, що сторони можуть бути на роботі, у відрядженні чи за кордоном, підхід «асинхронного судового розгляду» дозволяє увійти в судовий процес у різний час і в різних місцях для участі в перехресному допиті та в інших судових діях. Всього 2 495 справ було успішно завершено через цю систему, заощадивши сторо­нам у середньому 6 годин [115] [116].

Варто відзначити посил, що міститься у доповіді Вищого народного суду КНР, який було опубліковано 04.12.2019 р., що мета всіх цих реформ - побу­дова універсального різнобічного вирішення спорів. Ще до судового прова­дження система інтернет-судів надає сторонам ранню допомогу, щоб зба­лансувати вигоди та витрати на багаторазове вирішення спорів і підтримку прийняття рішень із чітко підібраними шляхами вирішення проблем, вклю­чаючи посередництво, арбітраж і судові процедури, і успішно інтегрується в онлайн та офлайн послуги [117].

Крім інтернет-судів, «звичайні» суди також активно запроваджують ІТ-технології, надають судові послуги онлайн та офлайн, стандартизують процедури. До 31 грудня 2018 року 2 995 судів по всій країні створили офі­ційні вебсайти для судових справ, 1 623 судів запустили мобільні додатки. Пекінські суди запустили систему онлайн-подання. Протягом одного року, в пілотний період, було зареєстровано 100 311 справ у Інтернеті, що становить 14,2% від усіх справ, поданих до пекінських судів [118].

Цікавим є досвід пілотних проектів народного суду Сучжоу (див. за по­силанням) 1 та народного суду провінції Хайнань [119] [120] щодо побудови розумних судових процесів. Так, створено інтелектуальну систему судового розгля­ду з трьома ланками: реєстрація справи, судовий розгляд і рішення. П’ять платформ для поглибленого використання та висвітлення судового процесу судового розгляду, а саме: генерація електронних досьє зі справою, копію­вання матеріалів у хмарному кабінеті, інтелектуальна транскрипція судових засідань, фліп-лист електронного перехресного допиту, а також виготовлен­ня судових документів.

Формування електронних досьє означає, що при поданні справи мате­ріали судових процесів надсилаються та надходять централізовано, а від­скановані зображення PDF перетворюються на текстові документи за допо­могою технології OCR, які можна скопіювати та здійснювати пошук, а весь процес можна відстежувати та шукати автоматично. Зв’язок між хмарними кабінетами - це одночасний обіг паперових матеріалів та електронних досьє, що є зручним і швидким, автоматично залучаючи інформацію до справи, залишаючи електронні позначки протягом усього процесу; інтелектуальна транскрипція судових слухань - це використання системи з голосовим ке­руванням для пошуку в електронних досьє. Використовуються технології розпізнавання мовлення. Система може автоматично визначати конкретні вказівки доповідача під час судового розгляду, точно отримати відповідні електронні докази, такі як документи, зображення, аудіо та відео в електро­нному досьє, отримати їх у режимі реального часу та відобразити на моніто­рах усіх сторін.

Виготовлення судових документів відбувається за допомогою комп’ю­терної технології розділеного екрану: на лівій стороні екрану - електронне досьє, праворуч - канцелярські допоміжні інтерфейси. Створюючи юридич­ний документ, суддя може безпосередньо копіювати та вставляти вміст елек­тронного досьє, також зручні системи оперативного використання доказів і пошуку полегшують роботу з документами.

Вирішуючи труднощі отримання електронних доказів, зберігання доказів та їх посвідчення, в КНР запропоновано інноваційний метод електронно­го зберігання доказів у Інтернеті, заснований на великому обсягу даних, хмарних сховищах і технології blockchain.

Так, Верховний Суд створив «Єдину платформу народної судової блок- чейн-конвенції» та застосував технологію blockchain для розподіленого збері­гання та боротьби з фальсифікацією доказів. Функція боротьби з фальсифіка­цією дійсно захищає справжність доказів і значно зменшує труднощі суддів щодо виявлення доказів. Встановлено обов’язкову силу доказів blockchain у судових спорах 1.

Уніфіковану платформу побудовано на основі blockchain, вона має 27 вузлів, таких як суди, національні центри обслуговування, багатосторонні посередницькі платформи, нотаріальні контори та центри судових оцінок. Загалом у ланцюжку було збережено понад 180 мільйонів даних, а докази перевірено. Це не лише розвідка та практика технології blockchain у судовій галузі, але також позитивний та інноваційний захід для здійснення справед­ливості та покращення довіри до судових інстанцій [121] [122] [123] [124].

Наприклад, платформа підтримує верифікацію криміналістичних екс­пертиз, фінансових, авторських прав тощо.

Фото: Сюй Хуей, генеральний менеджер відділу юстиції Ant Blockchain, доповідає про побудову платформи. URL: http://caii.ckgsb.com/noopsyche/content/56?from=1

З точки зору аналітиків, судовий blockchain може вирішити проблему достовірності щодо створення, зберігання, передачі та вилучення судових електронних доказів 3. Можливо, це єдиний у світі депозитарій судових елек­тронних доказів.

Згідно «Специфікації електронної доказової платформи інтернет-суду Ханчжоу» гарантується, що суд повністю контролює роботу платформи та ефективно запобігає витоку даних, щоб запобігти неправильному викорис­танню даних 4. Згідно ст. 6 Специфікації, платформа містить офіційні елек-

тронні дані (ті, що формуються державними органами, установами тощо від­повідно до їх обов’язків) та приватні електронні дані (нотаріальні документи, дані сторонніх власників даних, третіх осіб).

Рис. 36. Вигляд головної сторінки електронної доказової платформи інтернет-суду Ханчжоу (машинний переклад на українську мову). https://evidence.netcourt.gov.en/#/page

Також технологію blockchain застосовує суд Шанхаю для полег­шення збереження майна. Так, у грудні 2019 року повідомлялось, що Другий проміжний народний суд Шанхаю відкрив «Платформу служб інте­лектуальної безпеки» після семи місяців тестування. Це інтерактивна плат­форма між сторонами, гарантійними установами та судами 1.

У березні 2019 року Верховний народний суд запустив пілотний «Мо­більний мікросуд» у 12-ти провінціях (автономних областях і муніципаліте­тах) на базі міні-програми WeChat, яка надає електронну платформу для су­дових процесів. «Мобільний мікросуд» дозволяє подати позов через WeChat, оплатити, подати докази, брати участь у судовому процесі дистанційно.

Цей проєкт образно характеризують різні джерела як «судові процеси під рукою», «спори на пальцях», «кишеньковий судовий процес», «пальчи- ковий судовий процес» чи «керування справами в долоні».

Станом на 31.10.2019 р. в «мобільному мікросуді» було зареєстровано 1,16 млн користувачів, 73 200 зареєстрованих адвокатів та 3,14 млн судових про­цесів 1 [125] [126].

На домашній сторінці «мобільного мікросуду» розміщено дев’ять функці­ональних модулів, таких як «Подання заяв», «Моя справа», «Рішення» тощо. На кожному кроці є підказки, повідомлення, нагадування чи пояснення. Цей інтелектуальний сервіс - «покроковий посібник» - полегшує сторонам осво­єння та дотримання правил судових процесів. Крім того, «мобільний мікросуд» має заздалегідь встановлені зразки форм деяких пошире­них судових документів. Завантажуючи відповідні матеріали судових процесів, сторони можуть або робити фотографії та завантажувати їх, або використовувати вбудований шаблон для заповнення заготівок і надсилання їх судді 1.

Щоб гарантувати безпечність і автентичність процесу судового розгля­ду, в останній версії 4.0 застосовується найновіша інтернет-технологія проти фальсифікацій та технологія проти спотворення. Під час ідентифікації сторін мобільний мікросуд використовує стандартну технологію розпізнавання об­лич WeChat, яка може охопити всю країну. Під час автентифікації в реальному часі версія 4.0 вимагає від сторін залишити стандартний підпис і використо­вувати технологію blockchain, щоб запобігти підробці стандартного підпису. У подальшому процесі підписання з мобільного телефону сторонам потрібно лише натиснути місце підпису та кнопку підпису, щоб завершити підпис.

Мобільний мікросуд також відіграє важливу роль у справах про приму­сове виконання. Виконавча поліція може використовувати методи малюнків, відеозаписів, позиціювання тощо для передання заявнику інформації в ре­альному часі, такої як арешт, вилучення та затримання. Заявник також може надсилати до виконавчої поліції підказки про виконання, а також може під­ключатися до місця виконання відеозаписом. Ефективно усунено асиметрію інформації між сторонами та судами 2.

грудні 2019 року Верховний народний суд опублікував книгу під назвою «Інтернет-справедливість у судах Китаю» (Біла книга) про Інтернет-правосуддя, де докладно висвітлено питання сучасного ста­ну впровадження нових технологій у судочинство 1 2 [127] [128] [129] (рекомендуємо обов’язково з нею ознайомитися).

Швидко розвиваються в КНР також різні платформи із застосу­ванням штучного інтелекту (АІ). Так, з лютого 2017 року у Вищому народному суді Шанхая застосовується «Шанхайська інтелектуальна до­поміжна система з розгляду кримінальних справ» [130].

Презентація «Білої книги»

Фото: https://www.beekuaibao.com/article/651841058637594624

Якщо ми вірно зрозуміли інформацію з сайту Верховного Народного Суду КНР, то під час експериментального судового розгляду колегія, проку­рор, захисник, підсудний та аудиторія використовують електронні екрани. На екрані відображається зона розпізнавання голосу, інтелектуальна зона та зона доказів. Електронний екран підсудного відображає лише судовий про­цес. Зона розпізнавання голосу перетворює голос на судові стенограми мит­тєво, ефективно й точно; інтелектуальна зона автоматично фіксує та відобра­жає відповідні доказові матеріали за допомогою розпізнавання та розуміння голосової інформації на основі питань судового розгляду обвинувачення та захисту. Основна увага приділяється відображенню демонстраційної функції судового розгляду, функції перевірки доказів і функціонування вербальних доказів, зосереджується на перегляді недоліків доказів та суперечливості до­казів, виявлених під час судового розгляду.

З квітня 2017 року у Вищому народному суді провінції Хайнань тесту­ється «Система стандартизованої інтелектуальної допомоги з розгляду кри­мінальних справ і обрання міри покарання». У Вищому народному суді мі­ста Чунцина з квітня 2017 року тестується «Платформа професійної оцінки аналогічних справ» та інших доступних інтелектуальних систем-помічни- ків [131].

Пекінський інтернет-суд у червні 2019 року запустив онлайн-центр су­дочинства з «першим у своєму роді у світі» віртуальним суддею з штучним інтелектом (AI). Розроблений на основі інтелектуальних технологій синтезу мови і зображення AI-суддя допомагатиме суддям завершувати основну роботу, що періодично повторюється, включаючи прийом позовної заяви, і таким чином дозволить професійний практиці зосередитися на судовому розгляду. Голос, міміку обличчя і рухи віртуального судді скопійовано з реальної людини. Він також може надати користувачам керівництво щодо судових розглядів у режимі реального часу, допомагаючи їм використати онлайн-платформу судових розглядів. Нововведення, як очікується, підви­щить якість і ефективність судової роботи. Ймовірно, що мірою розвитку технологій AI-суддя виступатиме помічником, здатним проводити інтелек­туальне спілкування у форматі «питання-відповідь» з користувачами на підставі даних у сфері професійних знань і керівництва з боку реальних суддів 1.

Численні проєкти з розвитку інформаційних технологій у судах дозволи­ли КНР досить швидко зреагувати на епідемію COVID-19. Верховний народ­ний суд 18.02.2020 р. поширив повідомлення «Про посилення і стандартиза­цію судочинства в режимі онлайн на час запобігання епідемії короновірусу та боротьби з ним» [132] [133].

Верховний народний суд поклав на суди різних рівнів обов’язок актив­но застосовувати різні платформи, наведені вище, особливо платформи мі- кросуду China Mobile.

Судові засідання в режимі онлайн, такі як посередництво, обмін доказа­ми і судовий розгляд, можуть ефективно задовольнити судові потреби лю­дей під час запобігання епідеміям і боротьби з ними, а також забезпечити безперебійну і впорядковану роботу судових процесів, - зауважує Верхов­ний народний суд.

Але суд не може зобов’язати сторони розглянути справу онлайн. Учас­ники справи мають право відмовитися від розгляду справи онлайн і подати клопотання про відкладення або призупинення судового онлайн-розгляду. Суд зобов’язаний розглянути клопотання і винести обґрунтовану ухвалу про подальший рух справи.

Народні суди на всіх рівнях можуть розглядати справи в режимі онлайн. Щоб гарантувати справжність ідентифікаційних даних учасників, здійсню­ється перевірка особистості в режимі онлайн шляхом перевірки сертифікатів, біометричної ідентифікації, зіставлення номерів мобільних телефонів тощо.

Якщо сторони відчувають труднощі при поданні матеріалів у режимі онлайн, вони можуть подати матеріали у найближчий суд в деяких випад­ках [134] (напевно, цей суд має відсканувати документи для залучення до мате­ріалів справи).

Цивільні, комерційні та адміністративні справи, як правило, можуть роз­глядатися в режимі онлайн, але в тих випадках, якщо сторони не погоджу­ються на судовий розгляд онлайн, не мають технічних умов для онлайн-су- дового слухання і потребують ідентифікації особистості на сайті, онлайн-су- дове слухання не застосовується. У кримінальних справах обвинуваченого може бути допитано за допомогою віддаленого відео, вирок може бути ого­лошено, а справу про пом’якшення або умовно-дострокове звільнення може бути розглянуто.

Онлайн судове слухання має проводитися у формі онлайн-відео і не може відбуватись у письмовій або голосовій формі. При цьому вимагається дотримання етикету судового розгляду - він має бути урочистим, цивілізо­ваним і впорядкованим.

Якщо сторони погоджуються на онлайн-судове слухання, але не бе­руть участі вчасно або відключаються від судового розгляду без дозволу, то така поведінка може розглядатися як «відмова бути присутнім на суді» і «залишення суду», якщо тільки це явно не пояснюється як відмова ме­режі, пошкодження обладнання, перебої в поданні живлення або форс-ма- жорні обставини.

Підкреслено, що суд має активно використовувати технологію роз­пізнавання голосу для одночасної генерації електронних протоколів су­дових засідань, які повинні бути підтверджені в режимі онлайн суддями, помічниками суддів, клерками, сторонами та іншими учасниками судо­вих процесів для забезпечення ефективності онлайн-судових слухань. Процес онлайн-слухання має проводитися відповідно до «Положень Вер­ховного народного суду про аудіозаписи та відеозаписи судового розгля­ду в народному суді» і повинен записуватися та архівуватися протягом усього процесу [135].

Цікаво, що у вищезгаданому акті передбачено, що в період запобігання епідеміям і боротьби з ними народні суди на всіх рівнях можуть дозволя­ти суддям віддалено (з дому!) перевіряти електронні файли, працювати над справами і готувати суддівські документи тощо.

Тобто суддям дозволяється частково виконувати свою роботу взагалі не в приміщенні суду. Але вони повинні строго дотримуватись відповідних правил стосовно електронного управління файлами і забезпечення конфі­денційності.

Отже, Китайська Народна Республіка є прикладом надшвидких темпів розвитку ІТ у судочинстві, а представники судової влади - основна рушійна сила позитивних змін. Цей досвід є цікавим і тому, що охоплює велику краї­ну, а в таких країнах проводити зміни складніше.

5.

<< | >>
Источник: Електронне судочинство: міжнародний досвід : монографія [Елек­тронне видання] / Н. Ю. Голубєва. - Одеса,2020. - 204 с.. 2020

Еще по теме Використання ІКТ у судовій діяльності Китайської Народної Республіки:

  1. Використання ІКТ у судовій діяльності Сінгапуру
  2. Використання ІКТ у судовій діяльності Південної Кореї
  3. Використання ІКТ в судовій діяльності Великобританії
  4. Використання ІКТ в судовій діяльності Малайзії
  5. Використання ІКТ у судовій діяльності Канади
  6. Використання інформаційно-телекомунікаційних технологій у судовій діяльності Австралії
  7. § 2. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі країн — колишніх республік CPCP
  8. Гроші Української Народної Республіки
  9. Закон Центральної Ради «Про громадянство Української Народної Республіки» (2 березня 1918 року)
  10. Закон про Державну Народну Раду Української Народної Республіки (12 листопада 1920року)
  11. Утворення Центральної Ради. Державний лад і право Української Народної Республіки
  12. Використання ІКТ у судочинстві США
  13. § 1. Використання матеріалів розшукової діяльності у кримінальному процесі в дорадянський період
  14. ТЕМА 13 Використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному судочинстві
  15. § 3. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі в радянську добу після прийняття КПК України 1960 р.
  16. Стаття 10. Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності
  17. § 2. Використання матеріалів розшукової діяльності у кримінальному процесі в радянську добу до прийняття КПК України 1960 р.
  18. § 1. Використання матеріалів розшукової діяльності у кримінальному процесі західноєвропейських країн і СІЛА
  19. 9.7. Порядок формування та використання резервів для покриття втрат від кредитної діяльності банків
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -