<<
>>

3. Рейтингова оцінка діяльності банку CAMEL

Система рейтингу банків називається CAMEL:

"С" (Capital adequacy) - адекватність капіталу: оцінка капіталу банку з погляду його достатності для захисту інтересів вкладників;

"A" (Asset quality) - якість активів; можливість забезпечення повернення активів, а також вплив проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку;

"М" (Management) - менеджмент; оцінка методів управління банківської установи з урахуванням ефективності її діяльності, порядку ропота, методів контролю і виконання встановлених законів і правил;

"Е" (Earnings) - надходження або рентабельність; оцінка рентабельності банку з погляду достатності його доходів для перспектив розширення банківської діяльності;

"L" (Liquidity) - ліквідність; система визначає рівень ліквідності банку з погляду її достатності для виконання як звичайних, так і непередбачених зобов\'язань.

Деякі компоненти системи CAMEL можна оцінити за даними звітності, яка подається в НБУ, а деякі вимагають проведення перевірок на місцях для більш точної оцінки.

Таким чином, оцінка банку за даною системою є безперервним процесом.

Фахівці розглядають капітал як основний засіб захисту коштів вкладників. Банк із міцним капіталом може витримати значні втрати без ризику для вкладів своїх клієнтів. Для оцінки достатності капіталу органи нагляду використовують головним чином коефіцієнтний аналіз.

При розрахунку коефіцієнтів використовують поняття "капітаї", яке складається з:

оплаченої частини акціонерного капіталу, нерозподіленого прибутку, а також заіальних або передбачених законом резервів (основний капітал);

інших видів капіталу, шо також можуть бути використані при розрахунку коефіцієнта (додатковий капітал). До них відносяться резерви переоцінки вартості основних коштів, загальні резервні відрахування на покриття можливих у майбутньому збитків по кредитах, а також різного роду боргові інструменти, що мають субординований статус відносно інтересів вкладників.

Один з головних напрямків банківського нагляду - визначення якості активів, шо передбачає виявлення таких з них.

які не можуть бути стягнені або реальна вартість котрих нижче зазначеної в банківській звітності. Для цього здійснюється ряд заходів, зокрема:

інспекторська перевірка на місці;

класифікація проблемних кредитів, що заснована на аналізі можливості їх повернення (робиться інспекторами, що мають достатню кваліфікацію для здійснення оцінки кредитів та інших видів кредитних інструментів);

встановлення кількісного (об\'єктивного) рейтингу загальної якості активів банку відповідно до системи CAMEL, оцінка достатності резервних відрахувань банку на покриття збитків по кредитах;

• перевірка банківської установи на місці інспекторами, спеціально підготовленими в області кредитного аналізу (оцінки кредитів), з метою здійснення детальної оцінки діяльності банку.

Третім компонентом системи рейтингу CAMEL є управління. Як правило, управління оцінюють в останню чергу, тому що при цьому узагальнюють інші важливі компоненти аналізу. Зрозуміло, що методи управління необхідно оцінювати суб\'єктивно, і для цього не можна використовувати коефіцієнтні показники (як по інших компонентах системи CAMEL).

Оцінювати управління починають з огляду на ефективність роботи банку. Банки з якісним управлінням мають адекватний розмір капіталу, достатню якість активів, достатні надходження і належний рівень ліквідності.

Не менш важливо при оцінці методів управління проаналізувати банківську політику і його організаційну структуру, включаючи систему контролю. Політика банку визначає курс по основних напрямках банківської діяльності (наприклад, надання кредитів, участь у валютно- фінансових операціях, управління ліквідністю) і, таким чином, є основою для прийняття управлінських рішень менеджером банку.

Системи і методи контролю забезпечують ефективне дотримання основних напрямків політики банку. Керівництво банку також підлягає оцінці з позиції дотримання банком установлених законів і правил, включаючи своєчасне надання достовірних звітів у НБУ.

Четвертим компонентом системи рейтингу CAMEL є оцінка надходжень банку, тобто того, який прибуток приносить банк.

Банкам необхідно бути прибутковими для того, щоб збільшувати свій капітал.

Незважаючи на те, що новий капітал банку може надходити із зовнішніх джерел, наприклад, у результаті випуску нових акцій або грошової ін\'єкції з боку його власників, значна частина нового капіталу надходить за рахунок прибутків. Ці надходження банку представляють собою цінність тільки тоді, коли вони не витрачаються, адже банк, який виплачує велику частину свого прибутку в якості дивідендів, не забезпечує збільшення свого капіталу.

Надходження, як і капітал, можна розрахувати кількісно за допомогою коефіцієнтів. Найбільш широко використовують коефіцієнтний показник рентабельності банку - повернення (віддача) на середню вартість активів. Його розраховують як відношення суми прибутку після сплати податків до вартості активів, по яких він був отриманий.

Важливо також проаналізувати якість надходжень, тобто виявити, якими вони є: справжніми (використовуючи при цьому нормативи бухгалтерського обліку) або періодичними (результатом великих окремих операцій).

Завершальним компонентом оцінки системи рейтингу CAMEL є оцінка ліквідності, шо вказує на спроможність банку оперативно виконувати свої зобов\'язання.

Важливо пам\'ятати, що для належного управління ліквідністю банк повинен виконувати свої зобов\'язання, не маючи при цьому втрат. Банки повинні мати в розпорядженні ліквідні активи, які легко можуть бути конвертовані в наявні кошти, або повинні вміти оперативно залучати кошти на першу вимогу для того, щоб виконати свої зобов\'язання.

Управління ліквідністю містить у собі управління обома сторонами балансу, тобто можливість швидко залучити ліквідні кошти за рахунок наявних ресурсів.

Після оцінки всіх п\'ятьох компонентів системи рейтингу CAMEL виводять або підсумовують сукупний рейтинг банку.

Аналіз капіталу. При аналізі капіталу необхідно впевнитись в тому, що банк мас достатній капітал для збереження коштів своїх вкладників. Банк повинен мати рівень капіталу, необхідний для одержання відповідних ліцензій на проведення банківських операцій.

Основна задача аналізу капіталу - вчасно визначити і збільшити до необхідного рівня капітал банку.

Виділяють три рівні капіталу: основний, додатковий, субординований.

При визначенні доступності капіталу активи банку повинні бути зважені з урахуванням коефіцієнтів ризику.

Рейтингова оцінка встановлюється на підставі наступних критеріїв.

Рейтинг І (сильний) - банки, у яких:

нормативи платоспроможності і достатності капіталу набагато перевищують 8 і 5 % відповідно;

показники капіталу кращі, ніж в інших;

за результатами інспекторських перевірок якість активів відмінна.

Рейтинг 2 (задовільний) - банки, у яких:

нормативи платоспроможності і достатності капіталу перевищують відповідно 8 і 5 %;

показники капіталу є одними з найкращих;

за результатами інспекторських перевірок якість активів є задовільною або середньою.

Рейтинг 3 (посередній) - банки, у яких:

показники основного і сукупного капіталу відповідають нормативам;

середнє положення проміж інших банків по показниках капіталу;

середня якість активів, що визначено в ході перевірок.

Рейтинг 4 (граничний) - банки, які:

виконують один із двох встановлених нормативів; знаходяться в кінці своєї групи по показниках капіталу;

- демонструють явну нездатність або проблеми із якістю активів за результатами інспектування.

Рейтинг 5 (незадовільний) - банки:

які порушують встановлені нормативи або які мають негативні показники капіталу (дефіцит капіталу);

у яких показники капіталу гірші серед інших банків групи;

" що мають граничну або незадовільну якість активів за результатами інспекторських перевірок.

Аналіз якості активів. При аналізі якості активів використовують систему класифікації кредитів, інших видів активів і позабалансових статей. Всі активи, включаючи позабалансові статті, множать на відповідний коефіцієнт ризику. Загальна сума активів, які зважені за ступенем ризику, є середньозваженою вартістю класифікованих активів. Якщо банк зробив спеціальні відрахування на покриття збитків по кредитах, то вони вираховуються з вартості активів до їх класифікації. Якщо банк має загальні резервні відрахування, які можуть бути використані для покриття можливих збитків у майбутньому, то їх додають до суми капіталу.

Зважування на ризик по кожній класифікації активів виконують, використовуючи дані табл.

14.5.

Таблиня 14.5

Класифікація активів банку\r\nАктиви Рівень ризику, %\r\nСтандартні 0\r\nОкремо згадані 20\r\nСубстандартні 50\r\nСумнівні 70\r\nЗбиткові 100\r\n

Окремо згаданими називаються активи, що не є стандартними, однак в даний момент часу вони не є серйозною проблемою; субстандартними - активи, що є проблемними і по яких остаточне погашення не гарантоване: сумнівними - активи, по яких передбачаються збитки, але їхній розмір поки не вдається встановити; збитковими - активи, шо не будуть погашені.

Якість активів (АК) визначають за формулою:

Середньозважена вартість класифікованих активів х кю% Капітал банку

Рейтингові оцінка:

якщо АК менше 5 % - 1 (сильний),

5-15% - 2 (задовільний), 15-30 % - 3 (посередній), 30-50 % - 4 (граничний), більш 50 % - 5 (незадовільний). Аналіз ефективності роботи банку. Рівень надходжень (РН) розраховують за формулою:

РЛ Чистий прибуток після сплати податків і до виплати дивідендів х /00% Середня вартість всіх активів

Надходження аналізують на підставі квартальних і річних даних з урахуванням податкових виплат. Загальну рейтингову оцінку надходжень встановлюють у залежності від коефіцієнта прибутковості. Коефіцієнт прибутковості: більше 1 % - І (сильний), 0,75-1,0% - 2 (задовільний), 0,50-0,75% - 3 (посередній), 0,25-0,5% - 4 (граничний), менше 0,25 %, або чисті збитки - 5 (незадовільний). Аналіз ліквідності банку. Ліквідність аналізують з метою з\'ясування спроможності банку відповідати за своїми зобов\'язаннями в обумовлений термін і без втрат. Етапи аналізу ліквідності с наступними.

перевірка виконання встановлених показників і нормативів ліквідності;

експертна оцінка за приведеними критеріями.

Рейтинг І (сильний). Високий рівень ліквідності активів. Значення показників постійно підтримується понад встановлених нормативів. Високий рівень залучених коштів у формі депозитів. Спроможність швидко залучати кошти за помірну плату. Коефіцієнт ліквідності краще, ніж в інших банках.

Рейтинг 2 (задовільний).

Достатній рівень ліквідних активів. Постійно виконуються нормативи ліквідності активів. Рівень залучених коштів у формі депозитів вище за середній. Є можливість залучати кошти у випадку першої необхідності. Коефіцієнт ліквідності вище за середній в порівнянні з іншими банками.

Рейтинг З (посередній). Достатній рівень ліквідних активів на даний момент. Як правило, виконуються нормативні вимоги по ліквідності активів. Допустимий рівень депозитів. Обмежено можливість швидкого залучення коштів. Показники ліквідності середні в порівнянні з іншими банками.

Рейтинг 4 (граничний). Недостатній рівень ліквідних коштів. В окремі періоди часу нормативи ліквідності не виконуються. Є залежність від залучених коштів або непостійних джерел фінансування. Явна нездатність шзидко залучити кошти, за винятком залучення їх через НБУ. Показники ліквідності постійно нижче середніх у порівнянні з іншими банками.

Рейтинг 5 (незадовіпьний). Значна недостатність ліквідних активів. Постійно не витримуються нормативи їх ліквідності. Значна залежність від недепозитних коштів. Відсутня можливість залучати кошти, за винятком залучення їх через НБУ. Низькі показники ліквідності в порівнянні з іншими банками.

Загальна рейтингова оцінка ліквідності банку враховує, шо порушення встановлених нормативів ліквідності (одного або декількох одночасно) тягне за собою віднесення стану ліквідності банку до незадовільної категорії.

Аналіз менеджменту банку. Експертна оцінка управління банком проводиться за наступними критеріями.

Рейтинг І (сильний). Всі інші компоненти мають сильний або задовільний рейтинг. Безумовна відповідність законам і нормативним актам. Є адекватні внутрішні правила роботи банку, які цілком виконуються. Очевидна цілісність, компетентність і здатність управління банком.

Рейтинг 2 (задовільний). Більшість компонентів задовільні. Загальне дотримання законів і правил. Правила роботи, в основному, є адекватними і виконуються. Відсутність явних недоліків в методах керівництва банком.

Рейтинг З (посередній) Багато компонентів системи посередні або задовільні. Частково не дотримуються закони і нормативні акти. Необхідно поліпшити розроблені правила роботи банку або більш ретельно їх дотримуватись. Виникає деяка стурбованість методами управління і сумніви в компетентності керівництва банку.

Рейтинг 4 (граничний). Багато компонентів системи є посередніми і незадовільні. Спостерігаються серйозні порушення законодавства і встановлених нормативних актів. Відсутній установлений порядок роботи або він не дотримується. Очевидні факти незадовільного управління.

Рейтинг 5 (незадовільний). Рейтинг інших компонентів системи є граничним або незадовільним. Спостерігаються серйозні порушення законодавства і нормативів. Правила роботи відсутні або їх не

дотримуються. Неякісне управління або некомпетентність керівного

складу.

Визначення сукупного рейтингу банку. Сукупний рейтинг є загальною оцінкою і розраховується наступним чином: бали по кожному з п\'ятьох компонентів підсумовуються і діляться на 5, результат округляється до цілого числа:

1,0-1,4 - до 1 - рейтинг сильний:

1,6-2,4 - до 2 - задовіїьний;

2,6-3,4 - до 3 - посередній;

3,6-4,4 - до 4 - граничний;

4,6-5,0 - до 5 незадовільний.

Банки, що одержали рейтинг 1, або сильний, мають наступні характеристики:

фінансовий стан є надійним за всіма аспектами;

виявлені проблеми можна вирішити в процесі звичайної роботи;

• фінансовий стан стійкий до змін і проблем, що відбуваються в економіці або банківському секторі;

фінансовий стан не викликає в органів нагляду приводу для занепокоєння.

Банкам, що мають рейтинг 2, або задовільний, властиві наступні характеристики:

в основному, у всіх аспектах фінансовий стан є надійним;

виявлені проблеми, які може вирішити керівництво банку;

фінансове положення, в основному, стабільне, отже, банк може пристосуватися до умов економічної кон\'юнктури, що змінюється;

занепокоєність органів нагляду обмежується фіксуванням виявлених у ході перевірки або аналізу звітності проблем, які може вирішити керівництво банку.

Банки, що одержали рейтинг 3, або посередній, мають наступні характеристики:

банк ослаблений у фінансовому й операційному відношенні, а також допущені порушення законів і нормативних актів;

фінансовий стан має тенденцію до погіршення, якшо умови в економіці або банківському секторі будуть розвиватися несприятливо; фінансовий стан, мабуть, погіршиться, якщо не будуть прийняті негайні заходи для виправлення ситуації або вжиті заходи не будуть досить ефективними;

фінансовий стан викликає особливе занепокоєння в органів нагляду.

Банки, шо одержали рейтинг 4, або граничний, мають наступні характеристики:

виявлена велика кількість недоліків у фінансовій діяльності;

ознаки нестабільного становиша, що не усуваються належним чином;

якщо не будуть прийняті заходи для виправлення ситуації, становище банку може погіршитися до такого сту пеня, що поставить під сумнів можливість його існування;

є ознаки, що свідчать про небезпеку потенційного банкрутства;

" банк потребує пильного нагляду і контролю з боку органів нагляду, а також потрібен докладний план дій по вирішенню наявних проблем і усуненню недоліків.

Банки, що одержати сукупний рейтинг 5, або незадовільний, мають наступні характеристики:

існує високий ступінь імовірності банкрутства в найближчому майбутньому; є ряд серйозних недоліків;

положення настільки критичне, що потрібна негайна фінансова допомога власників банку або інших фінансових джерел;

якщо не прийняти оперативних заходів для виправлення ситуації або наданню фінансової підтримки, мабуть, буде потрібно здійснити злиття банку з іншою банківською установою, його продаж або почати процедуру його ліквідації.

Таким чином, за допомогою системи рейтингу CAMEL здійснюють висновок про фінансовий стан кредитної установи, її положення серед інших банків.

<< | >>
Источник: Петрук О.М.. Банківська справа. Навч. посібник. /за ред. Ф. Ф. Бутинця. К.: Кондор,2007. - 461 с.. 2007

Еще по теме 3. Рейтингова оцінка діяльності банку CAMEL:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -