Стаття 359. Звільнення від митного огляду
1. Митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр- міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України та членів їхніх сімей, які прямують разом з ними.
2. Митному огляду не підлягають засоби залізничного та повітряного транспорту, які перевозять офіційні державні делегації. Підставою для звільнення транспортного засобу від митного огляду є подання митному органу офіційного повідомлення Міністерства закордонних справ України.
Коментована стаття визначає випадки звільнення від митного огляду, утім, лише ручної поклажі й супроводжуваного багажу окремих посадових осіб держави незалежно від мети перетину ними митного кордону, а також засобів залізничного і повітряного транспорту, які перевозять через митний кордон офіційні державні делегації.
1. З огляду на визнання митного огляду формою митного контролю (ст. 336), митний огляд у загальному вигляді за п. 24 ст. 4 Кодексу являє собою сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень із метою забезпечення додержання норм Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів із питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку, й провадиться згідно із п. 2 ч. 1 ст. 336 Кодексу шляхом огляду й переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення; огляду й переогляду ручної поклажі та багажу; особистого огляду громадян.
У ч. 1 коментованої статті перераховано посадових осіб держави, які репрезентують усі три гілки влади й прямо чи опосередковано наділені повноваженнями щодо вирішення питань із митної справи.
Так, Президент України (ст.
106 Конституції України) утворює, реорганізовує і ліквідовує за поданням Прем’єр-міністра України міністерства й інші центральні органи виконавчої влади (одним із яких є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи); призначає за поданням Прем'єр-міністра України Голову ДМСУ. Кабінет Міністрів України, до складу якого входять, зокрема, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи (п. 8 ст. 116 Конституції України, п. 8 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”). Генеральний прокурор України координує разом із підпорядкованими йому прокурорами діяльність із питань протидії злочинності й корупції органів митної служби (ct. 10 Закону України “Про прокуратуру”); предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є за п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України “Про прокуратуру” додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Судді відповідно до законодавства розглядають справи про порушення митних правил і справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів або їхніх посадових осіб тощо. Міністр закордонних справ здійснює безпосереднє керівництво органами дипломатичної служби (Закон України “Про дипломатичну службу”); відряджає дипломатичного радника центрального органу виконавчої влади для виконання дипломатичних функцій (ст. 1 “Положення про дипломатичного радника центрального органу виконавчої влади”, затвердженого Указом Президента України від 31.12.2005 № 1901/2005).Кодекс у ч. 9 ст. 340 передбачає звільнення від митного огляду, а саме - від особистого огляду, тих самих посадових осіб і членів їхніх сімей, тобто їхні ручну поклажу і супроводжуваний багаж звільнено від митного огляду коментованою статтею.
У коментованій і наведеній вище статті згадуються члени сім'ї посадових осіб, які також звільняються від митного огляду, якщо прямують разом із представниками державної влади.
Якщо ж визначені особи перетинають митний кордон України самостійно, митний контроль здійснюється на загальних засадах.В українському законодавстві досить розпливчасто визначено термін “члени сім'ї” - навіть у Сімейному кодексі України, який безпосередньо регулює відносини, що між ними виникають. Професор І. В. Жилінкова зазначає, що члени сім'ї - це особи, котрі мають певні права й обов'язки, які ґрунтуються на їх сімейному стані; у різних галузях права і законодавства застосовуються свої визначення членів сім'ї, залежно від особливостей відносин, у яких такі особи беруть участь, і комплексу прав та обов'язків, яких вони набувають. Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України членами сім'ї є: особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень п. 6 ст. 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, частин 4 і 5 ст. 22 Закону України “Про міліцію” та ч. 6 ст. 22 Закону України “Про пожежну безпеку” (справа про офіційне тлумачення терміна “член сім'ї”) та “Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї”, як “членів сім'ї” визначено осіб, що перебувають у шлюбі, проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їх дітей; осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання.
Положення про звільнення від митного огляду міститься не лише у цій статті Кодексу і, зокрема, стосується особистого багажу глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом із ними (ст.
389 МКУ); призначених для особистого користування товарів, що ввозяться в Україну й вивозяться з України іноземними дипломатичними і консульськими кур'єрами (ст. 388), тощо. Ці та інші митні привілеї й імунітети визначаються відповідно до Віденської конвенції від 18 квітня 1961 р. про дипломатичні зносини та Віденської конвенції від 24 квітня 1963 р. про консульські зносини.2. Частина 2 коментованої статті регламентує положення, згідно з яким митному огляду не підлягають засоби залізничного й повітряного транспорту, які перевозять офіційні державні делегації. Це означає, що до таких транспортних засобів не будуть застосовані загальні правила щодо митного огляду залізничних і повітряних транспортних засобів, визначених у Типових технологічних схемах здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон і здійснення митного контролю повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затверджених ПКМУ “Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними” від 21.05.12 № 451.
Потребує свого тлумачення термін “офіційні державні делегації”. Згідно із нормами Указу Президента України “Про Державний Протокол та Церемоніал України” від 22.08.2002 № 746/2002 візити в Україну за своїм значенням, статусом особи, яка очолює іноземну делегацію (глава іноземної держави, глава парламенту, глава уряду, міністр закордонних справ, інша висока посадова особа, представник іноземної держави), та особливостями їх здійснення поділяються на державні, офіційні, робочі візити, візити проїздом, неофіційні візити, візити у статусі особистого гостя (п. 5). Таким чином, до складу офіційної державної делегації завжди входять особи, що уповноважені на виконання представницьких функцій від імені своєї держави, й прибувають в Україну не приватним порядком, їхній візит має офіційний характер, що обумовлює відповідний Державний Протокол та Церемоніал України як сукупність вимог щодо забезпечення єдиного порядку проведення офіційних заходів з участю Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, Міністра закордонних справ України, інших вищих посадових осіб України з урахуванням загальноприйнятих міжнародних норм, правил і традицій, а також національних традицій України.
Планом протокольного й організаційного забезпечення візиту з урахуванням категорії візиту і складу його учасників передбачається додержання порядку проходження прикордонного контролю та митних формальностей (п. 164).Підставою для звільнення залізничного або повітряного транспортного засобу від митного огляду є подання митному органу офіційного повідомлення Міністерства закордонних справ України, яким митний орган інформується щодо списку осіб, внесених до складу офіційних делегацій, наявності на борту повітряного судна/потягу зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, що належать особам, які здійснюють охорону вищих посадових осіб України, інших держав та офіційних делегацій тощо. Рішення про пропуск або відмову у пропуску через митний кордон зброї, боєприпасів і спеціальних охоронних засобів приймає начальник митного органу за погодженням із представником Управління державної охорони України.
Звільненням від митного огляду залізничного або авіаційного транспортного засобу, яким прямує офіційна державна делегація, не вичерпується специфіка митного регулювання. Зокрема, ст. 389 МКУ “Особливості пропуску та оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України представниками та членами делегацій іноземних держав” представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, на основі взаємності членам делегацій іноземних держав і членам сімей цих осіб, які їх супроводжують, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав (ч. 1 ст. 389 МКУ).