<<
>>

Стаття 300. Звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами

1. Умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими за­конами України та міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

2. Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звіль­нення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, визначається цен­тральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держав­ну політику у сфері фінансів.

Податкова пільга - передбачене податковим і митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування й сплати по­датку та збору, сплата ним податку і збору в меншому розмірі за наявності законних підстав. Пільги є одним із елементів податкової політики і ма­ють як економічну, так і соціальну мету. Використовуючи податкові пільги, держава регулює певні економічні процеси й забезпечує соціальний захист окремих видів діяльності та груп населення.

Звільнення від сплати податку можливе в повному чи частковому об­сязі. При звільненні в повному обсязі платник податків цілком звільняєть­ся від нарахування і сплати податку. При звільненні в частковому обсязі платник податків звільняється від сплати податку тільки у певній частині його податкового обов'язку. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх­ньої діяльності й об'єкт оподаткування.

Законодавство про оподаткування, закладаючи основи надання податко­вих пільг, як пільгових суб'єктів виділяє категорії платників, а не окремих юридичних чи фізичних осіб, тобто виділяє певну однорідну групу платни­ків податків, що характеризуються конкретною ознакою, на підставі якої формується пільговий податковий режим. Усі інші платники податків визна­чають об'єкт оподаткування, обчислюють податкову базу і суму додатків у повному обсязі за встановленими законодавством загальними правилами.

Правове регулювання податкових пільг здійснюється на двох рівнях. Пер­ший - податкові закони, що закріплюють принципові винятки для певних ка­тегорій платників чи галузей. Другий - підзаконні акти, які здійснюють так­тичні цілі стосовно конкретних суб'єктів і вирішальні більш вузькі цілі.

Зарубіжний досвід переконує, що більшість економічно розвинутих країн скорочує обсяг податкових пільг, поєднуючи цей крок із появою ши­рокомасштабних програм підтримки новостворених підприємств і тих суб'єктів господарювання, які здійснюють активну інвестиційну діяль­ність. Тому, на наш погляд, застосування податкових пільг в умовах еконо­мічної нестабільності має обов'язково враховувати потенційний ефект від їх надання, що ліквідує можливість тотального надання пільг усім еконо­мічним суб'єктам і виправдовує галузевий характер пільг.

Для оцінки ефективності дії пільг не достатньо виявити їх позитивний вплив на підприємство, що ними користується, необхідно оцінити комп­лексний результат від запровадження тієї чи іншої пільги. За своєю суттю пільги є своєрідними бюджетними інвестиціями - оскільки у діяльність підприємства вкладаються “потенційно державні” кошти. Якщо пільга не сприяє перетворенню окремого мікроекономічного ефекту в макроеконо- мічний, її можна класифікувати як подарунок із боку держави.

Під час дослідження проблеми ефективності митних переваг (особливо тарифних преференцій) треба враховувати і значні витрати, пов'язані з їх запровадженням і досягненням запланованого результату (матеріальні, а можливо, й моральні чи політичні). Цей відчутний збиток доводиться бра­ти до уваги при оцінці дієвості досліджуваного юридичного засобу, бо для суспільства зовсім не байдуже, ціною яких соціально-економічних витрат пільги досягнуть бажаної результативності. Цілком логічно, що не можна вважати функції переваг ефективними, якщо понесені витрати переви­щують цінність запланованого результату. У будь-якому разі про дієвість митних пільг і тарифних преференцій можна судити в міру їх окупності, тобто за обсягом вартості для суспільства.

Підґрунтя такого критерію, як досягнення максимального результату з мінімальними соціальними витра­тами, становить не абсолютна цінність отриманого результату й не абсо­лютна величина понесених витрат, а їх співвідношення.

Критерієм ефективності митних пільг і тарифних преференцій є їх пра­вильність, тобто відповідність змісту, властивостей, результатів дії дослі­джуваного юридичного засобу сучасним прогресивним положенням пра­вової науки.

Передбачений статтею Порядок надання документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, та їх перелік є одним з елементів забезпечення по­слідовності й стабільності регулювання процедури подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користу­вання встановленими законодавством податковими пільгами під час мит­ного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, визначаються підтверджувальні до­кументи, які необхідно подати при такому митному оформленні.

Очікуваним результатом прийняття цього нормативно-правового акта є оптимізація й удосконалення адміністративних відносин між митними органами та платниками податків, забезпечення однозначного тлумачення законодавчих актів.

Дія цього наказу не призводить до додаткових витрат часу і коштів на отримання відповідних підтверджувальних документів. Навпаки, зібрані воєдино документи, які треба подати суб'єктам господарювання для під­твердження пільги в оподаткуванні, дають змогу прогнозувати дії митниці, отримати заздалегідь необхідні документи, прогнозувати ризики суб'єктів господарювання, захистити останніх від вимог додаткових документів або від можливої втрати часу.

<< | >>
Источник: Науково-практичний коментар до Митного кодексу України : у 3 т. - К. : Н94 ДННУ “Акад. фін. управління’,2012. - Т. 2. - 446 с.. 2012

Еще по теме Стаття 300. Звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный (хозяйственный) процесс - Аудит - Банковская система - Банковское право - Бухгалтерский учет - Военное право - Гражданское право и процесс - Денежное обращение, финансы и кредит - Деньги - Жилищное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - История государства и права - История политических и правовых учений - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Маркетинг - Медицинское право - Международное право - Менеджмент - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Права человека - Право зарубежных стран - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предпринимательское право - Семейное право - Страховое право - Судопроизводство - Таможенное право - Теория государства и права - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Экономика - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -