§ 3. ОСВІДУВАННЯ

Освідування полягає в огляді і дослідженні слідчим тіла жи­вої людини з метою одержання, перевірки і дослідження доказів.

Чинне процесуальне законодавство не вживає терміна «судо­во-медичне освідування», яким раніше означалась самостійна слід­ча дія, яка застосовувалася для обстеження тіла живої людини са­мостійно судово-медичним експертом чи лікарем.

Правовою основою сучасного освідування є ст. 241 КПК Укра­їни. В ч. 1 даної статті визначено, що «слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особли­вих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медич­ну експертизу».

Об ’єкт освідування має юридичні гарантії його недоторканно­сті, а саме освідування пов’язане з моральними проблемами, що упираються в несприйняття суспільством можливості огляду тіла особи іншої статі. Освідування пов’язане з вторгненням у права і свободи людини, тому виділено в окрему слідчу дію, а щодо його провадження встановлена спеціальна процесуальна форма.

Підставою для проведення освідування є наявність достатніх даних вважати, що на тілі певної особи є особливі прикмети чи слі-

ди злочину, виявлення чи засвідчення наявності яких має значення для встановлення істини.

Особливими прикметами можуть бути шрами, родимі плями, татуювання, рубці, бородавки, відсутність певних частин тіла, слі­ди колишніх хвороб, наприклад віспи, тощо.

Слідами злочину на тілі можуть бути тілесні ушкодження, що залишилися після вчинення насильницького злочину, сліди пострі­лу, плями крові, сліди виділень людського організму (слини, спер­ми), спеціальні хімічні речовини, залишки наркотичних речовин.

Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта чи лікаря або іншого фахівця у сфері медицини, криміналіста, будь-якого ін­шого фахівця як спеціаліста.

Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред’являється постанова прокурора. Після цього особі пропону­ється добровільно пройти освідування, а в разі її відмови -освіду­вання проводиться примусово.

Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної осо­би, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведен­ня лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім під час освідування особи іншої статі, коли це пов’язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає ос­відуванню.

Під час освідування не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров’я. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може роз­глядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опе­чатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.

Специфіка освідування визначається особливостями того об’єк­та, на дослідження якого воно спрямоване (характером слідоно- сія, що досліджується, та слідів на ньому тощо).

Основний об’єкт освідування - тіло людини - має спеціальний соціально-правовий, фізичний та етичний статус; перебуває в по­стійній активній життєдіяльності, що обумовлює порівняно швид- 177

Глава 3. Слідчі (розшукові) дії в кримінально-процесуальному доказуванні ке змивання, згладжування слідів. Воно є предметом вивчення ок­ремої галузі науки - медицини, якою накопичено значний запас знань про нього, опрацьовано та апробовано великий арсенал мето­дів дослідження. Нарешті, основна маса слідів, знайдених на тілі, є об’єктами судово-медичної експертизи. Ці обставини визначають особливості процесуального порядку, невідкладність та неповтор­ність освідування; необхідність під час його проведення активного, цілеспрямованого використання допомоги фахівців у галузі меди­цини, спеціальних науково-технічних засобів (включаючи стаціо­нарне медичне обладнання) та методів.

Необхідно враховувати і те, що деякі види слідів неможливо взагалі відділити від тіла людини. Це диктує необхідність дослі­дження їх доступними методами в ході освідування. Спеціаліст у галузі судової медицини стає практично постійним учасником освідування, а його роль у проведенні такої слідчої дії - все більш суттєвою та різноманітною.

Освідування може включати в себе як дії, властиві саме освіду- ванню (виявлення та фіксація слідів злочину та особливих прикмет на тілі), інколи ними і обмежуючись, так і (за необхідності) дослід­ницькі операції. Під час його проведення можуть широко застосо­вуватися такі методи дослідження, як мікроскопія, рентгеноскопія, рентгенографія, люмінесцентний аналіз, фотографування в інфра­червоних променях, контактно-дифузійний метод тощо. Можли­вість їх застосування в рамках освідування не заборонена законом, а необхідність обумовлюється об’єктивними факторами, що ле­жать в площині особливостей самого об’єкта дослідження (загоєн­ням ран, змиттям, згладжуванням слідів, інколи невіддільністю їх від тіла людини тощо). Часто-густо такі дослідження можуть мати невідкладний характер. У цьому зв’язку освідування з участю су­дово-медичного експерта та інших фахівців, поєднуючи в собі різні пізнавально-пошукові, дослідницькі та засвідчувальні операції, є найбільш раціональною та ефективною формою дослідження тіла живої людини.

Обстеження одягу особи, яка освідується, на відміну від огля­ду, пов’язане із вторгненням у сферу особистих прав та інтересів громадян, а на відміну від обшуку - не завжди має примусовий ха­рактер розшуку прихованих слідів. Засвоїм змістом ці дії мають дослідницький характер і більш близькі до освідування. Вони по- 178

требують застосування в комплексі з дослідженням тіла. Це дозво­ляє говорити про доцільність та допустимість їх провадження у ме­жах освідування. Як і в ході інших слідчих дій, під час освідування не допускаються дії, що принижують честь і гідність особи, яку освідують, або шкідливі для її здоров’я.

Про результати освідування слідчий складає протокол, де зазна­чає час і місце освідування особи, що була піддана освідуванню, відомості про понятих і спеціаліста, хід і результати освідування, зауваження з приводу проведення цієї слідчої дії. Протокол під­писують слідчий, поняті, освідуваний та спеціаліст, якщо він брав участь у проведенні освідування.