4.2. Показання свідків

Відповідно до ст. 47 ЦПК України одними із учасників цивіль­ного процесу є свідки (детальніше про їх правове положення див. гл. 10 цього посібника).

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обстави­ни, які мають значення для справи (ст.

Зазвичай, як свідки викликаються фізичні особи, яким особисто відомі будь-які істотні для справи обставини. Хоча особи, які дізналися про ці обставини зі слів інших осіб чи в результаті озна­йомлення із певним документом, при необхідності можуть також допитуватись як свідки. В такому разі їх показання вважаються похідними та можуть допомогти знайти первісні докази. Проте не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини (ст. 63 ЦПК України).

Поряд із правовим статусом свідка законодавець встановлює процесуальний порядок його допиту. Так, відповідно до ст. 165

129ІДПК України до початку розгляду справи по суті свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення. Свід­ки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи. Обов\'язок вживати заходів з ме­тою, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав, покладений законом на судового розпорядника.

Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідан­ня до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін (ч. 10 ст. 180 ЦПК України).

Під час судового розгляду кожний свідок допитується окремо. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими осо­бами, які беруть участь у справі, роз\'яснює його права і з\'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань.

Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги.

Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі. При цьому свідок, даючи пока­зання, може користуватися записами у випадках, якщо його пока­зання пов\'язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними, які важко зберегги в пам\'яті. Ці записи подаються суду та особам, які беруть участь у справі, і можуть бути приєднані до справи за ухва­лою суду (ст. 181 ЦПК України).

Після розповіді свідка першою задає питання особа, за заявою якої його викликано, а потім всі інші особи, які беруть участь у справі. Суд має право з\'ясовувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом обража­ють честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються пред­мета розгляду (частини 7-9 ст. 180 ЦПК України).

Показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем проживання, або

130

показання дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, оголошуються в судовому засіданні. При цьому особи, які беруть участь у справі, мають право висловити своє став­лення до цих показань і дати щодо них свої пояснення (ст. 183 ЦПК України).

Певною специфікою характеризується процесуальний порядок допиту малолітніх та неповнолітніх свідків, який відповідно до ст. 182 ЦПК України проводиться в присутності педагога або бать­ків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінте­ресовані у справі. Такі особи можуть з дозволу суду задавати свід­кові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз\'яснює обов\'язок про необхідність дати правдиві показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від давання пока­зань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до прися­ги. Такі свідки після закінчення їх допиту видаляються із зали су­дового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною їх присутність в залі судового засідання.

У виняткових випадках, коли це необхідно для об\'єктивного з\'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли ві­сімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою су­ду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання головую­чий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість задати йому питання.