СУДОВІ РІШЕННЯ. ВИДИ ВИРОКІВ. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ВИРОКУ

Судові рішення - це процесуальні рішення слідчого судді або суду, що ухвалюються у формі ухвали, постанови або ви­року, в яких вирішуються питання обвинувачення по суті або інші питання, що виникають під час здійснення криміналь­ного провадження.

Узвичаєно виокремлювати такі судові рішення: залежно від суті питань, що в них вирішуються, та суб’єкта їх ухвалення розрізняють вироки, ухвали та постанови; за формою викладу судові рішення бувають викладеними письмово в паперовій та електронній формах.

Вирок - це різновид судового рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті (ч. 1 ст. 369 КПК України). Відповідно до ст. 373 КПК України узвичаєно вирізняти два види вироків:

1) виправдувальний вирок, що ухвалюється у разі встано­влення підстав для закриття кримінального провадження, а також у разі недоведення вчинення кримінального правопо­рушення, в якому обвинувачується особа, вчинення криміна­льного правопорушення обвинуваченим або наявності в діян­нях обвинуваченого складу кримінального правопорушення;

2) обвинувальний вирок ухвалюється у разі визнання об­винуваченого винним у вчиненні кримінального правопору­шення.

Структура та зміст вироку визначаються в ст. 374 КПК України. Вирок складається з трьох частин:

1) вступної, в якій зазначаються відомості про дату і місце ухвалення; назву, склад суду і секретаря судового засідання; найменування (номер) кримінального провадження; обвину­ваченого; закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа; сторони кримінального прова­дження й учасників судового провадження;

2) мотивувальної, в якій у разі визнання особи виправда­ною зазначаються формулювання пред’явленого та недоведе- ного обвинувачення, підстави для виправдання обвинуваче­ного, мотиви ухвалення інших рішень і положення закону, якими керувався суд; винною - формулювання пред’явленого й визнаного судом доведеним обвинувачення, положень за­кону, які передбачають кримінальну відповідальність за вчи­нене кримінальне правопорушення; докази, які підтверджу­ють встановлені обставини; мотиви зміни обвинувачення; обставини, які пом’якшують та/або обтяжують покарання; мотиви обраної міри покарання, підстави для задоволення (ві­дмови в ньому, залишення без розгляду) цивільного позову, мотиви та положення закону, якими керувався суд під час ух­валення інших рішень під час ухвалення вироку;

3) резолютивної, в якій зазначаються відомості про обви­нуваченого та ухвалене судом рішення про визнання його не­винуватим у пред’явленому обвинуваченні та його виправ­дання чи винуватим у пред’явленому обвинуваченні та відповідні положення закону України про кримінальну відпо­відальність; також залежно від виду вироку у резолютивній частині зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів і документів, процесуальних витрат, цивільного позову, покарання та поча­тку строку його відбування, строку та порядку набрання виро­ком законної сили та його оскарження, порядку отримання ко­пій вироку тощо.

125.