Судові рішення.

При вивчені цього питання доцільно звернутись до: Аленін Ю.П. Прийняття процесуальних рішень за новим кримінальним процесуальним законодавством України: навч.-метод. посібник / Ю.П.

Основними різновидами судових рішень є вирок, ухвала та постанова.

Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Рішення щодо інших питань викладаються у формі ухвали або постанови. В ухвалі суду, зокрема, вирішуються такі питання як: направлення кримінального провадження за підсудністю; повернення обвинувального акту,

клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору; відкладення та зупинення провадження; застосування заходів забезпечення судового провадження; обсяг доказів, що будуть досліджуватися; закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами. Цей перелік не є вичерпним. КПК України не встановлює чіткий перелік судових рішень, які мають бути винесені у формі окремого процесуального документу у нарадчій кімнаті, за винятком: 1) ухвалення підсумкових рішень судом першої, апеляційної або касаційної інстанції (ч. 2 ст. 371 КПК, ч. 5 ст. 405 КПК); 2) вирішення заяви про відвід (ч. 3 ст. 81 КПК); 3) рішення про усунення

присяжного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження (ч. 2 ст. 390 КПК).

Рішення ВС, прийняте за результатом розгляду касаційної скарги по суті (ст.ст. 436, 441 КПК), а також щодо правильного застосування норми права (ст.ст. 434-1, 434-2, 441 КПК) оформлюються у формі постанови.

Закон визначає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч.

ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Поняття, значення, види вироків суду. Вирок суду - це рішення суду першої інстанції, постановлене в судовому засіданні з питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого та про призначення або не призначення йому покарання, тобто вирішення обвинувачення по суті. Вирок може вирішувати й інші питання, такі як про цивільний позов, речові докази тощо. Вирок постановлюється і проголошується судом від імені держави. Він складається і проголошується мовою, якою здійснюється кримінальне провадження - державною мовою (ст. 29 КПК).

Вирок суду може бути обвинувальний або виправдувальний (ст. 373 КПК).

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Підставою для обвинувального вироку суду є така сукупність достовірних доказів, що отримані з додержанням законодавства, розглянуті в судовому засіданні та є достатніми для безспірного висновку про те, що подія кримінального правопорушення мала місце, наявні ознаки складу кримінального правопорушення, вчинив це діяння обвинувачений і його вина у вчиненні цього кримінального правопорушення доведена судом.

Обвинувальні вироки залежно від того, які ними вирішується питання про покарання, поділяються на три види: 1) із призначенням покарання; 2) із звільненням від відбування покарання; 3) із звільненням від покарання.

Виправдувальний вирок являє собою акт правосуддя, в якому суд робить висновок про невинуватість обвинуваченого. Виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, а також з підстав, передбачених пп. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

6.