§ 12. Зміст рішення

Рішення господарського суду ухвалюється іменем України та має структуру і послідовність викладення, передбачену законом. Так, відповідно до ст. 238 ГПК України рішення суду як процесуа­льний документ складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

У вступній частині вказуються дата і місце його ухвалення; найменування суду; прізвище та ініціали судді або склад колегії суд­дів; прізвище та ініціали секретаря судового засідання; номер спра­ви; ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи; вимоги позивача; прізвища та ініціали представників учасників справи.

Описова частина повинна містити стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; заяви, клопотання; інші про­цесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забез­печення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

У мотивувальній частині вказуються фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; до­кази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявнос­ті чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Резолютивна частина повинна містити висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскаржен­ня; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізич­них осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстра­ційний номер облікової картки платника податків сторін (для фі­зичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізи­чних осіб - громадян України.

Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення; забезпечення виконання рішення; повернення судового збору; призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його про­ведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; дату складення повного судового рішення.

Суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рі­шення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказу­ються результати розгляду кожного з позовів.

У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолю­тивній частині вказується рішення з кожної спірної умови догово­ру, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сто­рони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий пози­вачем проєкт договору.

Рішення викладається в письмовій формі (повне або скороче­не) та підписується всім складом суду у день його складення і до­дається до справи. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випа­дків, визначених ГПК України.