Стаття 299. Авансові платежі (передоплата)

1. Сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових плате­жів (передоплати).

2. Авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником по­датків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я митних органів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.

(Частина друга статті 299 зі змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012).

3. Авансові платежі вносяться у валюті України.

4. Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це митному органу та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальнос­тей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

5. Повернення коштів авансових платежів здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує дер­жавну політику у сфері фінансів, якщо заяву про повернення подано до митного органу протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок митного органу. При цьому відсотки на суму коштів, унесених як авансові платежі, не нараховуються.

6. Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку митного органу без роз­порядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають пере­рахуванню до державного бюджету.

7. На вимогу платника податків митний орган зобов'язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, унесених ним як авансові платежі, не пізніше 30 днів з дня отримання такої вимоги.

Термін “передоплата” означає попереднє грошове забезпечення, а саме кошти платника, який за власним рішенням перераховує на визначені від­повідно до Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України кошти митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Державної митної служби України від 24.01.2006 № 25/44.

У платіжних дорученнях на сплату митних та інших платежів за ван­тажною митною декларацією, уніфікованою митною квитанцією МД-1, у графі “Призначення платежів” має бути зазначено “Передоплата (доплата) за митне оформлення”.

Внесення авансових платежів здійснюється у валюті України.

Кошти авансових платежів вважаються митними платежами з момен­ту, коли особа, яка внесла такі платежі, зробить розпорядження про це митному органу і будуть виконані відповідні митні формальності. Кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету. У разі відмови від здійснення митних формаль­ностей сумі коштів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

За чинним законодавством платник податків має право на повернення коштів авансових платежів у порядку, встановленому міністерством, ке­рівник якого спрямовує і координує діяльність центрального органу вико­навчої влади у сфері митної справи. Для повернення цих коштів платником податків подається до митного органу заява довільної форми, підписана керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Повернення коштів авансових платежів здійснюється, якщо заяву на повернення подано до митного органу протягом 1095 днів із дня внесення таких коштів на рахунок митного органу.

У випадку, коли протягом 1095 днів із дня внесення щодо коштів аван­сових платежів не надійшло розпорядження про використання, ці кошти підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Письмова інформація про використання коштів, внесених як авансові платежі, видається митним органом на вимогу платника податків у строк, що не перевищує 30 днів. У разі незгоди платника податків з інформацією митного органу здійснюється спільна перевірка використання зазначених коштів. Результати перевірки використання коштів закріплюються актом, за встановленою законодавством формою. Один примірник такого акта після підписання надається платнику податків.