§ 1. Наслідки призначення ліквідатора

Стаття 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлює правові наслідки призначення ліквідатора банку з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.

Відповідно до ст. 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора:

а) припиняються повноваження загальних зборів, спостереж­ної ради й правління (ради директорів) банку та тимчасо­вого адміністратора (якщо останній перед призначенням ліквідатора за рішенням Національного банку України здійснював управління банком). Права керівників (орга­нів управління) банку переходять до ліквідатора, який з дня свого призначення має повне й виняткове право управляти банком та контролювати його. Керівники бан­ку (тимчасовий адміністратор) та інші матеріально відпо­відальні особи забезпечують передавання бухгалтерської та іншої документації банку, печаток і штампів, матеріаль­них та інших цінностей банку ліквідатору за актами при- ймання-передавання. У разі ухилення від виконання за­значених обов’язків винні особи несуть відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства України;

б) банківська діяльність банку завершується закінченням тех­нологічного циклу конкретних операцій, якщо це сприя­тиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси. Це

означає, що нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями бан­ку може припинятись у строки згідно з договорами з клі­єнтами банку. Ліквідатору забороняється вчиняти інші дії, які б свідчили про продовження діяльності банку;

в) строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зо­бов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав;

г) припиняється нарахування процентів, неустойки (штра­фу, пені) та інших санкцій за всіма видами заборгованос­ті банку, у тому числі нарахування пені та відсотків з усіх видів заборгованості банку та штрафів, що нарахо­вуються за результатами перевірок, здійснених Національ­ним банком України, органами державної податкової служ­би тощо, а також за пасивними операціями, у тому числі за депозитами.

д) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

е) укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банку чи передаванням цього майна третім особам, допускаєть­ся у зв’язку з виконанням ліквідаційної процедури;

ж) скасовуються арешт, накладений на майно (у тому числі на власні кошти банку на його рахунках) банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладен­ня нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банку-банкрута не допускається. Ліквідатор по­відомляє компетентний орган, що наклав арешт на май­но банку, про прийняте Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання про­цедури ліквідації;

з) вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час про­ведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в ме­жах ліквідаційної процедури.

З дня отримання рішення про своє призначення ліквідатор зобов’язаний вжити заходів для ефективної ліквідації банку й максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до чинного законодавства та Положення.

Вимоги кредиторів мають бути заявлені протягом одного міся­ця з дня першої публікації в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» повідомлення про відкриття ліквідаційної процедури. Усі вимоги кредиторів (у тому числі органів державної податкової служби) мають бути заявлені в національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію. Якщо вимогу заявлено в іноземній валюті, то така вимога підлягає кон­вертації заявником у національну валюту за офіційним курсом, установленим Національним банком України на дату прийняття рішення про ліквідацію. Крім розміру вимоги, заява кредиторів має містити підстави та зазначення доказів, що обґрунтовують вимогу (документи, які підтверджують борг).

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повнова­ження:

а) приймає від керівників банку за актами приймання-пере- давання до свого відання майно та документи банку, вжи­ває заходів щодо забезпечення їх збереження;

б) виконує функції з управління та розпорядження майном банку;

в) у строк до двох місяців з дня його призначення здійснює інвентаризацію активів (тому числі обліковані на позаба­лансових рахунках) та архіву банку, а також оцінку май­на банку згідно з чинним законодавством та складає по­чатковий баланс ліквідатора;

г) визначає ліквідаційну масу й розпоряджається нею;

д) проводить роботу щодо повернення дебіторської заборго­ваності, у тому числі подає позови на боржників від імені банку до органів судової влади, зокрема, на третіх осіб;

е) вживає заходів, спрямованих на виявлення та повернен­ня майна банку, що знаходиться в третіх осіб;

ж) у разі потреби отримує кредит для виплати вихідної допо­моги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банку, який відшкодовується в першу чергу згідно зі ст.

з) з дня відкриття ліквідаційної процедури повідомляє пра­цівників банку про звільнення та здійснює його відповід­но до законодавства України про працю;

и) виявляє кредиторів і заявляє в установленому чинним законодавством порядку заперечення щодо заявлених до банку вимог кредиторів;

к) заявляє відмову від виконання договорів і в установлено­му чинним законодавством порядку розриває їх. Ліквіда­тор має право розірвати договори про надання банку по­слуг, а також припинити зобов’язання банку щодо орен­ди (найму) рухомого й нерухомого майна, попередньо (за 30 днів) повідомивши про це іншу сторону;

л) вживає заходів, які, на його думку, дадуть змогу отрима­ти максимальну виручку від продажу активів у найкорот- ший строк;

м) реалізує майно банку для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів;

н) повідомляє про своє призначення державний орган з пи­тань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення про це та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів;

о) складає ліквідаційний баланс і подає його на затвердження територіальному управлінню Національного банку України;

п) здійснює інші повноваження, передбачені ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Керівник ліквідаційної процедури (якщо ліквідатором призна­чено юридичну особу) виконує організаційно-розпорядчі функції від­повідно до ст. 92 Закону України «Про банки і банківську діяль­ність», приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.

У той же час ліквідатор не має права:

• використовувати або дозволяти використовувати майнові активи банку, що ліквідовується, у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;

• брати зобов’язання від імені Національного банку Украї­ни без його письмового дозволу;

• розголошувати службову інформацію, якщо це не пов’я­зане з виконанням функцій ліквідатора.

Ліквідатор зобов’язаний у двомісячний термін з дня свого призначення вжити заходів щодо розпорядження цінностями, які перебували на відповідальному зберіганні в банку, а саме:

• припинити трастові зобов’язання банку, повернути влас­нику всі активи та матеріальні цінності, що є в довірчому управлінні банку (крім грошових коштів), здійснити ос­таточні розрахунки за трастовими рахунками;

• надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про потребу вилу­чити свої цінності протягом трьох місяців з дня оголо­шення про початок ліквідаційної процедури.

Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному збері­ганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідом­ленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Ці цінності переходять у розпорядження Націо­нального банку України для повернення законним власникам.