§ 1. Загальні положення про звільнення та підстави звільнення засуджених від відбування покарання у виді позбавлення волі

Процес виконання і відбування покарання повинен передбачати закінчення здійснення впливу на засудженого та його повернення до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Але покарання не є незмінюваним. У момент його призначення суд виходить з тяжкості злочину, особистості засудженого, обставин справи та вимог закону. Поки покарання ще не почало виконуватися, засуджений залишається особою, що вчинила злочин та ще не під­дана державному примусу. Призначене покарання ще тільки має по­тенційну змогу змінити засудженого. Але після того, як воно починає виконуватися, людина під його впливом може змінитися. На такі ви­падки закон теж реагує, передбачаючи можливість дострокового звільнення від покарання. Це пов'язане з тим, що у разі змін у пове­дінці засудженого презумується, що покарання досягло своєї мети та відпала необхідність його подальшого виконання.

Отже, ст. 152 КВК України називає цілу низку різних підстав звільнення від відбування покарання.

До того ж законодавець залишив перелік підстав «відкритим», тобто названі підстави звільнення не є вичерпними, закон може перед­бачати й інші (наприклад, звільнення від відбування покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння).

Наведений у ст. 152 КВК перелік підстав для звільнення від по­карання поширюється на всі види покарань, які передбачені націо­нальним законодавством. Виняток становить звільнення від відбуван­ня покарання з випробуванням, оскільки воно відповідно до ст. 75 КК України застосовується не до всіх покарань.

У науці кримінально-виконавчого права є усталені класифікації підстав звільнення від відбування покарання. Ось деякі з них:

- умовні і безумовні підстави.

- з відбуттям повного строку покарання і достроково. Йдеться про випадки, коли засуджений відбуває весь строк покарання або відбуває лише певну частку призначеного судом строку покарання (помилування, амністія, тощо);

- за видом покарання, яке відбувалося. Кримінальне право Укра­їни знає дванадцять видів покарання. Кожен з цих видів має свою специфіку стосовно порядку звільнення від його відбування;

- за станом здоров'я засудженого. З самого визначення видно, що можна розрізнити звільнення, підставою якого є хвороба засуджено­го (звільнення у зв'язку з хворобою), а також таке звільнення, при якому не має значення стан здоров'я засудженого (амністія);

- за колом органів, що застосовують певну підставу звільнення. Залежно від того, на якій підставі звільнюється засуджений, таке звільнення проводиться різними суб'єктами кримінально-виконавчої діяльності. Звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призна­ченого покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення

покарання на підставі закону України про амністію чи акта про по­милування, може застосовуватися тільки судом. Помилування здій­снює Президент України, звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання виконує відповідна установа виконання покарання;

- за статевими ознаками. Ця класифікаційна група передбачає деякі додаткові підстави звільнення для засуджених жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання. Такі за­суджені за певних умов можуть бути звільнені від відбування пока­рання.