Стаття 358. Звільнення від окремих форм митного контролю

1. Звільнення від окремих форм митного контролю встановлюється цим Кодексом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Незастосування окремих форм митного контролю не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів, транспортних засобів ко­мерційного призначення через митний кордон України.

Коментована стаття регламентує порядок звільнення від окремих форм митного контролю як однієї з особливих її процедур.

1. Відповідно до ч. 1 коментованої статті законодавець визначає, що у деяких випадках, передбачених МКУ, іншими законами України та міжна­родними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Ра­дою України, можливе звільнення від окремих форм митного контролю, але не від митного контролю в цілому. Так, для встановлення того факту, що на товари або транспортні засоби поширюється пільговий правовий режим, посадова особа митного органу зобов'язана застосувати таку фор­му митного контролю, як перевірка документів і відомостей про товари чи транспортні засоби.

Чинним Кодексом митна пільга у вигляді звільнення від окремих форм митного контролю передбачена для спеціальних індивідуальних і колек­тивних суб'єктів митного права: у частині звільнення від особистого огля­ду (ч. 9 ст. 340 МКУ) й митного огляду ручної поклажі та супроводжуваного багажу (ст. 359 МКУ) для Президента України, Голови Верховної Ради, на­родних депутатів, Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, Голо­ви та суддів Верховного Суду, Голови та суддів Конституційного Суду, Міні­стра закордонних справ, Генерального прокурора та членів їхніх сімей, які прямують разом із ними; у частині звільнення від митного огляду особис­того багажу (ч. 2 ст. 383 МКУ) для глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, а також членів їхніх сімей, які проживають разом із ними; щодо товарів, при­значених для офіційного (службового) користування (ч.

Згідно з положенням ст. 92 Конституції України тільки законами Украї­ни визначаються засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльнос­ті, митної справи. Визначення випадків і перелік осіб, які звільняються від митного контролю, встановлює лише Верховна Рада України шляхом при­йняття законів і надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів. Наприклад, Консульська Конвенція між Україною та Республікою Болгарія, ратифікована Законом України від 01.12.1998 № 286, передбачає випадки звільнення від мита і митного контролю: у ст. 44 зафіксоване правило, що особистий багаж консульської посадової особи звільняється від митного контролю. Він може контролюватися компетентними органами держави перебування у випадку, якщо існують серйозні мотиви вважати, що багаж містить предмети, ввезення і вивезення яких заборонене законами і пра­вилами держави перебування або карантинними правилами. У цьому разі контроль проводиться у присутності консульської посадової особи або її уповноваженого представника. Члени сім'ї працівників консульської уста­нови користуються привілеями й імунітетами у тому ж обсязі, що й відпо­відний працівник консульської установи. Аналогічні положення закріплені в ст. 41 Консульської Конвенції між Україною і Литовською Республікою, ратифікованої Законом України від 01.11.1996 № 463/96-ВР.

Загалом правила митного контролю і митного оформлення предме­тів дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій, а також їх персоналу і членів сімей персоналу, які користуються на території України митними пільгами, закріплено ст. 391- 396 МКУ. Ними регламентовано правила митного контролю й митного оформлення предметів дипломатичних представництв, консульських уста­нов, представництв міжнародних організацій, а також їх персоналу і членів сімей персоналу, які користуються на території України митними пільгами.

Найвищий законодавчий орган держави, згідно із ч. 1 коментованої статті, використовує право надавати згоду на обов'язковість міжнародних договорів, що містять відповідні пільгові правила митного контролю. Від­повідно до ст. 8 Закону України “Про міжнародні договори” (далі - Закон) така згода України на обов'язковість для неї міжнародного договору може надаватися шляхом підписання, ратифікації, затвердження, прийняття до­говору, приєднання до договору, а також іншим шляхом, про який можуть домовитися сторони. Власне Верховна Рада України надає згоду шляхом ратифікації (ст. 9 Закону) або приєднання чи прийняття (ст. 13 Закону).

У будь-якому разі звільнення від окремих форм митного контролю за­вжди мусить мати під собою правову основу. Переміщення або дії, спрямо­вані на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, із незаконним звільненням від митного контролю внаслідок використання службового становища посадовими особами митного органу відповідно до ст. 482 Кодексу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, транспортних засобів - безпосередніх предметів пору­шення митних правил із конфіскацією цих товарів, транспортних засобів і транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

2. Частина 2 коментованої статті містить норму, відповідно до якої не- застосування окремих форм митного контролю зовсім не означає звіль­нення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів, тран­спортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, тобто від неухильного виконання приписів митних правил. У противному разі, а саме у випадку порушення митних правил особою, щодо товарів, транспортних засобів чи багажу якої застосовувались особливі процедури митного контролю, є усі підстави для притягнення винних до адміністра­тивної відповідальності згідно з чинним законодавством.

Слід звернути увагу, що ч. 2 Кодексу застосовується щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення й не поширюється, та­ким чином, на транспортні засоби особистого користування.