Призначення та функції центрального банку, основні напрямки діяльності центральних банків

Головне призначення центрального банку – це управління грошовим оборотом з метою забезпечення стабільного не інфляційного розвитку економіки. Впливає на грошовий оборот через зміну пропозиції грошей і зміну ціни грошей.

Основні функції ЦБ :

- емісійний центр готівкового обігу;

- банк банків;

- орган банківського регулювання та нагляду;

- банкір та фінансовий агент уряду;

- провідник монетарної політики.

ЦБ має монопольне право емісії банкнот і розмінної монети. Він організовує виготовлення грошей, регулює їх обіг, вилучає з обігу фальшиві та зношені гроші.

ЦБ як банк банків забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування КБ.

Під регулюванням банківської діяльності розуміють: використання монетарних інструментів з метою впливу на обсяг і структуру банківських резервів та рівень процентних ставок; ухвалення положень, що базуються на чинному законодавстві і регламентують діяльність банків у вигляді нормативних актів, інструкцій, директив; застосування превентивних і протекційних заходів, які спрямовані на забезпечення стабільності функціонування банківської системи і на проведення ЦБ ефективної монетарної політики. Під банківським наглядом розуміють моніторинг процесів, що мають місце в банківській системі на різних стадіях функціонування банків – від моменту створення до моменту їх ліквідації, а також застосування до банків певних коригувальних заходів і засобів примусового впливу з метою регулюваня їх діяльності.

ЦБ, виступаючи в ролі банкіра уряду, тісно взаємодіє з фінансовими органами: співпрацює при вирішенні загальних питань монетарної і фіскальної політики, відіграє помітну роль у касовому виконанні державного бюджету.

Найважливіша функція ЦБ – визначення і реалізація монетарної політики.

Крім основних функцій, ЦБ виконує додаткові: здійснює аналіз і прогнозування економічної ситуації в країні на макрорівні, моніторинг стану реального сектора економіки на мікрорівні, складає банківську та монетарну статистику, інформує громадськість та дає роз’яснення щодо монетарної політики, представляє інтереси держави у взаємовідносинах з ЦБ інших країн, з міжнародними валютно-фінансовими організаціями і банками.

ЦБ бере безпосередню участь у формуванні пропозиції грошей (готівки і депозитів). Готівка, що емітована ЦБ, випущена в обіг КБ і циркулює в поза банківській сфері, є важливим компонентом пропозиції грошей. Безготівковий компонент: ЦБ забезпечує банківську систему додатковими резервами, надаючи КБ позички і купуючи у них цінні папери на відкритому ринку. Резерви банків поділяються на : обов’язкові резерви і надлишкові резерви.

ЦБ встановлює для КБ норму обов’язкових резервів, а розмір надлишкових резервів КБ визначають самостійно, враховуючи:невизначеність коливання залишків за депозитами, що залежить від поведінки вкладників; вартість кредиту, яка визначається рівнем офіційної процентної ставки ЦБ; процентний дохід, який КБ втрачають, тримаючи резерви у ЦБ (визначаються ринковою процентною ставкою).