Стаття 338. Огляд та переогляд товарів, транспортних засобів

1. Огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених митному органу (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можли­во короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

2. За результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, тран­спортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без роз­криття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з роз­криттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

3. За письмовим рішенням керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може та­кож проводитися, якщо:

1) митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановле­ного статтею 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів з питань державної митної справи;

2) товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий;

3) декларантом не виконуються обов'язки, встановлені статтею 266 цього Кодексу.

4. Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводить­ся у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можли­вого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем. Витрати, пов'язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

5. Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (пере­огляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних за­собів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з при­ховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіцій­ної інформації від правоохоронних органів.

6. Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутнос­ті - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими.

7. Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комер­ційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забез­печує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

8. За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогля­ду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб митного органу, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка пере­міщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через мит­ний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

9. Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки по­садової особи митного органу, яка проводила огляд (переогляд).

10. Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

11. Форма акта огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної покла­жі та багажу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

1. Частина 1 коментованої статті визначає, що огляд товарів, транспорт­них засобів комерційного призначення проводиться в якнайкоротший строк після прийняття рішення про його проведення. З цього випливає, що огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначен­ня не є обов'язковою процедурою, а проводиться у разі необхідності вста­новлення законності їх переміщення через митний кордон України і лише після прийняття рішення про його проведення. Це положення корелюєть- ся із положеннями ст. 320 цього Кодексу “Вибірковість митного контролю”, яка визначає, що під час проведення митного контролю митні органи са­мостійно визначають форму й обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи і міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контр­оль за дотриманням яких покладено на митні органи. При цьому Державна митна служба України може визначати перелік товарів (насамперед, висо- коліквідних), при переміщенні яких через митний кордон України прове­дення огляду є обов'язковим.

Ця стаття визначає загальний підхід до проведення огляду й переогляду як форми митного контролю у торговому обороті, тобто при переміщенні товарів і транспортних засобів комерційного призначення - п. 2 ст. 336 Ко­дексу. Відповідно до Стандартного правила 6.2. Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур 1973 р., ч. 3 ст. 318 цього Кодексу мит­ний контроль обмежується мінімумом митних формальностей, необхідних для забезпечення дотримання митного законодавства.

Водночас достатність застосування окремих форм митного контролю може бути передбачена міжнародними договорами за участю України, окремими законодавчими й нормативно-правовими актами, а також нака­зами і розпорядженнями центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Рішення про доцільність застосування таких форм митного контролю, як митний огляд та переогляд товарів і транспортних засобів комерційного призначення, приймається, як правило, у ході перевірки до­кументів або їх зовнішнього огляду.

2. У ч. 2 коментованої статті підставою для проведення огляду товарів визначено результати застосування системи управління ризиками. Відпо­відно до Стандартних правил 6.3-6.5 Конвенції про спрощення та гармо­нізацію митних процедур 1973 р. при застосуванні митного контролю ви­користовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб і товарів, зокрема транспортних засобів, що підлягають перевірці, й ступеня такої перевірки. Для підтримки системи управління ризиками митна служба приймає стратегію, яка базу­ється на системі засобів оцінки ймовірності недотримання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до п. 1.7-1.9 нака­зу Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ри­зиками в митній службі України” № 597 від 24.05.2012 управління ризиками в митних органах здійснюється на стратегічному, тактичному й оператив­ному рівнях. На стратегічному рівні управління ризиками Держмитслужба України за результатами аналізу, виявлення й оцінки ризиків визначає прі­оритетні напрями реалізації заходів з управління ризиками і затверджує Реєстр ризиків. На тактичному рівні управління ризиками митні органи за результатами аналізу, виявлення й оцінки ризиків і відповідно до Реєстру ризиків розробляють заходи з управління ризиками.

Примітка: до інструментів з управління ризиками належать такі: а) ін­дикатори ризику, б) профілі ризику, в) орієнтування, г) випадковий відбір, ґ) методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення й оцінки ризиків за певними напрямами контролю під час митного контролю та оформлення.

Відповідно до п. 5.1. вищезазначеного наказу право на розроблення цих рекомендацій надається структурним підрозділам Держмитслужби Украї­ни і спеціалізованим митним органам, які координують роботу митних ор­ганів за певними напрямами контролю. Методичні рекомендації можуть розроблятися, зокрема, за напрямами: контролю правильності класифіка­ції товарів згідно з УКТ ЗЕД; контролю правильності визначення країни походження товарів; контролю правильності визначення митної вартості товарів; контролю дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання, заборон та/або обмежень щодо пере­міщення через митний кордон України; контролю дотримання законодав­ства з питань захисту прав інтелектуальної власності.

Згідно з ч. 2 коментованої статті як практичний захід з управління ри­зиками передбачається можливість проведення митними органами трьох видів огляду товарів і транспортних засобів комерційного призначення - ідентифікаційного, часткового та повного. Ідентифікаційний огляд полягає у перевірці зовнішнього вигляду транспортних засобів комерційного при­значення, товарів, що у них знаходяться, без розкриття пакувальних місць і обстеження транспортного засобу. Стосовно двох інших видів огляду встановлено орієнтовні показники щодо частки відібраних для контролю товарів і транспортних засобів комерційного призначення, пред'явлених митному органу.

3. У ч. 3 як підставу для огляду товарів і транспортних засобів визначено рішення керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, що має бути обов'язково письмово оформлене актом управління відповід­ної посадової особи митного органу. Приймаючи таке рішення, керівник митного органу або особа, що виконує його обов'язки, має посилатись на

наявність однієї з трьох визначених у цій статті обставин. До них нале­жать такі: 1) неподання митної декларації декларантом протягом строку, встановленого ст. 263 цього Кодексу, за наявності достатніх підстав вва­жати, що пред'явлені товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та інших законів із питань державної митної справи; 2) виявлення (знахідка) товарів під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах комер­ційного призначення, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий; 3) невиконання декларантом обов'язків, покладених на нього згідно зі ст. 266 цього Кодексу.

4. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що перемі­щуються через митний кордон України, мають бути ідентифіковані мит­ним органом відправлення і митним органом призначення. Ідентифікація проводиться для унеможливлення випадків вилучення товарів без дозволу митних органів. Відповідно до ч. 5 ст. 326 цього Кодексу засоби ідентифіка­ції можуть змінюватися або знищуватися тільки митними органами Укра­їни або з їх дозволу, за винятком випадків, коли існує реальна загроза зни­щення, втрати або псування товарів і транспортних засобів. Таким чином, втрата митного забезпечення чи його пошкодження, а також будь-які інші ознаки несанкціонованого доступу до товарів безпосередньо засвідчують факт порушення законодавства України з питань державної митної справи і є правомірною підставою для проведення переогляду. Витрати, пов'язані з проведенням переогляду за наявності вищезазначених ознак несанкціо­нованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем, по­кладаються на власника товарів, транспортних засобів комерційного при­значення або уповноважену ним особу.

5. У ч. 5 встановлено, що огляд (переогляд) товарів може проводитися також за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих това­рів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, зокре­ма в разі отримання відповідної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік цих підстав затверджений ПКМУ “Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення мит­ними органами України” від 23.05.2012 № 467:

1. Відсутність або непідтвердження відомостей про здійснення в повно­му обсязі митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів ко­мерційного призначення. Виявлення цієї підстави є можливим у процесі перевірки посадовими особами митних органів документів і відомостей, які відповідно до ч. 2 ст. 355 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів і транспортних засобів комерційного призна­чення через митний кордон України, незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів. Зокрема, відсутність документів, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів безпо­середньо засвідчуватиме той факт, що здійснення митних формальностей стосовно зазначених товарів реалізовано не в повному обсязі.

2. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призна­чення через митний кордон України та/або межі зони митного контролю поза робочим часом, установленим для митного органу. Питання щодо прийняття рішення про проведення огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення поза робочим часом, встановленим для мит­ного органу, врегульовано наказом Мінфіну України “Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей митними органами поза місцем розташування митних органів або поза робочим ча­сом, установленим для них” від 28.05.2012 № 610. Згідно з пунктом 1.2 цьо­го наказу робочий час, установлений для митного органу, - це тривалість робочого дня і режим роботи, встановлені відповідно до законодавства України про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку й гра­фіками змінності для митного органу; робота поза робочим часом, уста­новленим для митного органу, - це робота посадових осіб митного органу, що здійснюється в надурочний час (понад тривалість робочого дня, уста­новленого для митного органу), нічний час, вихідні, святкові та неробочі дні.

Рішення про здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів поза робочим часом, установленим для митного органу (у надуроч­ний, нічний час, вихідні, святкові й неробочі дні), приймається керівником митного органу на підставі письмової заяви (довільної форми) юридичної (фізичної) особи, що переміщує товари і транспортні засоби, шляхом ви­дання відповідного наказу митного органу.

3. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призна­чення в межах контрольованого прикордонного району, прикордонної смуги поза місцем розташування митного органу або поза зонами митного контролю. Терміни, що використовуються, слід розуміти так:

- контрольований прикордонний район - це ділянка місцевості, яка визначена у межах території району і міста, прилеглої до державного кордону або до узбережжя моря, що охороняється Державною при­кордонною службою, а також у межах територіального моря, вну­трішніх вод, частини вод прикордонних річок, озер та інших водойм і розташованих у цих водах островів;

- прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється без­посередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділян­ках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикор­донних інженерних споруджень;

- місце розташування митного органу - адреси, зазначені у положенні про митницю та положенні про митний пост, що затверджені у по­рядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1.6. вищезазначеного наказу рішення про вико­нання митних формальностей поза місцем розташування митного органу у робочий час приймається посадовою особою цього митного органу, упо­вноваженою на це наказом керівника митниці, на підставі письмової заяви декларанта або уповноваженої ним особи шляхом проставляння на заяві резолюції.

4. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призна­чення маршрутом або у спосіб, що є нехарактерним для переміщення тако­го виду товару, транспортного засобу.

5. Переміщення товарів за маршрутом або у спосіб, що є типовим для переміщення предметів контрабанди або товарів, які є безпосередніми предметами порушення митних правил. Спосіб вчинення контрабанди - це детермінована система дій злочинця щодо підготовки, виконання і при­ховування незаконного переміщення контрабанди через митний кордон. Найтиповішими способами вчинення контрабанди є: а) переміщення поза митним контролем; б) переміщення шляхом приховування від митного контролю. Переміщення поза митним контролем передбачає ввезення або вивезення товарів і інших предметів через митний кордон України поза визначеними митними органами України місцями (митниці, митні пости) або поза встановленим часом для проведення митного контролю. Перемі­щення товарів поза митним контролем найчастіше здійснюється шляхом об'їзду митних постів легковими й вантажними автомобілями з викорис­танням нетрадиційних магістралей транспортного руху (польових, степо­вих, міжселищних), об'їзних доріг. Значно рідше на практиці зустрічається переміщення контрабанди шляхом обходу місць митного контролю пішо­ходами.

6. Переміщення громадянами товарів в обсязі, що не є обґрунтованим у разі переміщення особистих речей. При застосуванні цієї обставини як підстави для проведення огляду (переогляду) товарів митні органи мають керуватися ст. 370 цього Кодексу, що встановлює перелік товарів, які мо­жуть бути віднесені до особистих речей громадян, а також допустимі об­сяги в разі їх переміщення через митний кордон України.

7. Наявність ознак облаштування товарів, транспортних засобів комер­ційного призначення спеціально виготовленими сховищами (тайниками) або використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення товарів.

8. Наявність ознак надання одним товарам вигляду інших. Встановлен­ня таких ознак є підставою для припущення митними органами про намір вчинення їх власником або уповноваженою ним особою незаконного пере­міщення через митний кодон України.

9. Припущення за результатами використання технічних засобів митно­го контролю про те, що переміщувані через митний кордон України товари заборонені або обмежені до такого переміщення згідно із законодавством.

10. Виявлення в результаті використання технічних засобів митного контролю місць у товарах, транспортних засобах комерційного призначен­ня, які можуть використовуватися для приховування товарів від митного контролю.

11. Невідповідність даних, отриманих під час використання технічних засобів митного контролю, даним, що містяться у товаросупровідних та інших документах (відомостях), які подаються для митного контролю.

Пункти 7-11 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення мит­ними органами України” від 23.05.2012 № 467 як підстави для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призна­чення визначають один із видів порушення митних правил - переміщення товарів шляхом приховування від митного контролю (ст. 483 цього Кодек­су). Переміщення товарів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема: 1) із вико­ристанням сховищ, тайників або інших засобів і способів “фізичного при­ховування”, що утруднюють їх виявлення; 2) шляхом надання одним пред­метам вигляду інших; 3) шляхом подання до митного органу України під­роблених документів або таких, які одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів. Термі­ни, що містяться у диспозиції цієї статті, слід розуміти таким чином:

- тайники - спеціально виготовлені, обладнані або пристосовані схо­вища, а також конструктивні порожнини, ємності транспортних за­собів, багажу тощо;

- використання інших засобів, що утруднюють виявлення предметів (“фізичне” приховування) - приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головних уборах, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини;

- надання одним предметам вигляду інших - це зміна їх зовнішніх ознак (форми і стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо). Наприклад, зброя, спеціально пристосована для стрільби, може бути закамуф­льована під різноманітні предмети побуту - авторучку, запальничку, пачку сигарет. У таких випадках камуфляж є конструктивним оформ­ленням такого виду зброї, при якому істотно змінюються її зовніш­ні характерні ознаки, що дають змогу віднести зброю до побутових предметів.

12. Подання митному органу як підстави для переміщення товарів під­роблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або виявлення у поданих документах недостовірних даних. Необхідно врахо­вувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержа­ти дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодав­чими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Терміни, що містяться у диспозиції цієї статті, треба розуміти так:

- підроблені документи, як фальшиві, так і справжні, - такі, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації, яка ними посвідчується, а також документи з під­робленими відбитками печаток, штампів, підписами тощо;

- незаконно одержані документи - документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого по­рядку, тобто документи, видані на підставі поданих свідомо неправ­дивих даних, або на підставі підроблених документів.

- Документи, що містять неправдиві дані - документи, в яких відо­мості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держа­ви, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо, не відповіда­ють дійсності.

13. Переміщення товарів, транспортних засобів комерційного при­значення з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок ви­користання службового становища посадовими особами митного органу. Відповідно до ст. 358 цього Кодексу звільнення від окремих форм митного контролю має бути передбачене чинним законодавством України з питань державної митної справи, а тому право особи, що хоче здійснити перемі­щення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, на звіль­нення від митного контролю обов'язково має бути документально підтвер­джене. Виявлення такої підстави є можливим у разі неподання власником товарів або уповноваженою ним особою на вимогу митного органу доку­ментів, що підтверджують права на митні пільги.

14. Одержання в установленому порядку від правоохоронних органів інформації про переміщення товарів, транспортних засобів комерційно- го призначення з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи. Відповідно до ч. 4 ст. 558 цього Кодексу правоохорон­ні органи зобов'язані письмово повідомляти митні органи про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів із порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої опера­тивної інформації від правоохоронних органів митний контроль і митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника митного органу, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, що виконує його обов'язки, в обсягах і формах, передбачених Кодексом. Відповідно до п. 7.7 наказу Мінфіну України “Про затвердження Положення про склади тимчасового зберігання” від 28.05.2012 № 613 (далі - СТЗ), до підстав для проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерцій­ного призначення віднесено також виявлення утримувачем СТЗ під час прийняття товарів на тимчасове зберігання невідповідності відомостей, вказаних у товаросупровідних документах на товари, самим товарам; по­шкодження товарів; пошкодження упаковки товарів та/або пошкодження маркування цих товарів. У разі виявлення однієї з цих обставин утриму­вач СТЗ негайно інформує про це митний орган, посадова особа якого прийняла рішення про розміщення товарів на СТЗ. За наявності підстав, передбачених ст. 338 цього Кодексу та ПКМУ “Про затвердження вичерп­ного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (пере­огляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України” від 23.05.2012 № 467, за письмовим рішенням керівни­ка митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, здійснюється огляд товарів, за результатами якого складається Акт огляду (переогля­ду). При прийнятті рішення про проведення огляду (переогляду) необхід­но враховувати положення ст. 358 цього Кодексу, яка визначає можливість звільнення від окремих форм митного контролю. Зокрема, відповідно до ст. 359, не підлягають митному огляду: ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради, народних депутатів, Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, Голови та суддів Верхо­вного Суду, Голови та суддів Конституційного Суду, Міністра закордонних справ, Генерального прокурора та членів їхніх сімей, які прямують разом із ними; засоби залізничного та повітряного транспорту, які перевозять офі­ційні державні делегації.

5. Відповідно до ч. 5 коментованої статті огляд (переогляд) можуть про­водити будь-які посадові особи митних органів, якщо це входить до їх по­садових обов'язків і якщо вони виконують технологічні операції митного контролю й оформлення, які передбачають здійснення огляду. Огляд (пере­огляд), що здійснюється з ініціативи митного органу або правоохоронних органів, проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інфор­мації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо у підсумку не виявлено порушення законодавства України, витрати на проведення огля­ду (переогляду) відшкодовуються власникам товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. Виняток із цього правила матиме міс­це у разі проведення розвантажувальних, навантажувальних, переванта­жувальних та інших операцій, необхідних для здійснення митного контр­олю і митного оформлення товарів - він здійснюється підприємствами за­лізниці за свій рахунок, - ч. 2 ст. 218 цього Кодексу. Водночас, відповідно до ч. 3 п. 119 та п. 120 Статуту залізниць України (затверджений ПКМУ від 06.04.1998 № 457), у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з мит­ним оформленням, плата за простій рухомого складу стягується з ванта­жовідправника чи вантажоодержувача, залежно від напрямку переміщен­ня товару. Таким чином, залізниця виконує усі визначені митним органом вантажні операції, але згодом, за неможливості укладання мирової угоди щодо компенсації витрат, у судовому порядку стягує певні суми з резиден­тів - вантажовідправників, вантажоодержувачів чи експедиторів.

6. Відповідно до ч. 6 статті огляд, переогляд товарів і транспортних за­собів комерційного призначення здійснюються тільки в присутності осо­би, яка їх переміщує через митний кордон України чи зберігає під митним контролем. Такими особами є: при переміщенні через митний кордон то­варів і транспортних засобів - перевізник (п. 37 ст. 1 Кодексу) або інша уповноважена особа (п. 63 ст. 1 Кодексу); при зберіганні товарів під мит­ним контролем - особа, яка зберігає товари під митним контролем (надала відповідне зобов'язання митному органу).

7. Відповідно до ч. 7 коментованої статті повноваження щодо визначен­ня порядку проведення огляду й переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері фі­нансів.

8. У ч. 8 коментованої статті зазначається, що результати огляду (пере­огляду) фіксуються у документі встановленої форми - акті митного огля­ду, в якому зазначаються відомості про: 1) ініціатора проведення митно­го огляду (переогляду); 2) посадових осіб митного органу, які здійснювали огляд (переогляд) та осіб, які були присутні під час його проведення; 3) під­стави проведення огляду (переогляду); 4) обсяг здійснення огляду (перео­гляду): ідентифікаційний, частковий або повний; 5) підрозділ, що здійснює огляд (переогляд); 6) місце, час проведення огляду (переогляду); 7) отриму­вача товару, відправника товару, власника товару (для громадян); 8) засоби ідентифікації, при наявності яких оцінюється їх цілісність; 9) інформацію щодо виконаних завдань і виявлених невідповідностей.

У випадку, якщо в процесі здійснення митного огляду (переогляду) було відібрано проби й зразки, здійснено фотографування, - про це робиться відповідна відмітка в акті митного огляду.

9. Частиною 9 коментованої статті встановлюється обов'язок поса­дової особи митного органу, яка здійснювала огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, засвідчувати результати проведеного огляду в акті митного огляду відбитком особистої номерної печатки.

10. Відповідно до ч. 10 коментованої статті один примірник акта мит­ного огляду має бути переданий (надісланий) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

11. Згідно з ч. 11 форма акта огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну полі­тику у сфері фінансів. Форму акта митного огляду затверджено наказом Мінфіну України “Про затвердження форми акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу” від 30.05.2012 № 636.