ЗАСАДА ПУБЛІЧНОСТІ

Засада публічності - це правове положення, відповідно до якого слідчий, дізнавач і прокурор зобов’язані в межах компете­нції розпочати досудове розслідування у разі надходження заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення або у разі безпосереднього виявлення ознак кримінального правопору­шення та вжити всіх передбачених законом заходів для встано­влення події та осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.

Засада, закріплена в ст. 25 КПК України, має галузевий ха­рактер.

Передбачається, що прокурор, слідчий і дізнавач зобов’я­зані розпочати досудове розслідування в межах своєї компете­нції в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також ужити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Засада публічності кримінального провадження проявля­ється як вимога до уповноважених органів та осіб здійснювати кримінальне судочинство, вести процес від імені держави, ді­яти в межах своїх повноважень на виконання поставлених за­вдань за власною ініціативою, в інтересах держави, незалежно від інтересів, бажань та уподобань будь-яких інших державних органів, службових осіб, політичних партій, громадських орга­нізацій та окремих громадян.

Основні положення засади публічності:

- слідчий, дізнавач і прокурор зобов’язані розпочати кри­мінальне провадження у кожному випадку виявлення ознак кримінального правопорушення;

- вимога закону забезпечити реалізацію прав усіх учасни­ків кримінального провадження;

- вимога закону встановити всі суттєві обставини, зібрати і перевірити всі необхідні докази незалежно від позиції учас­ників кримінального провадження.

Винятками із засади публічності є справи приватного об­винувачення. Кримінальним провадженням у формі приват­ного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем або прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, перелічених у ст. 477 КПК України.

23.