Поняття, значення, підсумкові рішення стадії перегляду судових рішень за нововиявленими та виключними обставинами.

Кримінальне провадження за нововиявленими або виключними обставинами є формою перегляду судових рішень, що набрали законної сили, завданнями якого є перевірка законності, вмотивованості, обґрунтованості та справедливості судових рішень, що набрали законної сили; виявлення та виправлення судових помилок та порушень закону; забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, недопущення незаконного і необґрунтованого обвинувачення, засудження та обмеження їх прав і свобод.

Зміна назви Глави 34 КПК обумовлена суттєвими змінами в кримінальному процесуальному законодавстві як черговому етапі судової реформи в Україні, що набула чинності на конституційному рівні 30.09.2016 р. Зазначене ж оновлення законодавства відбулося наприкінці 2017 р. та торкнулося багатьох принципових положень судових проваджень із перегляду судових рішень, у тому числі й такого екстраординарного виду проваджень із перегляду судових рішень, як провадження за новоявленими обставинами. Зміни були внесені до КПК, ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Зокрема, відповідно до підп. 37 п. 7 § 1 Розділу 4 Закону № 2147-VIII назву Глави 34 КПК після слова «нововиявленими» доповнено словами «або виключними». Тому на сьогодні назва Глави 34 КПК звучить таким чином: «Провадження за нововиявленими або виключними обставинами». Зазнала змін й низка інших положень Глави 34 КПК. Наприклад, законодавець зважив на доктринальні дискусії та доповнив дану Главу КПК новими обставинами, які є підставами для здійснення кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Також оновлені правові процедури подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та здійснення перегляду судового рішення за наведеними обставинами (доклад.

Можливість здійснення кримінального провадження з перегляду судових рішень, що набрали законної сили за нововиявленими обставинами передбачена в низці положень міжнародних актів в галузі прав людини, таких як: Загальна декларація прав людини (ст.ст. 7, 8, 10), Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (ст. 14), Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 6) та Протоколу № 7 до Конвенції (ст. 4), в яких містяться міжнародні та європейські стандарти кримінального судочинства. Особливе значення при провадженні за нововиявленими та виключними обставинами, як в цілому в кримінальному процесі, має практика ЄСПЛ.

Перегляд судових рішень вимагає дотримання, крім основних засад кримінального провадження, також і принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, неприпустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. За цим принципом жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов’язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи, а повноваження судів вищої ланки переглядати рішення мають бути використанні для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не для зміни рішень (див.: Дудаш Т.І. Практика Європейського суду з прав людини: навч. посіб. К.: Алерта, 2014. С. 220-221).

У доповіді Венеційської комісії «Верховенство права» вказується на те, що юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.

Крім того, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не повинен суперечити принципу non bis in idem. Так, у разі підтвердження судом наявності нових обставин попереднє рішення у справі скасовується, а замість нього ухвалюється інше - з урахуванням нових обставин.

Світовій теорії та практиці відомі дві моделі провадження за нововиявленими обставинами - судова та змішана. Порівняно з КПК 1960 року у регламентації вітчизнаного провадження за нововиявленими обставинами згідно з чинним КПК простежується кардинальна зміна його моделі, а саме, від змішаної, яка закріплює слідчо-прокурорське розслідування чи перевірку з метою виявлення нововиявлених обставин, а їх встановлення, визначення впливу на правосудність судового рішення та наступне спрямування кримінального провадження здійснюється в судовому порядку, до судової, за якої з’ясування наявності та встановлення таких обставин здійснюється тільки судом з ініціативи сторін, тобто відбувається надання переваги винятково судовому захисту прав, свобод та законних інтересів учасників судового провадження, що грунтується на засадах змагального процесу (доклад.

З системного аналізу змісту глави 34 КПК та загальних засад кримінального провадження випливає, що провадження за нововиявленими обставинами являє собою форму перегляду рішень судів, які набрали законної сили. За своїм змістом ця стадія кримінального процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень у кримінальних провадженнях. Цей вид провадження має резервне значення та використовується лише у випадках, коли вичерпані всі інші допустимі засоби процесуально-правового захисту. Отже, за змістом кримінального процесуального закону за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті тільки рішення суду, що набрали законної сили і якими закінчено розгляд провадження (Постанова ККС ВС від 09 жовтня 2018 р., справа № 11- о/79615/2017, URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77088323).

За нововиявленими або виключними обставинами можуть бути переглянуті судові рішення (вироки, постанови, ухвали) судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, лише ті, що набрали законної сили та за наявності відповідних обставин, визначених законом.

Підсумкові рішення стадії перегляду судових рішень за нововиявленими та виключними обставинами. За результатами провадження за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) скасувати вирок чи ухвалу у справі і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або 2) залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 467 КПК ВС також може за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.

Суди, які переглядають справи за нововиявленими та виключними обставинами.

Провадження за виключними обставинами - залежно від підстав для перегляду (п.п. 1-3 ч. 3 ст. 459 КПК) (ч. 5 ст. 33 КПК): 1) судом, який ухвалив рішення, що переглядається - з підстав, визначених п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 459 КПК (п. 1 - встановлена Конституційним Судом України неконституційність,

конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; п. 3 - встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення); 2) Великою Палатою ВС (ч. 5 ст. 33 КПК) - з підстави, визначеної у п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК (п. 2 - встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов 'язань при вирішенні даної справи судом).

Таким чином, відповідно до правил про підсудність, визначених ст. 33 КПК та враховуючи положення ч. 2 ст. 463 КПК - провадження за нововиявленими або виключними обставинами здійснюється 1) судом, який ухвалив рішення, що переглядається; 2) судом тієї інстанції, суддею якого був суддя, у разі

вчинення суддею злочину, внаслідок якого ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення; 3) ВС у складі Великої Палати - у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

1.