Стаття 340. Особистий огляд

1. Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за пись­мовим рішенням керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предме­тами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.

2. Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмове рішення керівника митного органу чи особи, яка виконує його обов'язки, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведен­ня такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларо­вані товари.

3. Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огля­ду засвідчується посадовою особою митного органу відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи митного ор­гану, яка пред'являла зазначене рішення громадянинові.

4. Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право:

1) до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;

2) ознайомитися із своїми правами та обов'язками під час проведення осо­бистого огляду;

3) надавати пояснення та заявляти клопотання;

4) добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи;

5) робити заяви з обов'язковим внесенням їх посадовою особою митного органу, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;

6) користуватися рідною мовою та послугами перекладача;

7) ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складен­ня та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;

8) оскаржувати рішення, дії митного органу щодо проведення такого огляду.

5. Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає вста­новленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники митних органів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огля­ду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадяни­на, який підлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працівником.

6. Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

7. Протокол підписується посадовою особою митного органу, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником - і цим працівником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов'язковим занесенням її до протоколу.

8. Копія протоколу надається громадянинові.

9. Особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради України, народні депутати України, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр- міністр України, Голова та судді Верховного Суду України, Голова та судді Конституцій­ного Суду України, Міністр закордонних справ України, Генеральний прокурор України та члени їхніх сімей, які прямують разом з ними.

1. Із ч. 1 коментованої статті можна зробити висновок, що така форма митного контролю, як особистий огляд, по-перше, має винятковий харак­тер і застосовується у випадку, коли інші форми митного контролю вияви­лися неефективними; по-друге, підставою для неї може бути як оперативна інформація, так і суб’єктивний висновок посадової особи митного органу з огляду на власний досвід, знання психології комунікації тощо (на відміну від об’єктивних чинників, до яких, наприклад, належать результати аналізу й управління митними ризиками).

2. У ч. 2 коментованої статті визначено, що перед початком огляду по­садова особа митного органу повинна пред’явити громадянинові письмове рішення керівника митного органу чи особи, яка виконує його обов’язки, ознайомити громадянина з його правами й обов’язками під час проведен­ня такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари.

Винятковість особистого митного огляду забезпечується також засто­совуванням посадовими особами митних органів засобів переконання, спрямованих на те, щоб особа добровільно видала приховані та (або) не задекларовані товари, й таким чином щоб відпала потреба у проведенні огляду. У тому разі, коли уникнути особистого митного огляду неможливо, відповідальна за її проведення посадова особа митного органу зобов'язана виконати встановлені ч. 2 коментованої статті вимоги: пред'явити пись­мове рішення керівника митного органу або особи, яка виконує його обов'язки, про проведення особистого огляду саме цього громадянина, а також інформувати про його права й обов'язки як обстежуваної особи. Перші унормовано в ч. 4 коментованої статті, другі - випливають із право­вого статусу фізичної особи як суб'єкта митного права й передбачені МКУ.

Рішення про проведення особистого митного огляду приймається у ви­гляді постанови за формою, встановленою наказом ДМСУ “Про затвер­дження форм постанови про проведення особистого огляду та протоко­лу особистого огляду” від 21.04.2003 № 262. У ній, зокрема, зазначається особа, яка виносить постанову та якій доручається проведення особистого огляду, а також особа, щодо якої застосовується ця форма контролю. Як правова підстава вказується ст. 340 МКУ.

3. Відповідно до ч. 3 коментованої статті факт ознайомлення громадя­нина з рішенням про проведення щодо нього особистого огляду засвідчує посадова особа митного органу відповідним написом на рішенні.

У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, засвідчений підписом посадової особи митно­го органу, яка пред'являла зазначене рішення громадянинові. У такий спо­сіб фіксується факт, що має або може мати (залежно від результатів осо­бистого огляду) значення для вирішення питання про притягнення особи до юридичної відповідальності за митне правопорушення.

4. Частина 4 коментованої статті містить перелік прав особи, стосовно якої здійснюється особистий огляд: 1) до початку проведення особистого огляду ознайомитися з відповідним рішенням і порядком його проведен­ня; 2) ознайомитися зі своїми правами й обов'язками під час проведення особистого огляду; 3) давати пояснення й заявляти клопотання; 4) до­бровільно видати товари, які він переміщує через митний кордон Украї­ни з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи; 5) робити заяви з обов'язковим внесенням їх посадовою особою митного органу, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду; 6) користуватися рідною мовою й послугами перекладача; 7) озна­йомитися з актом проведення особистого огляду після його складення і зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта; 8) оскаржувати рішення, дії митного органу щодо проведення такого огляду.

5. Частина 5 коментованої статті встановлює вимоги до місця прове­дення особистого огляду, його межі й послідовність.

Особистий огляд проводиться в ізольованих приміщеннях аеропортів, вокзалів, приміщень транспортних організацій або в ізольованих примі­щеннях транспортних засобів (каютах, купе та ін.), які відповідають вимо­гам санітарії та гігієни. Приміщення, в якому має проводитися особистий огляд, повинно до початку огляду бути обстежене службовими особами митного органу.

Особистий огляд здійснює посадова особа митного органу однієї статі з громадянином, який підлягає особистому огляду.

Огляд провадиться за умови обов'язкової присутності двох понятих однієї статі з громадянином, який підлягає огляду. Понятими можуть бути не заінтересовані в результатах особистого огляду повнолітні громадяни: службові особи транспортних організацій, пасажири, службові особи ін­ших (окрім митних) органів державної влади й інші, окрім родичів обсте­жуваної особи.

Під час особистого огляду не має бути доступу у ці приміщення осіб, які не беруть участі в огляді, й можливості вести спостереження за його пере­бігом. Забороняється проводити особистий огляд кількох осіб одночасно в одному приміщенні.

Обстеження органів тіла громадянина здійснює тільки медичний пра­цівник з обов'язковим дотриманням усіх норм і правил гігієни й санітарії.

6. Під час особистого огляду складається протокол за формою, встанов­леною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері фінансів. Такий протокол складається незалежно від результатів особистого огляду. У ньому мають зазначатися особа, яка проводила огляд, особи понятих і перекладача (якщо він залу­чався), час, коли було розпочато й завершено особистий огляд, відобража­тися відомості про видані добровільно або виявлені в перебігу особистого огляду предмети тощо.

7. Протокол підписує посадова особа митного органу, яка проводила огляд, громадянин, який пройшов особистий огляд, поняті, присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником - і цей працівник. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов'язковим внесенням її до протоколу.

8. Відповідно до ч. 8 ст. 340 МКУ копія протоколу особистого митного огляду видається громадянинові.

9. Згідно з ч. 9 коментованої статті особистому огляду не підлягають Президент України, Голова Верховної Ради, народні депутати, Прем'єр- міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, Голова та судді Верховного Суду, Го­лова та судді Конституційного Суду, Міністр закордонних справ, Генераль­ний прокурор та члени їхніх сімей, які прямують разом із ними (за ана­логією відповідно до ч. 1 ст. 359 МКУ звільнено від митного огляду ручну поклажу та супроводжуваний багаж цих осіб).