ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Звільнення особи від кримінальної відповідальності - це форма закінчення досудового розслідування, сутність якої полягає у відмові держави за наявності передбачених законом підстав від застосування до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, заходів кримінально-правового характеру.

Положення КК України безпосередньо визначають підстави, за яких передбачається можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності, а положення КПК України, відповідно, визначають процесуальний порядок їх застосування.

Підставами звільнення особи від кримінальної відповідальності є такі: 1) зміна обстановки (ст. 48 КК України; ст. 285289 КПК України); 2) дійове каяття особи (ст. 45 КК України; ст. 285-289 КПК України); 3) примирення винного з потерпілим (ст. 46 КК України; ст. 285-289 КПК України); 4) передача особи на поруки (ст. 47 КК України; ст. 285-289 КПК України); 5) закінчення строків давності (ст. 49 КК України; ст. 285-289 КПК України); 6) застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ч. 1 ст. 97 КК України; ст. 285-289, 497 КПК України).

До складу кожної з підстав входять матеріально-правові та процесуально-правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності. Так, матеріально-правові підстави безпосередньо характеризують вчинене кримінальне правопорушення (наприклад, особа вчинила кримінальний проступок вперше або нетяжкий злочин), а процесуально-правові характеризують поведінку особи або інші юридичні факти, що відбувалися після вчинення кримінального правопорушення (наприклад, особа примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду).

Крім цього законодавець, передбачає спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності в разі вчинення окремих кримінальних правопорушень, передбачених статтями Особливої частини КК України (ч.

5 ст. 110-2, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 4 ст. 212-1, ч. 2 ст. 255, ч. 6 ст. 358, ч. 2 ст. 258-3, ч. 4 ст. 258-5, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 265, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 5 ст. 321, ч. 4 ст. 321-1, ч. 5 ст. 354, ч. 4 ст. 401, ч. 5 ст. 477 КК України). Зазначені норми здебільшого мають заохочувальний характер.

Процесуальний порядок прийняття рішення щодо направлення клопотання до суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності визначається у приписах § 2 глави 24 КПК України. Перш за все особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності, роз’яснюється право на таке звільнення. Крім цього, підозрюваному чи обвинуваченому, які можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності, слід роз’яснити: а) суть підозри чи обвинувачення; б) підставу звільнення від кримінальної відповідальності; в) право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, то згідно з положеннями ч. 3 ст. 285 КПК України досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Також приписи ч. 3 ст. 286 КПК України зобов’язують прокурора перед направленням клопотання до суду ознайомити з ним потерпілого та з’ясувати його думку щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. Втім, законодавець не передбачає, як потерпілий може вплинути на перебіг розгляду клопотання в разі негативного ставлення до можливості звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного або обвинуваченого.

Попри те, що кримінальне провадження здійснює слідчий, складання клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності віднесено до повноважень прокурора.

У такому клопотанні зазначаються: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості підозрюваного; 3) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада прокурора; 4) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання підозри; 5) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та відомості про її відшкодування; 6) докази, які підтверджують факт вчинення особою кримінального правопорушення; 7) наявність обставин, які свідчать, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, та відповідна правова підстава; 8) відомості про ознайомлення з клопотанням потерпілого та його думка щодо можливості звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності; 9) дата та місце складення клопотання (ст. 287 КПК України). До клопотання прокурора додається письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності. Клопотання надсилається до місцевого суду за правилами територіальної підсудності (ст. 285 КПК України).

Рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності ухвалює суд під час підготовчого засідання. Розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого. За результатами його розгляду суд ухвалює одне з рішень: 1) про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності; 2) про відмову у задоволенні клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та повернення клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку (ст. 288 КПК України).

113.

<< | >>

↑

Источник: Кримінальний процес України: у питаннях і відповідях : навч. посіб. / авт. кол. ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, доц. Т. Г. Фоміної. - Харків : ХНУВС,2021. - 300 с.. 2021

Еще по теме ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ОСОБИ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:

- Доказывание в уголовном процессе - Кримінальний процес України - Уголовный процесс РФ -