§ 2. СЛІДЧИЙ ОГЛЯД

Огляд - це слідча дія, яка проводиться з метою одержання доказів шляхом візуального спостереження та досліджен­ня слідів злочину та інших матеріальних джерел доказової інфор­мації.

За об’єктами огляду криміналісти виділяють:

а) огляд місця події;

б) огляд приміщення і ділянок місцевості, які не є місцем події;

в)огляд предметів (речових доказів);

г)огляд документів;

д)огляд тварин;

є) огляд житла чи іншого володіння особи, які стали місцем по­дії злочину.

Огляд трупа за чинним КПК України є окремою слідчою дією.

Відповідно до ст. 237 КПК України, «з метою виявлення та фік­сації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопо­рушення слідчий, прокурор проводить огляд місцевості, приміщен­ня, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підляга­ють занесенню до протоколу огляду.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підля­гають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’яза­ний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі зали­шити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за со­бою передбачену законом відповідальність.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти від­битки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношен­ня до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважа­ються тимчасово вилученим майном».

Підставою для проведення огляду є надходження до компетент­ного органу даних, які дозволяють передбачити, що в результаті проведення цієї слідчої дії можуть бути отримані докази у справі.

Для провадження слідчого огляду (окрім огляду житла чи іншо­го володіння особи) закон не потребує винесення окремої постано­ви слідчого. Ця слідча дія, як правило, не має примусового харак­теру і регламентується законом найбільш оптимальним чином без бюрократизації. Огляд місця події носить невідкладний характер і може бути проведений до початку розслідування (до реєстрації заяви чи повідомлення про злочин у ЄРДР).

Огляд житла чи іншого володіння особи має проводитись, як правило, за згодою відповідної особи. Без згоди власника житло­вого приміщення, у примусовому порядку, огляд житла проводить­ся, як правило, лише за вмотивованим рішенням слідчого судді, а також лише у невідкладних випадках, пов’язаних з врятуванням 163

Глава 3. Слідчі (розшукові) дії в кримінально-процесуальному доказуванні життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

У цьому разі в протоколі огляду обов’язково зазначаються при­чини, що зумовили проведення огляду без постанови судді.

У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із проку­рором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій зверну­тися з клопотанням про проведення огляду до слідчого судді. Слід­чий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи справді були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні кло­потання про огляд, встановлені внаслідок такого огляду докази є не­допустимими, а отримана інформація підлягає знищенню.

У разі проведення огляду за постановою слідчого судді така по­станова оголошується під розписку особі, в житлі чи іншому воло­дінні якої проводиться огляд.

Огляд доцільно проводити в присутності понятих. Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незацікавлених осіб (понятих). Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється з обов’яз­ковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Під час огляду житлового приміщення чи іншого володіння особи в примусовому порядку копія протоколу огляду має вручати­ся особі, в володінні якої проводився огляд.

Під час проведення огляду дозволяється вилучення лише ма­теріальних об’єктів і документів, які мають значення для кримі­нального провадження, та предметів, вилучених з обігу. Усі вилу­чені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечату­ються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Вилучені речі та документи, що не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, під час прове­дення цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

Усі види огляду провадяться за загальним процесуальним по­рядком і за єдиною методикою.

Особливе місце серед слідчих дій, спрямованих на отриман­ня доказової інформації від самих неупереджених, непідкупних і правдивих свідків - так званих «німих свідків» злочину (речових джерел доказової інформації), займає огляд місця події.

Практика показує, що огляд місця події є одним із важливих за­собів одержання інформації про розслідувану подію. Разом з тим це найбільш складна слідча дія. З одного боку, огляд місця події проводиться, як правило, невідкладно і, нерідко, в екстремальних умовах, а з другого, він потребує найбільш широкого застосування всього арсеналу науково-технічних методів і засобів. Співробітни­ки органів дізнання і слідчі мають бути завжди готовими до його якісного проведення. Для цього потрібні фундаментальні знання кримінального процесу і криміналістики. Дослідженню проблем слідчого огляду в різні часи приділялась значна увага в юридичній літературі^[164].

Але сьогодні ситуація боротьби з злочинністю потребує більш широкого застосування науково-технічних методів і засобів, роз-

Глава 3. Слідчі (розшукові) дії в кримінально-процесуальному доказуванні робки тактичних прийомів і рекомендацій, які забезпечували б під­вищення ефективності слідчої дії в одержанні доказів.

Своєчасний і кваліфікований огляд місця події відіграє важливу роль при розслідуванні злочинів будь-якої категорії, тому що дозво­ляє слідчому або особі, котра його проводить:

• особисто ознайомитися з обстановкою, в якій відбулася розслідувана подія, і старанно її дослідити;

• виявити, зафіксувати матеріальні наслідки злочину і вилу­чити сліди і предмети, що можуть мати значення доказів у справі;

• установити факти зміни матеріальної обстановки, що відбу­лися у зв’язку з досліджуваною подією;

• відновити послідовність вчинених дій, уявити собі меха­нізм події, що відбулася;

• з’ясувати деякі обставини розслідуваної події (час, місце, мотив, засоби вчинення злочину т.

• одержати дані, що побічно вказують на особистість злочин­ця або коло осіб, серед котрих його варто шукати;

• використовувати засоби і можливості, що мають оперативні співробітники міліції, для встановлення і розшуку злочинців;

• побудувати і перевірити слідчі і пошукові версії. Це орієн­тує слідчого і всіх учасників огляду на всебічне й об’єктив­не дослідження обставин розслідуваної події;

• більш цілеспрямовано провести наступні слідчі дії (допит потерпілого і свідків, затримання підозрюваного, обшук, слідчий експеримент і т. ін.).

Огляд місця події у невідкладних випадках, відповідно до ч. З ст. 214 КПК України, може бути проведений до внесення відомо­стей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Огляд місця події - це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщення або споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину або настав її результат, зміст якої становить комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, що по­лягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірці та оцінці слідів злочину та інших речових доказів.

Місце події як об’єкт огляду завжди являє собою складну та не­повторну систему різноманітних за своїми якостями та характерис- 166

тиками предметів та інших матеріальних утворень (територія під­приємства, житлове помешкання, магазин, автомобільна магістраль, пасажирський вагон, лісовий масив тощо). Огляд повинен забезпе­чувати можливість виявлення та закріплення слідів злочину в ме­жах обстановки будь-якого місця події, мати свого роду пізнавальну універсальність, включати прийоми та методи, що забезпечують всебічне дослідження будь-яких об’єктів матеріального світу.

Метою огляду місця події є знайдення слідів злочину та інших речових джерел доказової інформації, з’ясування обстановки події, а також інших обставин, що мають значення у справі. Таке фор­мулювання закону, по суті, орієнтує на встановлення всіх обста­вин, що підлягають доказуванню у кримінальній справі.

Зміст слідчо/∂z'z визначається об’єктом, на дослідження якого вона спрямована. Об’єкт дослідження визначає як характер пізна­вальних операцій, необхідних для досягнення мети слідчої дії, так і процесуальну форму їх здійснення. Під місцем події логічно ро­зуміти територію, приміщення або будівлю, де відбулася подія, яку розслідують, або настав її результат.

Зауважимо, що огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушення кримінальної справи. У цих випад­ках, за наявності для того підстав, кримінальна справа порушуєть­ся негайно після огляду місця події.

Методика огляду. Основу огляду місця події становить метод спостереження, який виконує як пошукову, так і дослідницьку функції. Поряд з цим, у ході огляду можуть бути застосовані мето­ди виміру, порівняння, моделювання, а також інші техніко-криміна- лістичні методи.

Огляд доцільно проводити в присутності понятих. Слідчий має право залучити до участі в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого свідка, а також запросити відповідного спеціаліста.

На початку слідчої дії усім її учасникам роз’яснюються їх пра­ва і обов’язки. Вони попереджаються про можливу відповідаль­ність за певні дії чи бездіяльність.

Насамперед учасникам слідчої дії має бути пояснене право бути присутнім під час усіх дій, які здійснюються у процесі огляду, і ро­бити заяви з приводу таких, що підлягають занесенню до протоколу.

У разі застосування науково-технічних засобів названі особи також сповіщаються про те, що під час провадження огляду будуть 167

Глава 3. Слідчі (розшукові) дії в кримінально-процесуальному доказуванні використовуватися відповідні оптичні засоби, фотоапаратура, ме- талошукач та інші необхідні технічні засоби, що містяться в екс­пертній сумці чи пересувній криміналістичній лабораторії. Про обставини і порядок застосування технічних засобів вони будуть інформуватися в процесі огляду.

Поняті й учасники огляду попереджаються про кримінальну відповідальність за ст. 387 KK України за розголошення без дозво­лу слідчого даних до судового слідства. їм пояснюється обов’язок засвідчити своїми підписами перебіг і результати огляду, відповід­ність записів у протоколі виконаним діям і одержаним результатам. Спеціалісту пояснюються права й обов’язки спеціаліста.

Слідчий особисто проводить огляд місця події та несе повну відповідальність за його якість. Спеціалісти та оперативні праців­ники правоохоронних органів, які беруть участь в огляді, діють під керівництвом слідчого та за його вказівками в межах своєї компетенції.

Прибувши на місце події, слідчий вживає заходів щодо надан­ня необхідної допомоги потерпілим, видалення з місця події сто­ронніх та забезпечення належної його охорони; фіксації первісної обстановки місця події та збереження слідів; викликає понятих; роз’яснює їм та іншим учасникам огляду їхні права та обов’язки. Спільно з кінологом слідчий ознайомлюється із загальною обста­новкою місця події, визначає вихідні точки застосування пошукової собаки та організує за допомогою оперативних працівників пере­слідування злочинця «за гарячими слідами».

У ході безпосереднього (робочого етапу) огляду слідчий', керує діями учасників групи, розподіляє роботу серед них, координує та контролює їхні дії, особисто здійснює пошук, виявлення, закрі­плення, вилучення, дослідження та оцінку речових доказів, вивчає та фіксує обстановку місця події, складає протокол огляду. Він несе особисту відповідальність за повноту, всебічність та об’єктивність огляду місця події.

Оперативний працівник знайомиться з загальною обстановкою місця події, організує застосування розшукової собаки та пересліду­вання злочинця, здійснює обстеження прилеглої території, спільно з дільничним інспектором провадить поквартальний обхід будин­ків у районі місця події, веде активну роботу з виявлення осіб, які можуть дати показання про факти, що мають значення для справи, 168

та проводить їх опитування. У разі необхідності він організує про­чісування місцевості для пошуку злочинців, що сховалися, трупа, знарядь злочину, втрачених злочинцем предметів, сховищ з украде­ними речами тощо. Для виявлення та затримання осіб, які причетні до вчинення злочину, провадить невідкладні оперативно-розшукові заходи. Про встановлені фактичні дані він інформує слідчого.

З допомогою спеціаліста оперативний працівник складає сло­весний портрет злочинця, перевіряє отримані дані в інформацій­но-пошукових системах органів внутрішніх справ (зокрема, за опе­ративно-довідковими картотеками про нерозкриті злочини та про способи їх вчинення, за картотеками прикмет та прізвиськ злочин­ців, осіб, оголошених у розшук або пропалих безвісти, вкрадених речей тощо). Про обставини злочину та прикмети підозрюваного він інформує чергову частину, зовнішню службу, інші підрозділи міліції, організує блокування можливих шляхів пересування зло­чинців, здійснює заходи з їх затримання.

Спеціаліст, працюючи під керівництвом слідчого та проявляю­чи особисту ініціативу, вживає заходів для фіксації обстановки міс­ця події, здійснює пошук, виявлення, закріплення та вилучення слі­дів злочину, за необхідності проводить індивідуалізацію останніх, виготовляє зліпки та інші копії слідів, упаковує вилучені об’єкти та відповідає за їх належне транспортування.

Спеціалісти - особи, що відповідають вимогам неупереджено­сті, володіють спеціальними знаннями або навичками, у відповід­ності з вимогами процесуального законодавства залучені до участі в слідчій дії для надання допомоги в збиранні, закріпленні та попе­редньому дослідженні доказів. Вони консультують слідчого з пи­тань, що його цікавлять, або надають йому допомогу в збиранні (виявленні, фіксації і вилученні слідів) і попередньому досліджен­ні доказів.

За вказівкою слідчого спеціаліст провадить орієнтовну, оглядо­ву, вузлову та детальну фотозйомку, складає схеми та креслення. Спеціалісту доцільно доручати роботу з виявлення, фіксації та ви­лучення мікрооб’єктів. Він несе особисту відповідальність за своє­часне застосування та результативне використання науково-техніч­них засобів.

Спеціаліст - це помічник і консультант слідчого. Всю свою роботу на місці події він виконує за вказівкою і під безпосереднім 169

Глава 3. Слідчі (розшукові) дії в кримінально-процесуальному доказуванні керівництвом слідчого: допомагає слідчому правильно зорієнтува­тися в обстановці місця події, пояснює механізм утворення слідів, призначення незнайомих слідчому предметів, їхній взаємозв’язок, звертає його увагу на ті або інші обставини, підказує правильну термінологію при складанні протоколу огляду.

При цьому думки і пояснення спеціалістів, що беруть участь в огляді, носять лише консультативний характер. Проте варто мати на увазі, що ці думки і пояснення спеціалістів можуть сприяти фор­муванню слідчих і пошукових версій, мати значення для вирішення питання про проведення наступних слідчих дій (затримання, обшу­ку, допиту, призначенні експертизи і т. ін.).

Робота зі слідами та іншими доказами на місці події (їхнє ви­явлення, фіксація і вилучення) становить певну складність. Тому кваліфікована допомога спеціалістів забезпечує високий рівень збирання і попереднього дослідження цих доказів.

А. А. Вайнштейн правильно, на нашу думку, визначає зразко­вий перелік завдань, для вирішення яких слідчий залучає спеці­алістів:

• у підготовці до провадження огляду, пов’язаного зі спеці­альними умовами;

• у з’ясуванні слідчим обстановки місця події;

• у встановленні причинного зв’язку між подією, що мала місце, і виявленими слідами;

• у виборі найбільш ефективних науково-технічних засобів і методів для виявлення слідів та інших доказів, а також у застосуванні цих засобів і методів, коли це потребує спе­ціальних пізнань і навичок;

• у вилученні слідів та інших доказів, коли є необхідність у спеціальних знаннях і методах;

• у визначенні придатності для ідентифікації виявлених слідів;

• у визначенні кола питань, що підлягають експертному до­слідженню, і формулюванні питань експертизи;

• у вилученні зразків і проб для наступного експертного до­слідження;

• у застосуванні технічних засобів при провадженні огляду (міношукача, трупопошукача т. ін.);

• в огляді, виявленні і вивченні документів, що мають відно­шення до розслідуваної події;

• у закріпленні, фіксації виявлених слідів, коли це потребує спеціальних прийомів і методів (наприклад, фіксація спале­них документів);

• у складанні протоколів огляду, схем, креслень, планів, ескізів;

• у виявленні при проведенні огляду обставин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Значною складністю для слідчих є робота з виявлення, закрі­плення і вилучення мікрооб’єктів. Вона потребує великих витрат часу, застосування складної і громіздкої техніки, знання власти­востей тих або інших мікрооб’єктів, особливостей їхнього збиран­ня. Нерідко на тих самих об’єктах-носіях можуть бути виявлені мікрооб’єкти найрізноманітніших видів і властивостей. Правиль­не виявлення і закріплення їх нерідко потребує різноманітних спе­ціальних знань.

У цьому зв’язку вважається цілком обгрунтованою рекоменда­ція про те, що необхідно по можливості робити вилучення самих об’єктів-носіїв, а подальший пошук мікрооб’єктів робити в лабо­раторних умовах, при наявності для цього достатнього часу, необ­хідних умов і технічних можливостей.

Аналіз практики підтверджує, що успішний пошук мікрослідів і інших речовинних доказів на місці події можливий лише при ці­леспрямованому пошуку їх на основі безперервного уявного моде­лювання слідчим механізму зробленого злочину.

Не можна ефективно проводити огляд, не зосередивши своє мислення на різноманітних варіантах механізму зробленого злочину. Проте моделююча діяльність слідчого не знайшла до­статнього втілення в інструкціях із методики огляду, органічно не вплетена в розроблювані криміналістикою методи огляду, не завжди ще розглядається як невід’ємна складова будь-якого огляду місця події. Уявне моделювання механізму події, що від­булася, розглядається переважно лише як одна з умов успішного огляду, а не як істотний елемент пізнавальної діяльності на міс­ці події того або іншого методу огляду. Не завжди враховується необхідність безупинного уявного моделювання протягом усієї слідчої дії.

Серед юристів, - відзначає А.Р. Ратінов, - «існує думка, що слідчий, щоб забезпечити об’єктивність огляду, повинен відмежу­ватися від усіх уявлень із приводу події, що відбулася, вивчити і за- 171

Глава 3. Слідчі (розшукові) дії в кримінально-процесуальному доказуванні фіксувати обстановку з вичерпною повнотою. Така вимога по суті дорівнює забороні мислити»^[165].

Тим часом, - як слушно зазначає Н. А. Якубович, - почуттєвий досвід і мислення - це одночасно існуючі сторони пізнання, і вони нероздільні в часі. Поза мисленням немає пізнання^[166]. Концепція єдності чуттєвого сприйняття і мислення переконливо викладена в роботах дослідника проблем теорії пізнання П. В. Копніна^[167].

На наш погляд, підвищенню результативності огляду буде спри­яти використання методу, що умовно можна назвати методом по­шуку на основі безупинного уявного моделювання - евристичним методом.

З урахуванням сказаного дослідження місця події, на нашу дум­ку, найбільш доцільно провадити за такою схемою (програмою).

Перед безпосереднім оглядом слідчий особисто і через опера­тивного працівника отримує максимум інформації від поінформова­них осіб про обставини події. Для цього він спільно з оперативним працівником і спеціалістом опитує очевидців вчиненого злочину, попередньо в статиці знайомиться з загальною обстановкою.

На основі отриманої інформації слідчий висуває версії про ме­ханізм події, що відбулася, напрямки пересування злочинців, а та­кож просторово-часову послідовність їх дій, визначає об’єкти, які, можливо, перебували в контакті зі злочинцем, та найбільш вірогід­ні місця утворення мікрооб’єктів та інших слідів, ділить місце події відповідно до уявлюваної дислокації слідів на окремі ділянки та ви­значає послідовність його дослідження. Поступово накопичуючи інформацію про подію, слідчий повинен постійно конкретизувати свої дії, уточнювати висунуті раніше версії та вносити корективи в послідовність огляду. Такий, метод ми називаємо евристичним (метод пошуку на основі безперервного уявного моделювання).

Інший підхід не забезпечує цілеспрямованого проведення огля­ду, призводить до того, що з місця події вилучається багато об’єк­тів, непричетних до справи. Вилучені об’єкти піддаються експерт­ним дослідженням (часто неодноразовим), а все це - невиправдані

витрати сил та коштів. З іншого боку, повз увагу слідчого минають суттєві, інколи непомітні деталі.

Поняття про стадії огляду було вперше дано Гансом Гросом, який умовно розділив огляд місця події па дві стадії: статичну і динамічну, запозичивши ці терміни з фізики^[168]. Впродовж пер­шої - об’єкти оглядаються без зміни їхнього положення; у дру­гій - піддаються всебічному огляду, їх можна (у необхідних випадках) зрушити, взяти в руки і т. ін. Варто зауважити, що подібний розподіл огляду на дві стадії не повністю відбиває його зміст, а терміни «статичний» і «динамічний» не зовсім вда­лі. Найдоцільнішим при цьому уявляється умовний поділ огля­ду місця події на три стадії, котрі змінюють одна одну у такій послідовності: загальний огляд, детальний огляд і завершальна стадія огляду.

Суттєвий недолік провадження огляду місця події полягає в тому, що слідчі не завжди забезпечують процесуальну індиві­дуалізацію вилучених об’єктів. Безперечно, якщо слідчий, суд, прокурор свої висновки аргументують, доказують за допомогою відомостей, отриманих з конкретних речових джерел, то має бути абсолютно точно визначено, що саме цей, а не будь-який інший предмет був знайдений та вилучений під час виконання конкрет­них слідчих дій.

Процесуальна індивідуалізація предметів, що мають доступ­ні безпосередньому сприйняттю, яскраво виражені індивідуально визначені ознаки (сукупність ознак), здійснюється шляхом фікса­ції останніх у протоколі огляду місця події, фотографуванні тощо. Що ж до предметів, які не мають таких ознак, виникає необхід­ність додаткової індивідуалізації. Предмети, які не мають просто­рово фіксованої форми, повинні бути, крім того, належним чином упаковані. Процесуальну індивідуалізацію матеріальних об’єктів, які не мають виражених «особливих прикмет», можна здійснювати шляхом кріплення до них самостійно виготовлених жетонів (бирок, ярликів). Ідентифікаційний жетон може кріпитися до упаковки ви­лучених рідких, в’язких, сипучих об’єктів. Під час фотографування слідів їх треба фіксувати разом з ідентифікаційним (індивідуалізу­ючим) жетоном.

Цікаві можливості відкриває і цифрова (електронна) фотогра­фія^[169]. Вона дає змогу не тільки швидко виготовити відображення за­фіксованих фактів, оглянути їх і затвердити понятими, а й швидко передати зафіксовану інформацію будь-якому адресату, використо­вуючи можливості комп’ютерних мереж зв’язку, наприклад, для пе­ревірки за існуючими базами даних.

Протокол огляду складається з додержанням вимог ст. 104 КПК України. Даний процесуальний документ має важливе значення для встановлення істини в справі. Він повинен бути складений так, щоб повно і всебічно зафіксувати все, що відноситься до справи, щоб кож­ний, хто ознайомлюється з ним, мав би змогу уявити собі обстановку і суттєві обставини досліджуваної події. З прийняттям нового КПК України в 2012 році з’являються перші рекомендації щодо структури і змісту протоколу огляду, які слід враховувати в слідчій практиці^[170].

Огляд предметів і документів, вилучених у процесі огляду міс­ця події, слідчий може провадити як безпосередньо на місці події, так і поза ним, за місцем провадження у справі. Таким же чином можуть оглядатися предмети і документи, вилучені під час виїмки, обшуку та інших слідчих дій.

Огляд предметів, документів, місцевості й приміщень прова­диться за тими правилами, що й огляд місця події, і керуючись від­повідними рекомендаціями.

Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю судово-ме­дичного експерта і в присутності двох понятих. Коли неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближ­чий лікар. Участь спеціаліста в галузі медицини у цій слідчій дії фактично є обов’язковою. Окрім фахівця в сфері медицини, мо­жуть залучатися також інші спеціалісти. Найчастіше такими є кри­міналісти. Взаємини слідчого і спеціаліста будуються відповідно до принципу процесуальної самостійності слідчого.

Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця по­дії, житла чи іншого володіння особи.

Під час огляду трупа важливо, максимально використовуючи спеціальні знання у сфері судової медицини, виявити фактичні дані, що можуть мати значення для справи і правильно їх зафіксу­вати. З’ясовуються і фіксуються розташування і поза трупа, харак­тер слідів на його одязі, наявність і характер пошкоджень, слідів і особливих ознак на тілі. Окремі речові докази (сліди біологічного походження, знаряддя злочину, видалені з тіла кулі тощо) вилуча­ються, упаковуються і закріплюються посвідчувальними підписа­ми понятих і спеціаліста.

Хід і результати огляду трупа відображаються в окремому про­токолі, в якому зазначають підстави для проведення цих дій, опи­сують все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це від­бувалося, і в тому саме вигляді, в якому спостерігалося під час проведення дії.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причи­ни смерті.

Видача трупа відбувається лише з письмового дозволу проку­рора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та вста­новлення причини смерті.

Огляд трупа, пов ’язаний з ексгумацією.

Ексгумація трупа - процесуальна дія, яка полягає у вилученні трупа за постановою прокурора в присутності спеціаліста і поня­тих з місця його поховання. Ця слідча дія пов’язана з багатьма мо­ральними, етичними і правовими проблемами. З огляду на це вона проводиться тільки за постановою прокурора. Бажано також одер­жати згоду на це близьких родичів похованого.

Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох неза- цікавлених осіб (понятих) для огляду трупа, в тому числі пов’язано­го з ексгумацією. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Труп вилучається з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, потім оглядається, про що складається протокол, який підписують усі зазначені осо­би. Впізнання може мати місце як під час огляду трупа, так і у ході проведення окремої слідчої дії.

Під час ексгумації можуть бути вилучені зразки тканини і орга­нів або частини трупа, необхідні для проведення експертних дослі­джень, речі, які мають значення для встановлення обставин кримі­нального правопорушення.

Протокол огляду повинен бути складений так, щоб повно і все­бічно зафіксувати все, що стосується справи, щоб кожний, хто зна­йомиться з ним, мав би змогу уявити собі обстановку і суттєві об­ставини досліджуваної події.

Вилучені у процесі огляду речові докази оглядаються, фото­графуються, індивідуалізуються та приєднуються до справи чи передаються на зберігання згідно з «Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної пе­реробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104.