§ 2. Звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання, призначеного ви­роком суду

Звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку з від­буттям строку є «загальним правилом». Це основна і безумовна під­става звільнення засудженого. Будь-яка особа, яка була засуджена на певний строк до будь-якого покарання, по закінченні цього строку буде звільнена від відбутого покарання.

Закінчення строку покарання означає його відбуття у повному обсязі згідно з вироком суду і незважаючи ні на що засуджений буде звільнений. Ця гарантія закріплена Конституцією України в ст. 29, яка встановлює право людини на свободу та особисту недоторкан­ність. Тобто держава будує політику у сфері виконання покарань на принципах невідворотності покарання та гарантування звільнення від покарання з його відбуттям.

Якщо класифікувати цю підставу за вказаними критеріями, то вона є безумовною, виникає з відбуттям повного строку покарання, не залежить від стану здоров'я засудженого, здійснюється адміністра­цією установи виконання покарань (керівником органу виконання покарання) на підставі вироку суду та не пов'язана з статевими озна­ками засудженого, що звільняється.

Кримінально-виконавчий закон встановлює певний порядок звіль­нення засуджених у зв'язку з відбуттям строку покарання.

Відбування покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, арешту, обмеження волі, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, по- 286

збавлення волі припиняється в першій половині останнього дня строку покарання з урахуванням тих змін, які можуть бути внесені у строк покарання відповідно до закону.

Засуджені до арешту, обмеження волі або позбавлення волі після відбуття строку покарання, призначеного вироком суду, також звіль­няються в першій половині останнього дня строку покарання.

Якщо строк покарання закінчується у вихідний або святковий день, засуджений звільняється у передвихідний або передсвятковий день.

При обчисленні строків місяцями строк закінчується відповід­ного числа останнього місяця, а коли цей місяць не має відповідного числа, — в останній день цього місяця.

З особою, яка звільняється, проводиться повний розрахунок, по­вертаються особисті документи, цінності та речі, які їй належать, видаються гроші, що зберігалися на її особовому рахунку, а також довідка встановленого зразка, де зазначаються підстави звільнення. На прохання особи, яка звільняється, видається характеристика.

Засудженому, що звільнюється, можуть бути видані документи про освіту та виробничу кваліфікацію, які він отримав в установі ви­конання покарань.

Паспорт особі, яка звільняється від відбування покарання у виді арешту, обмеження або позбавлення волі, видається при звільненні. При відсутності паспорта в особовій справі засудженого адміністра­ція установи виконання покарань завчасно вживає заходів щодо його одержання. Це нове положення. Раніш, згідно з виправно-трудовим законодавством, засудженому видавалася лише довідка про звільнен­ня, паспорт видавав орган внутрішніх справ за місцем вибуття засу­дженого.

Начальник відповідної установи проводить бесіду із засудженим та роз'яснює його права та обов'язки, пов'язані зі звільненням з уста­нови виконання покарань.

Щодо покарання у виді громадських чи виправних робіт, то в день закінчення строку відбуття цих покарань кримінально-виконавча інспекція направляє повідомлення власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де засуджений відбував покарання, про припинення виконання громадських робіт чи відра­хувань з його заробітної плати (у разі відбування покарання у виді виправних робіт). Засудженому за його вимогою може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього.