ЗАСАДА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА НА ОСКАРЖЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ

Засада права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності - це правове положення, відповідно до якого ко­жному учаснику гарантується право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора та слідчого.

Засаду закріплено в ст. 55, п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції Ук­раїни і ст. 24 КПК України, вона має міжгалузевий характер.

Основні положення засади:

- право на оскарження процесуальних рішень, дій чи без­діяльності суду, слідчого судді, прокурора та слідчого в по­рядку, передбаченому КПК України, забезпечується кожному учаснику кримінального провадження;

- право на перегляд вироку чи ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, гарантується законом;

- оскаржуються процесуальні рішення, дії чи бездіяль­ність лише учасників, наділених владними повноваженнями у кримінальному судочинстві.

Статтею 303 КПК України визначено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Під час підготовчого судового засідання можуть бути оска­ржені рішення, дії чи бездіяльність, передбачені п. 5, 6 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, перелік яких визначено у ст. 309 КПК України.

До винятків застосування засади можна віднести ухва­лення вироків судами першої інстанції на підставі угод або спрощеного провадження щодо кримінальних проступків.

22.