§ 2. Правові засади оцінки активів банку

Правові засади проведення інвентаризації й оцінки активів бан­ку визначені ст. 94 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та главою 11 розділу VI Положення.

Майно, на яке звертається стягнення в ліквідаційній проце­дурі, оцінюється ліквідатором у порядку, установленому законо­давством України.

При визначенні суми, яку можна одержати від продажу ак­тивів, ліквідатор зобов’язаний дати оцінку різним пропозиціям з урахуванням ринкової вартості активів.

Для здійснення оцінки майна ліквідатор має право на підста­ві договору залучати аудиторську фірму, або незалежного ауди­тора, або експерта, що діє на підставі укладеної з Фондом дер­жавного майна України угоди, з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси, якщо ці виплати передбачені кошторисом витрат ліквідатора. Особа (юридична або фізична), що залуча­ється ліквідатором для оцінки майна, не повинна бути зацікав­леною особою, тобто акціонером банку, що ліквідовується, або особою, яка володіє майном, що конкурує з майном банку, яке має оцінюватися цією особою. Ліквідатор зобов’язаний переко­натись у відсутності конфлікту інтересів з цією особою та в її здатності діяти неупереджено.

Акт оцінки майна підписується особами, які здійснювали оцінку майна, і затверджується ліквідатором (керівником лікві­даційної процедури). Термін дії акта оцінки майна визначається ліквідатором (за винятком майна державних банків, термін дії акта оцінки майна яких регулюється чинним законодавством України). Якщо майно не продане і його ринкова ціна змінилася більше ніж на 10 відсотків, то ліквідатор може призначити про­ведення повторної оцінки майна.

Перелік активів, які підлягають експертній оцінці, ліквідатор визначає під час інвентаризації активів. Інвентаризація активів здійснюється на дату прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення лі­квідатора. За результатами інвентаризації активів ліквідатор вжи­ває заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулю­ють організацію бухгалтерського обліку в банках.

У разі відхилення залишкової вартості основних засобів чи нематеріальних активів від вартості їх корисного використання за результатами оцінки ліквідатор здійснює переоцінку відповід­но до Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і не­матеріальних активів^[83].

Заборгованість за активними операціями банку, яка визнана на час складання початкового балансу безнадійною, списується за рахунок сформованих банком резервів або методом прямого списання відповідно до чинного законодавства України. Активи банку включаються до початкового балансу ліквідатора з ураху­ванням заходів, вжитих ліквідатором за результатами проведе­ної інвентаризації активів та їх оцінки.

Якщо банк, що ліквідовується, здійснював операції з інозем­ною валютою, то відповідні активи банку в початковому балансі відображаються в іноземній валюті за кодами валют та в гривне- вому еквіваленті на дату складання початкового балансу, паси­ви - за кодами валют у гривневому еквіваленті - на дату прийн­яття рішення про ліквідацію.

Під час складання початкового балансу для встановлення фактичного розміру заборгованості перед банком щодо зобов’я­зань, строк виконання яких настав або настане в поточному місяці, потрібно отримати в письмовій формі від дебітора (борж­ника) підтвердження заборгованості за основним боргом та нара­хованими процентами (штрафами, пенею, комісійними) у поряд­ку досудового врегулювання господарських спорів відповідно до чинного законодавства.

При складанні початкового балансу ліквідатора основні засо­би та нематеріальні активи обліковуються за залишковою (рин­ковою) вартістю.

Початковий баланс складається на перше число місяця, що настає після завершення інвентаризації активів. Початковий баланс ліквідатора подається територіальному управлінню На­ціонального банку України (Департаменту реорганізації та лік­відації банків у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок ліквідатора якого відкритий в Операційному управлінні Націо­нального банку) для погодження через десять днів після завер­шення інвентаризації активів. До початкового балансу ліквіда­тор додає інформацію про перелік активів банку за результатами інвентаризації та їх оцінки, підстави для їх списання, а також копію документа (поштового реєстру) про надсилання претензій боржникам банку.

Початковий баланс ліквідатора погоджується керівником те­риторіального управління Національного банку України (заступ­ником Голови Національного банку України - куратором бан­ківського нагляду в разі ліквідації банків, накопичувальний ра­хунок ліквідатора яких відкритий в Операційному управлінні Національного банку України, за висновком Департаменту реор­ганізації та ліквідації банків) у разі відповідності поданого паке­та документів чинному законодавству.