<<
>>

§ 6. Інфляція, її причини та наслідки

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин .

Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

  • порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
  • значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;
  • надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;
  • мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;
  • збільшення податкового тягаря на товаровиробників;
  • випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.

Зовнішні фактори інфляції пов’язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв’язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.)

Типи інфляції

Помірна інфляція. Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін. Можна умовно кваліфікувати її так: щорічний темп інфляції вимірюється однозначним числом. Коли ціни відносно стабільні, то люди довіряють грошам і охоче нагромаджують гроші, тому що через місяць чи рік гроші матимуть таку саму купівельну спроможність, як і сьогодні. Люди охоче підписують довгострокові контракти у грошовому вираженні (номінальна ціна), оскільки вони впевнені, що рівень цін не підніметься надто високо від того, за якого вони зараз продають і купують.

Люди не втрачають часу чи коштів, намагаючись розмістити своє багатство в «реальних» активах, а не в «грошових» чи «паперових», тому що вірить, що їхні грошові активи збережуть свою реальну вартість.

Галопуюча інфляція. Інфляція, що вимірюється двозначними чи тризначними числами — 20, 100 чи 200% за рік, називається галопуючою. Галопуюча інфляція інколи спостерігається і в розвинених країнах, наприклад в Італії. Багато латиноамериканських країн, зокрема Аргентина і Бразилія, зазнавали темпів інфляції від 50 до 700% на рік у 70-80-ті роки.

Коли помірна інфляція перероджується у галопуючу, виникають економічні спотворення. Контракти здебільшого «прив’язуються» до певного цінового індексу або до іноземної валюти, наприклад, до долара США. За таких умов гроші втрачають свою вартість дуже швидко — реальний рівень процента може становити мінус 50 чи 100% на рік. Тому люди не тримають грошей більше, ніж необхідно для щоденних операцій. Фінансові ринки звужуються і капітали розміщуються скоріше через фондування, як за командної системи, ніж через проценти і ставки. Населення нагромаджує товари, купує будинки і ніколи не віддає гроші в позику за низькими номінальними процентними ставками.

Гіперінфляція. Коли економіка, здається, витримує галопуючу інфляцію, виникає третій і смертельний вид інфляції — гіперінфляція. Нічого хорошого не можна сказати про ринкову економіку, в якій ціни зростають на мільйони чи навіть мільярди процентів на рік.

Інфляція означає зростання загального рівня цін. Темп інфляції є темпом зміни загального рівня цін і розраховується так:

„              ч              рівень              цін (рік t) - рівень цін (рік t -1)

Темп інфляції (у році t) =              .

рівень цін (рік t -1)

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.

По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також «втікають» за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як «втеча від грошей», коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або випадкової, форми вартості.

По-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно- кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачає:

  • зростання виробництва і насичення ринку товарами;
  • структурну та конверсійну перебудову економіки;
  • обмеження емісії грошей;
  • скорочення дефіциту державного бюджету;
  • стимулювання нагромаджень та інвестицій;
  • приватизацію і стимулювання середнього й малого підприємництва;
  • скорочення ставок податків;
  • регулювання валютного курсу;
  • ослаблення інфляційних очікувань;
  • роздержавлення, приватизацію, розвиток підприємництва;
  • проведення грошової реформи конфіскаційного типу.

Дефляція — загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, протилежний інфляції.

<< | >>
Источник: Андрющенко А. М., Бурляй А. П., Костюк В. С. та ін.. Економічна теорія: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури,2009. — 520 с.. 2009

Еще по теме § 6. Інфляція, її причини та наслідки:

  1. 23. Економічний цикл, його види, фази та чинники. Причини циклічного розвитку економіки.
  2. 26. Види, показники та наслідки безробіття. Закон Оукена.
  3. 29. Інфляція, її показники та наслідки. Антиінфляційна політика. Зв\'язок інфляції та безробіття.
  4. § 6. Інфляція, її причини та наслідки
  5. Тема 3.2. Макроекономічна нестабільність і економічне зростання. Інфляція, безробіття
  6. Тема 3.2. Макроекономічна нестабільність і економічне зростання. Інфляція, безробіття План семінарського заняття
  7. Тема 3.2. Макроекономічна нестабільність і економічне зростання. Інфляція, безробіття Контрольні запитання і завдання
  8. 5.1. Основні причини і наслідки бюджетних дефіцитів
  9. 3.1.3. Режим таргетування інфляції
  10. Доларизація: причини та наслідки для економіки України
  11. 5. Інфляція, її причини та соціально-економічні наслідки.
  12. ТЕМА 6. ІНФЛЯЦІЯ
  13. Інфляція: суть, форми вияву, причини та наслідки.
  14. 7.3. Методи антиінфляційної політики держави.
  15. Суть, причини та наслідки інфляції
  16. Перелік питань (РОЗПИСОВІ ПИТАННЯ)
  17. 16. Причини та наслідки інфляції.
  18. ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ
  19. Тема 5. Інфляція та грошові реформи
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Антимонопольно-конкурентное право - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бизнес - Бухгалтерский учет - Вещное право - Государственное право и управление - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Дипломатическое и консульское право - Договорное право - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая деятельность - Юридическая техника - Юридические лица -