§ 1. Революція в галузі науки та її наслідки

Основною рисою економічного розвитку капіталістичних країн в кінці XIX ст. був поступовий перехід від капіталізму, заснованому на вільній конкуренції окремих самостійних підприємств, до монополістичного капіталізму.

За останні десятиріччя XIX ст. світова промислова продукція виросла більше ніж в 3 рази. В різних галузях промисловості на основі досягнень науки відбулися великі технічні зрушення. Особливо велике значення мали винаходи і вдосконалення в електротехнічній та хімічній промисловості, в металургії та машинобудування. Такий стрибок в розвитку світового промислового потенціалу був зв’язаний з початком II науково-технічної революції.

На рубежі XIX-XX ст. кардинально змінилися основи наукового мислення, переживає розквіт природознавство, йде створення єдиної системи наук. Цьому сприяло відкриття електрона і радіоактивності.

Пройшла нова наукова революція, яка розпочалася у фізиці і охопила всі основні галузі науки. Її представляють М. Планк, який створив квантову теорію, та А. Ейнштейн, який створив теорію відносності, яка ознаменувала прорив в галузь мікросвіту.

Процес революційних перетворень в галузі науки охопив техніку та технологію. В 1867 р. в Німеччині В. Сіменс винайшов електромагнітний генератор. В 70-ті роки була винайдена динамо-машина, яку можна було використовувати як генератор електроенергії.

У 80-90-х роках винайдені двигуни внутрішнього згорання — карбюраторний (Н. Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельний (Р. Дизель — Німеччина, 1893 p.).

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі німецькі винахідники І.Г. Даймлер і К. Бенц створили автомобіль.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кислоти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та інші вироби) дали поштовх для прискореного розвитку хімічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення в металургії — конверторний спосіб виробництва сталі, впровадження мартенівських печей, що значно підвищували продуктивність праці.

Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати важко переоцінити. Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося масове виробництво товарів, знизилася їх собівартість.

Нова ступінь розвитку продуктивних сил капіталістичної промисловості обумовила значні зміни в самій структурі економіки. Прискорюється процес індустріалізації. Змінилася роль важкої промисловості порівняно з легкою: вона стає провідною.