ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ОСВІДУВАННЯ ОСОБИ

Освідування особи - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в обстеженні тіла підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на ньому слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет за умови, що для цього не треба прово­дити судово-медичну експертизу.

Процесуальний порядок проведення освідування особи ви­значається в ст. 241 КПК України та полягає в такому.

Освідування особи розпочинається з пред’явлення особі, яка освідується, постанови прокурора. Особі пропонується до­бровільно пройти освідування, а у разі її відмови допускається його проведення в примусовому порядку.

Освідування особи не має принижувати честь і гідність особи, створювати небезпеку для її життя і здоров’я. Зокрема, у разі освідування, пов’язаного з оголенням особи, проводити цю слідчу (розшукову) дію повинна особа тієї ж статі. Слідчий і прокурор не мають права бути присутніми під час освіду­вання, яке супроводжується оголенням особи іншої статі. Ви­нятком є проведення такого освідування лікарем і за згодою особи, яка освідується.

До освідування особи за необхідності залучаються спеціа­лісти, зокрема судово-медичний експерт або лікар. Також ука­зана слідча (розшукова) дія проводиться за обов’язкової уча­сті не менше двох понятих, крім випадків, коли перебіг її проведення фіксується шляхом безперервного відеозапису.

Про проведення освідування особи складається протокол, в якому фіксуються наявність / відсутність на тілі особи слідів кримінального правопорушення та особливих прикмет. Дода­тково перебіг і результати освідування особи можуть фіксува­тися за допомогою технічних засобів. У разі, якщо на зафіксо­ваних зображеннях відображається інформація, демонстрація якої з боку освідуваної особи може розцінюватися як образ­лива, такі зображення слід зберігати в опечатаному вигляді. Вони надаються для дослідження лише суду під час судового розгляду. Якщо освідування особи проводилося примусово, то такій особі надається копія відповідного протоколу.

102.