Національний банк України – центральний банк держави, особливості становлення НБУ, принципи функціонування

ЦБ України – НБУ – утворено у 1991 р. згідно з законом України “Про банки і банківську діяльність”. Основи правового статусу НБУ визначено Конституцією України. Йому надано право законодавчої ініціативи у Верховній Раді, що свідчить про його особливу роль у системі органів державного управління.

Структура НБУ : центральний апарат, територіальні управління в областях і Кримській автономній республіці, розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, Фабрика банкнотного паперу, державна скарбниця, Центральне сховище грошей, спеціалізовані підприємства та установи, необхідні для забезпечення діяльності банку. Закон передбачає дворівневу систему управління центральним банком – Рада НБУ і Правління НБУ, що загалом відповідає світовій банківській практиці.

Рада НБУ (15 осіб): 7 – призначається Верховною Радою, 7 – Президентом строком на 7 років. Голова НБУ входить до складу Ради за посадою.

Правління НБУ – другий керівний орган банку. Кількісний та персональний склад формується Головою НБУ і затверджується Верховною Радою. Голову НБУ призначає Верховна Рада строком на 5 років за поданням Президента. Голова НБУ не є одночасно головою Ради НБУ, який обирається членами Ради строком на три роки.

Основні принципи функціонування НБУ:

· принцип незалежності банку;

· принцип президентського та парламентського контролю за діяльністю банку;

· принцип економічної самостійності банку;

· принцип централізації системи банку;

· принцип єдності системи банку;

· принцип вертикальної структури управління банком.

Органи законодавчої і виконавчої влади не мають права втручатись у виконання банком його функцій. Закон забороняє банку надавати прямі кредити уряду на фінансування витрат державного бюджету. НБУ підзвітний Президенту та Верховній Раді. Принцип вертикальної структури управління системою НБУ означає, що призначення посадових осіб та їх підпорядкованість здійснюються лише по вертикалі.